Визначення довжини маршруту і розбивка його на окремі ділянки

Відстані на маршруті вимірюють двічі з найбільшою точністю. Спочатку визначають відстані між контрольними орієнтирами, у вимі­ряні відстані вводять поправки на ре­льєф і звивистість маршруту. Кінце­вий результат підписують у знаменнику (у відпові­дних контрольних орієн­тирів) наростаючим підсумком від вихідного пункту. Перед початком руху на вихідному пункті переводять відстань між орієнтирами в показ­ники спідометра і підписують їх у числівнику.

Орієнтування при русі

Перед початком руху на вихідному пункті записують показники спідометра, час поча­тку руху, звіряють карту з місцевістю і орієнтують її за ходом руху (по дорозі).

Під час руху карту тримають перед собою зорієнтованою, постій­но порівнюють її з місцевістю, стежать за проходженням намічених орієн­тирів, звіряючи показники спі­дометра.

Таким чином, здійснюється безперервна орієнтація, яка забезпе­чує правильність до­тримування вказаного напряму руху. При в'їзді в ліс або на ділянку, де мало орієнти­рів, записують показники спідометра.

Це дозволяє в будь-який момент часу визначити своє місцезнаход­ження на пройденій відстані, яке при необхідності відкладають на карті.

Контрольні запитання

1. Способи орієнтування на місцевості.

2. Визначення сторін горизонту і напрямків на місцевості.

3. Вимірювання кутів і відстані на місцевості.

4. Рух за азимутом. Особливості орієнтування на місцевості без карти.

5. Орієнтування карти. Визначення по карті місця свого знаходження.

6. Підготовка по карті відомостей для руху за азимутом.

7. Орієнтування на місцевості по карті в русі.