Заняття 4. Технологія проектування вихідних інформаційних повідомлень

Мета заняття — засвоїти навички проектування вихідних інформаційних повідомлень.

В умовах застосування найрізноманітніших інформаційних тех­нологій необхідно забезпечувати сумісність інформаційних систем на різних рівнях, тому важливе значення мають розробка і впровадження в різних галузях уніфікованих систем інформаційних повідомлень, які складаються з документів на папері, відеокадрів тощо.

Проектування форм і засобів виведення та відображення інфор­мації в системах обробки даних та ІС є важливим питанням при створенні систем.

Вихідна інформація ІС — це інформація, яка передається на об’єкт управління, персоналу чи в інші системи управління у вигляді документів, зображень, даних і сигналів й отримується в результаті виконання функцій інформаційної системи.

Форми носіїв вихідної інформації, оброблюваної за допомогою обчислювальної техніки, залежать від експлуатаційних можливостей технічних засобів, які застосовуються, варіанта і повноти обробки цієї інформації, її призначення і методів використання.

У процесі проектування вихідних повідомлень необхідно враховувати: цілі, для яких вони використовуються; сфери та особливості їх використання; періодичність отримання; можливості засобів виведення інформації; характер предметної області; умови роботи з повідомленнями; контроль вірогідності складання; порядок оформлення і передавання користувачеві.

Методика створення форм вихідної інформації складається з чотирьох етапів.

1-й етап — визначення загального складу зведених показників, які виводяться за допомогою обчислювальної техніки. На цьому етапі внаслідок аналізу встановлюється вся сукупність вихідних показників, їх важливі характеристики і вимоги користувача. За цими матеріалами визначаються необхідні для об’єкта зведені показники та їх характеристики, а також можливість отримання їх за допомогою ЕОМ. Встановлення складу зведених показників дуже важливе в з’ясуванні масивів бази даних. Тому одним із суттєвих принципів створення ІС є первісність вихідного повідомлення. Складність робіт на цьому етапі полягає в необхідності врахування як вимог усіх рівнів управління у взаємозв’язку, так і для об’єкта в цілому.

2-й етап — встановлення змісту інформації, яка входить до окремих вихідних повідомлень.

1. Встановлення однорідних показників, які потрібно отримати в однакові терміни використання і в одному підрозділі.

2. Якщо вони застосовуються в кількох підрозділах, то визначається кількість примірників.

3. Об’єднання кількох простих повідомлень в одне з використанням можливостей обчислювальної техніки.

4. Визначення атрибутів кожного вихідного повідомлення. Розробка розділу 2 документа «Опис постановки задачі».

5. Необхідно передбачити найзручніший спосіб контролю за пра­вильним їх складанням: спосіб балансування окремих граф, виведення додаткових контрольних підсумків, інструкції з контролю.

3-й етап — розробка ескізу форми кожного вихідного повідомлення. Може розроблятися така таблиця, де визначаються підпорядкованість ознак і кількість отриманих підсумків. Для кожної форми виведення інформації встановлюється зміст трьох зон (ГОСТ 6.10.4–84 «Придание юридической силы документам на машинном носителе и машинограмме, создаваемых средствами вычислительной техники». ГОСТ 2.004–79 «Правила выполнения конструкторских документов на печатающих и графических устройствах ЭВМ»):

1 зона — заголовок чи титульний аркуш вихідного повідомлення, який виводиться одноразово чи частково повторюється на кожному аркуші (назва вихідного повідомлення, структурного підрозділу, період (дата), за який створюється даний документ, дата створення, місце підпису відповідальної за випуск документа особи);

2 зона — назва граф та їх нумерація, які виводяться на кожному аркуші (заголовки граф);

3 зона — основна предметна (інформаційна) частина, яка складає тіло вихідного повідомлення. До цієї зони включають рядки трьох видів: детальні, підсумкові чи їх поєднання.

Детальні рядки містять дані, які є в записах масивів. Їх розміщують у такому порядку (рис. 2): спеціальні, довідкові, групові та довідкові змінні, показники з масивів.

Рис. 2. Розміщення атрибутів у вихідному повідомленні

Підсумкові рядки містять кількісні й вартісні підсумки за певними ознаками, результати розрахунків. Вони розміщуються в основному за зростанням групових ознак. Їх розміщення залежить від кількості контрольованих ознак, які передбачені умовами виведення проміжних результатів (наприклад, по кожному аркушу) та інших факторів, що визначаються замовником і користувачем. Кількісно-вартісні атрибути і показники розміщуються в такому порядку: нормативно-розціночні, планові, фактичні й розрахункові. До підсумкових рядків різних ступенів необхідно додатково включати текстові коментарі (наприклад, «усього за табельним номером...», «усього за складом ...»).

Попередньо розраховують розміри граф, рядків, окремих рядків і всієї площі форми. Останню визначають з урахуванням розмірів окремих елементів формулярів, максимальної значності чисел для кожної графи, а також ширини інтервалів і літер друкуючого пристрою. Після цього вибирають стандартний формат, додатково коригують окремі розміри, виготовляють зразок, викреслюючи його в натуральну величину.

Далі визначають, для яких випадків призначена форма, як нею користуватися, які документи замінює, порядок зберігання, які посадові особи обчислювального центру або хто відповідає за правильність складання форми, хто підписує її.

4-й етап — погодження із заінтересованими службами, внесення змін і затвердження у відповідальних осіб. Зміст і форму кожного вихідного повідомлення визначають, ураховуючи цілі, для яких воно призначене, сферу та особливості його використання, періодичність отримання і т. ін. При цьому потрібно зважати на особливості технічних засобів, програмного забезпечення, можливість попереднього запису вихідної інформації на магнітні носії, використання діалогового режиму тощо.

1. Поняття системи документації.

2. Класифікація форм і методів виведення інформації.

3. Методика проектування форм вихідної інформації.

3адача 1. Розробити форми вихідних повідомлень для задачі «Облік матеріальних цінностей на складі». Описати їх призначення.

Задача 2. Спроектувати вихідне повідомлення «Характеристика контингенту працюючих на підприємстві за освітою» на основі масиву «KADR» (прізвище, ініціали, табельний номер, дата народження, стать, категорія, професія, розряд, освіта, код цеху, код бригади, код дільниці).

Задача 3. Спроектувати вихідне повідомлення за формалізованим описом.

Задача 4. Розробити форми вихідних повідомлень для задачі «Облік праці та заробітної плати». Описати їх призначення.