1.5. Аудіоінформація
В електронні публікації можна включати й аудіоінформацію. Звичайно вона сумісна за часом відтворення з анімацією або відеоінформацією, візуалізацією тексту або графіки.
Робота з цифровим звуком в комп'ютері здійснюється за допомогою звукової карти. Кожна карта має свою частоту дискретизації, тобто частоту, з якою сигнал дискретизується (Sam-plin Rate ). Очевидно, що чим вища частота дискретизації, тим точніше описується і потім відтворюється звуковий сигнал. Зворотнє перетворення здійснюється за допомогою цифроаналогового перетворювача.
Як відомо, комп'ютер може обробляти тільки цифрову інформацію, тому аналоговий звуковий сигнал необхідно перетворити в цифрову форму. Для цього призначений аналогово-цифровий перетворювач (АЦП). При цифровому представленні аналогового сигналу його амплітуда змінюється дискретно, тобто виміряні значення описують аналоговий процес, визначаючи його стан у фіксовані моменти часу послідовністю дискретних чисел.
В АЦП аналоговий сигнал після нормування по амплітуді квантується за рівнем і кодується. Кожному моменту виміру по часовій шкалі ставиться у відповідність цифрове значення миттєвої амплітуди сигналу. Таким чином, аналоговий звуковий сигнал представляється послідовністю чисел.
Перетворити аналоговий сигнал у цифровий код можна тільки з визначеним ступенем точності. Під роздільною здатністю АЦП розуміють найменшу зміну аналогового сигналу, що може призвести до зміни цифрового коду.
Наприклад, 8-розрядний перетворювач може квантувати амплітуду сигналу на 256 рівнів, 16-розрядний - на 65536 рівнів.
Є ще одна область застосування звукових карт, крім обробки звукової інформації - це генерація звуку. При цьому якість звуків, що генеруються, істотно залежить від параметрів самої карти і наявності відповідного програмного забезпечення.
Цифровий FM-синтез (Frecuency Modulation) здійснюється за допомогою спеціальних генераторів, названих також операторами. В операторі можна виділити два базових елементи: фазовий модулятор і генератор огинаючої - його амплітуду (гучність). У загальному випадку для того, щоб відтворити голос одного інструмента, необхідно два оператори. Перший оператор генерує несучі коливання, тобто основний тон, а другий - модульовану частоту або обертон. Саме такі двооператорні синтезатори використовувалися в перших звукових картах.
Можна здійснювати синтез звуку на основі таблиці хвиль (WT-синтез, Wave Table). Використовуючи відповідні алгоритми, тільки по одному тону музичного інструмента можна відтворити і відновити його повне звучання. Вибірки сигналів (зразки звучання інструментів) знаходиться або в CD-ROM, або програмно завантажуються в RAM звукової карти. Спеціальний WT-процесор виконує операції над вибірками сигналів, змінюючи їхню амплітуду і частоту. Звук інструментів, одержуваний таким чином, більш схожий на звучання реальних інструментів, ніж при FM-синтезі.
VOC - формат, у якому записує звуки Sound Blaster. Файли цього формату можуть бути легко перетворені програмно у формат WAV.
Крім описаних звукових стандартів існують і інші. Наприклад, STM, S3M, SND, MOD, XA. Для програвання файлів даних типів є різноманітні спеціалізовані програми. Наприклад, для MOD і S3M - програма GLX. Файли можна перетворювати (конвертувати) з одних форматів в інші.
Для стискання звуку використовується метод Audio MPEG і формат стиснутих звукових файлів, запропонований MPEG (Moving Pictures Experts Group - експертною групою по обробці зображень, що рухаються). За аналогією з методом стискання зображень, що базується на перетвореннях колірного спектра, Audio MPEG використовує перетворення спектра звуку. Це дозволяє досягти високого коефіцієнта стискання (аж до 12) без відчутних втрат якості звуку.
Слід зазначити, що обробляти цифровий звук можна й спільно з анімацією або відеоінформацією.
- Розділ 1. Основні компоненти електронних видань
- Розділ 1. Основні компоненти електронних видань
- 1.1. Текстова інформація
- 1.2. Напівтонові і кольорові ілюстрації
- 1.3. Анімаційна графіка
- 1.4. Відеоінформація
- 1.5. Аудіоінформація
- Розділ 2. Технології гіпертекстових видань
- 2.1. Функції гіпертекстових електронних видань
- 2.2. Принципи побудови гіпертекстових видань
- 2.3. Математична модель гіпертексту
- 2.4. Гіпертекстові Web-документи
- 2.5. Підготовка публікацій у середовищі Adobe Acrobat
- 2.6. Технологія Help-файлів
- 2.7. Засіб доставки електронних видань
- 2.8. Класифікація і загальні принципи оформлення електронних видань
- Розділ 3. Цифрове представлення текстової інформації
- 3.1.Стандарти кодування символів ascii, ansi, кои-8 і unicode
- 3.2.Формат pdf
- 3.3.Формат розмітки тексту rtf
- Розділ 4. Графічні формати
- 4.1. Растровий формат gif
- 4.2. Формат графічних файлів png
- 4.3. Графічний формат jpeg
- 4.4. Формат tiff
- 5.1. Сімейство форматів mpeg
- 5.2. Звукові формати
- 5.3. Анімаційні файлові формати fli, flc, cel
- Розділ 6. Програми перегляду Web-публікацій
- 6.1. Доступ до Web-сторінки в Internet
- 6.2. Програма перегляду ms Internet Explorer
- 6.3. Програма перегляду Netscape Navigator
- 7.4. Мова JavaScript
- Визначення файлу для JavaScript
- Використання JavaScript-виразів в якості значень html-атрибутів
- Оголошення JavaScript-програми як оброблювача подій
- 7.5. Мова програмування сценаріїв php
- Завантаження файлів
- Регулярні вирази
- 7.6. Мова Perl
- 7.7. Мова моделювання віртуальної реальності vrml
- Розділ 8. Програмування Web-сторінок у мовному середовищі html
- 8.1. Структура і форматування html-документа
- 8.2. Таблиці
- 8.4. Форми
- 8.5. Фрейми
- 8.8. Гіперпосилання
- 8.9. Таблиці стилів
- Розділ 9. Автоматизація створення Web-публікацій. Програмний пакет Macromedia Dreamweaver
- 9.1. Призначення та функціональні можливості пакету
- 9.2. Структурна схема програмного пакету
- 9.3. Інтерфейс користувача і принципи його організації
- 9.4. Деякі типові процедури пакета Dreamweaver
- 9.4.1. Робота з текстом
- 9.4.2. Вставка зображень
- 9.4.3. Створення карти зображення
- 9.4.4. Робота з таблицями
- 9.4.5. Створення форм
- 9.4.6. Робота з фреймами
- 9.4.7. Робота із шарами
- 9.5. Використання інтерактивних можливостей і анімації
- 9.6. Створення Web-сайту
- Розділ 10. Програмний пакет ms FrontPage
- 10.1. Функціональні можливості програмного пакету
- 10.2.Структурна схема пакету
- Розділ 11. Створення мультимедійних видань. Програмний пакет Macromedia Director
- 11.1.Функціональні можливості програмного середовища
- 11.2. Інтерфейс користувача
- Література
- Технологія розробки електронних видань