3.7. Правила нанесення на карту орієнтирів та інших об'єктів
Орієнтири, вказані на місцевості старшим командиром, треба роз пізнати на карті, підняти і підписати встановленими для них назвами пронумерувати.
Розташування свого підрозділу на місцевості, позиції противника, цілі, мінні поля та інші об'єкти наносять на карту залежно від обставин різними способами: по ближніх орієнтирах на око, за напрямом і відстанню, прямою засічкою і прокладкою компасного ходу.
По ближніх орієнтирах на око
На зорієнтованій карті розпізнають найближчі до об'єкту два-три орієнтири, оцінюють відстань до об'єкту і кути до нього і, використовуючи масштаб карти, наносять об'єкт на карту.
За напрямом і відстанню наносять об'єкти на карту, як правило, при розвідці спостереженням.
На зорієнтованій карті накреслюють прямі лінії в напрямку до об'єктів, які необхідно нанести на карту. Визначають відстані до об'єктів і відкладають їх на накреслених лініях. Таким чином, отримують розміщення нанесених об'єктів на карті.
Рис. 16. Нанесення цілі на карту прямою засічкою з трьох точок
Прямою засічкою визначають місцезнаходження об'єкту на карті як правило, з трьох точок.
На кожній точці стояння (рис. 16), з якої проводять засічку, зорієнтовують карту як можна краще по компасу і шляхом візування креслять пряму лінію в напрямку до об'єкту, який шукають.
Пересікання прямих з двох точок покаже розміщення на карті об'єкту, який необхідно нанести.
Прокладкою компасного ходу визначають розташування об'єкту на місцевості, якщо видимість обмежена, а орієнтирів мало, цілі на карту наносять прокладкою компасного ходу від точки, на якій виявлено ціль, до орієнтиру, надійно розпізнаного на місцевості і карті.
Вишневе
З Рис.17. Нанесеня цілі на карту прокладкою компасного ходу
За допомогою компаса визначають магнітний азимут напрямку на виявлену ціль (рис. 17) і вимірюють відстань до неї. Потім визначають магнітний азимут напрямку руху і за ним починають рух, вимірюючи пройдену до орієнтиру (в нашому прикладі – Вишневе) відстань парами кроків. На кінцевому пункті переводять магнітні азимути на зворотні, а потім на дирекційні кути, по яких хід наносять на карту і таким чином визначають місцезнаходження цілі на ній.
- Військова топографія
- 2. Основні умовні позначення, які застосовуються в бойовтих документах......... 75 передмова
- Розділ 1 місцевість як елемент бойової обстановки
- 1.1. Місцевість та її елементи
- 1.2. Тактичні властивості місцевості
- 1.3. Основні види (різновиди) місцевості та їх тактичні властивості
- 1.4. Способи вивчення місцевості
- 1.5. Загальні поняття про топогеодезичне забезпечення бою
- Контрольні запитання
- 2.1. Способи орієнтування на місцевості
- 2.2. Визначення сторін горизонту і напрямків на місцевості
- За компасом
- За годинником та Сонцем
- За Полярною зіркою
- 2.3. Вимірювання кутів і відстані на місцевості Вимірювання кутів
- Вимірювання кутів за допомогою бінокля та приладів спостереження і прицілювання
- Вимірювання кутів за допомогою компаса
- Вимірювання кутів за допомогою лінійки
- Вимірювання кутів за допомогою підручних матеріалів
- Вимірювання віддалі по спідометру машини
- Визначення відстані за лінійними розмірами предметів
- Визначення віддалі за часом і швидкістю руху
- Визначення віддалі за відношенням швидкості звуку до світла
- Визначення віддалі на слух
- Визначення віддалі за демаскуючими ознаками
- Обхід перешкод
- За виміряною відстанню:
- Складання схеми і таблиці руху за азимутами
- 2.7. Орієнтування на місцевості за картою в русі
- Визначення довжини маршруту і розбивка його на окремі ділянки
- Розділ 3 топографічні карти
- 3.1. Призначення і коротка характеристика топографічних карт
- Призначення топографічної карти
- Класифікація і характеристика топографічних карт
- 3.2. Масштаби топографічних карт. Визначення відстані по карті
- 3.3. Зображення місцевих предметів і рельєфу на топографічних картах
- Види горизонталей
- 1. Гора
- Визначення по карті крутості схилу
- 3.4. Визначення прямокутних і географічних координат місцевих предметів по карті
- Визначення географічних координат
- 1 Хв. Довготи
- 10 С довготи
- Визначення прямокутних координат
- Використання кілометрової сітки для визначення прямокутних координат точок
- Приблизне визначення місцезнаходження точки на карті
- Повні координати точки
- 3.5. Розграфлення і номенклатура топографічних карт
- 3.6. Визначення по карті умов спостереження, маскування і захисних якостей місцевості
- 3.7. Правила нанесення на карту орієнтирів та інших об'єктів
- Контрольні запитання
- Розділ 4 ведення робочої карти
- Підготовка карти до роботи
- Складання карти
- Основні положення ведення робочої карти
- 4.3. Умовні знаки і скорочені позначення. Написи на картах
- 4.4. Нанесення обстановки на карту
- Робоча карта начальника автомобільноїслужби 10мБр
- 4.5. Нанесення на карту об'єктів за їх прямокутними та географічними координатами
- Додатки
- 1. Картографічні умовні знаки
- 2. Основні умовні позначення, які застосовуються в бойових документах Пункти управління та засоби зв'язку