Таблиця 2.1

Поява віртуальних машин пов’язана з бажанням користувачів OS/360 працювали в системі з розділенням часу. Систему, яку було створено назвали CP/CMS, а пізніше перейменували в VM/370. Основа системи, яку називають монітором віртуальної машини, працює з апаратурою та забезпечує багатозадачність, надаючи верхньому шару не одну, а декілька віртуальних машин, як зображено на рис.2.7

Рис.2.7. Структура VM/370 з системою CMS

Оскільки кожна віртуальна машина є ідентичною справжньому обладнанню, то на кожній з них може працювати будь-яка операційна система, яка запускається прямо на апаратурі. На різних віртуальних машинах можуть функціонувати різні операційні системи.

Ідея віртуальних машин дуже часто використовується в наші дні, але дещо в іншому контексті: для роботи старих програм, написаних для системи MS-DOS на Pentium (або на інших 32-розрядних процесорах Intel). {Intel i Microsoft – розуміння проблеми в потребі роботи старих програм на новому обладнанні}. Корпорація Intel створила на процесорі Pentium режим віртуального процесора 8086. В цьому режимі машина працює як 8086 (яка з точки зору програмного забезпечення ідентична 8088), включаючи 16-розрядну адресацію пам’яті з обмеженням об’єму пам’яті в 1 Мбайт. Такий режим використовується системою Windows та іншими операційними системами для запуску програм MS-DOS. Програми запускаються в режимі віртуального процесора 8086. поки вони виконують звичні команди, то вони працюють напряму з апаратурою. Але коли програма спробує звернутись за перериванням до операційної системи, щоб зробити системний виклик, або спробує напряму здійснити введення-виведення даних, то відбувається переривання з переключенням на монітор віртуальної машини. В цьому випадку можливі два варіанти.

Жоден з описаних методів в дійсності не є тим самим, чим була VM/370, бо змодельована машина представляє собою тільки 8086, а не повноцінний Pentium.