5.3. Анімаційні файлові формати fli, flc, cel
Поряд із розглянутим у попередній главі форматом GIF для збереження анімаційних файлів використовуються формати, запропоновані разом з анімаційними програмними пакетами розробниками цих програмних продуктів або так званими «третіми фірмами». Ці формати не стали стандартними, але досить широко застосовуються в анімаційній графіці. З метою забезпечення інформаційно-програмно-інформаційної сумісності таких форматів в анімаційних програмах використовуються транслятори форматів.
Як приклад розглянемо анімаційні файлові формати FLI, FLC і CEL, що використовуються в анімаційній програмі Autodesk Animator Pro.
Ці формати забезпечують збереження анімаційної графіки і дають змогу програвати на екрані комп'ютера анімаційні ролики. У них не передбачена можливість збереження аудіоінформації і забезпечується лише 256 градацій кольорів. Але простота і швидкість відтворення анімацій зробили даний формат популярним серед художників-аніматорів і розроблювачів комп'ютерних ігор. Файлові формати FLI використовувалися спочатку в програмі Animator. Формат FLC потім став використовуватися в програмі Animator Pro.
Формат файлів анімаційних фільмів (flic) був опублікований у 1993 р. у журналі «The Doctor Dоbb's Journal».
Дані в цих файлових форматах групуються у вигляді фреймів. Фрейм - це один кадр анімаційного фільму.
Фрейми складаються з так званих частин (chunk) чи блоків. Блоки анімаційного файлу містять всю інформацію, необхідну для відтворення анімаційного ролика.
На початку кожного блоку чи фрейму вказуються його розмір і тип. Тому якщо тип фрейму чи блоку не зазначений, то даний блок чи фрейм може пропускатися.
Для стиснення анімаційної графіки використовується дельта-стиснення, основною ідеєю якого є збереження у файлах анімаційного фільму динаміки зміни зображень послідовностей кадрів. Це дає змогу програвати анімаційні файли на відеоадаптерах із низькою швидкодією.
Дані самого зображення кадру стискаються за схемою RLE (групове кодування).
Причому перший фрейм розглядається як базовий і містить повне зображення. Щодо цього фрейму потім будуються відмінності інших фреймів. Останній фрейм анімаційного фільму кільцевої і служить для плавного циклічного відтворення фільму.
Порядок байтів у машинному слові залежить від апаратної платформи і визначається використовуваним процесором фірми Intel. Якщо необхідно відтворювати анімаційний фільм на іншій апаратній платформі, де порядок байтів у слові інший, використовуються конвертори для зміни порядку байтів у слові.
- Розділ 1. Основні компоненти електронних видань
- Розділ 1. Основні компоненти електронних видань
- 1.1. Текстова інформація
- 1.2. Напівтонові і кольорові ілюстрації
- 1.3. Анімаційна графіка
- 1.4. Відеоінформація
- 1.5. Аудіоінформація
- Розділ 2. Технології гіпертекстових видань
- 2.1. Функції гіпертекстових електронних видань
- 2.2. Принципи побудови гіпертекстових видань
- 2.3. Математична модель гіпертексту
- 2.4. Гіпертекстові Web-документи
- 2.5. Підготовка публікацій у середовищі Adobe Acrobat
- 2.6. Технологія Help-файлів
- 2.7. Засіб доставки електронних видань
- 2.8. Класифікація і загальні принципи оформлення електронних видань
- Розділ 3. Цифрове представлення текстової інформації
- 3.1.Стандарти кодування символів ascii, ansi, кои-8 і unicode
- 3.2.Формат pdf
- 3.3.Формат розмітки тексту rtf
- Розділ 4. Графічні формати
- 4.1. Растровий формат gif
- 4.2. Формат графічних файлів png
- 4.3. Графічний формат jpeg
- 4.4. Формат tiff
- 5.1. Сімейство форматів mpeg
- 5.2. Звукові формати
- 5.3. Анімаційні файлові формати fli, flc, cel
- Розділ 6. Програми перегляду Web-публікацій
- 6.1. Доступ до Web-сторінки в Internet
- 6.2. Програма перегляду ms Internet Explorer
- 6.3. Програма перегляду Netscape Navigator
- 7.4. Мова JavaScript
- Визначення файлу для JavaScript
- Використання JavaScript-виразів в якості значень html-атрибутів
- Оголошення JavaScript-програми як оброблювача подій
- 7.5. Мова програмування сценаріїв php
- Завантаження файлів
- Регулярні вирази
- 7.6. Мова Perl
- 7.7. Мова моделювання віртуальної реальності vrml
- Розділ 8. Програмування Web-сторінок у мовному середовищі html
- 8.1. Структура і форматування html-документа
- 8.2. Таблиці
- 8.4. Форми
- 8.5. Фрейми
- 8.8. Гіперпосилання
- 8.9. Таблиці стилів
- Розділ 9. Автоматизація створення Web-публікацій. Програмний пакет Macromedia Dreamweaver
- 9.1. Призначення та функціональні можливості пакету
- 9.2. Структурна схема програмного пакету
- 9.3. Інтерфейс користувача і принципи його організації
- 9.4. Деякі типові процедури пакета Dreamweaver
- 9.4.1. Робота з текстом
- 9.4.2. Вставка зображень
- 9.4.3. Створення карти зображення
- 9.4.4. Робота з таблицями
- 9.4.5. Створення форм
- 9.4.6. Робота з фреймами
- 9.4.7. Робота із шарами
- 9.5. Використання інтерактивних можливостей і анімації
- 9.6. Створення Web-сайту
- Розділ 10. Програмний пакет ms FrontPage
- 10.1. Функціональні можливості програмного пакету
- 10.2.Структурна схема пакету
- Розділ 11. Створення мультимедійних видань. Програмний пакет Macromedia Director
- 11.1.Функціональні можливості програмного середовища
- 11.2. Інтерфейс користувача
- Література
- Технологія розробки електронних видань