5.Стртегія найменшого часу, що залишився.

Дана стратегія SRT представляє собою витісняючу версію стратегії SPN . В цьому випадку планувальник вибирає процес з найменшим очікуваним часом до закінчення процесу. При приєднанні нового процесу до черги готових до виконання процесів може виявитись, що час, який залишився, в дійсності менше, ніж час, що залишився для виконуваного в даний момент процесу.

У випадку використання стратегії SRT немає великих перекосів на користь довгих процесів, як при FIFO. На відміну від RR, тут не генеруються додаткові переривання, що знижує додаткові витрати. Але додаткові зростають через необхідність фіксувати і записувати час виконання процесів.

6. Стратегія найвищого відношення відгуку.

В табл. 12.2 використовується як показник нормалізований час обороту, що представляє собою відношення часу обороту до дійсного часу обслуговування. Для кожного окремого процесу цей показник бажано мінімізувати так як і середнє значення по всім процесам. Взагалі не можна знати наперед час обслуговування , але його можна оцінити на основі попередніх виконань, або на основі інформації, яка вводиться користувачем або задається при налагодженні.

Розглянемо співвідношення:

R=(W+S)/S ,

Де R- відношення відгуку;

W-час, який витрачається процесом на очікування;

S- Очікуваний час обслуговування.

Таким чином, правило стратегії планування найвищого відношення відгуку(HRRN) можна сформулювати так: при завершенні або блокуванні поточного процесу для виконання з черги готових до виконання процесів вибирається той, який має найбільше значення R. Такий підхід досить привабливий, бо враховує вік процессу. Короткі процеси отримують перевагу над довгими, бо мають менший знаменник. Але збільшення віку процесу призводить до того ж результату , тому довгі процеси зможуть конкурувати з короткими.

В даній стратегії необхідна оцінка часу обслуговування для визначення максимального значення R.