Екзоядро

В системі VM/370 кожен користувач отримує точну копію справжньої машини. На Pentium, в режимі віртуальної машини 8086, кожен користувач отримує точну копію іншої машини. Розвинувши цю ідею далі, дослідники з Масачусетського технологічного інституту винайшли систему, яка забезпечувала кожного користувача абсолютною копією реального комп’ютера, але з підмножиною ресурсів. Наприклад, одна віртуальна машина може отримати блоки на диску з номерами від 0 до 1023, наступна – від 1024 і т.д.

Перевагою схеми екзоядра є те, що не потрібен рівень відображення. При інших методах роботи кожна віртуальна машина вважає, що вона використовує свій власний диск з нумерацією блоків від 0 до деякого максимуму. Тому монітор віртуальної машини повинен підтримувати таблиці перетворення адрес на диску (і всіх інших ресурсів).