logo
POSIBNIK_Viyskova_topografiya_nova_2012

Складання схеми і таблиці руху за азимутами

Складають схему (рис. 39) або таблицю (табл. 1)

Таблиця № 1

№ точки

Ділянка маршруту

Магнітн. азимут, Ам

Відстань, м

Відстань, пара кроків

Час, хв.

1

Сарай-курган

20

1230

320

14

2

Курган – будинок лісника

330

1250

835

14

3

Буд. лісника – перехрестя доріг

25

350

235

4

4

Перехрестя доріг – міст

335

850

565

10

Схему складають у такій послідовності: на чистий лист паперу пере­носять з карти по­чаткову точку, орієнтири на точках повороту і кінцеву точку маршруту.

Розміщення орієнтирів на схемі повинно бути подібне до їх поло­ження на карті. Всі орієнтири зображаються на схемі такими ж умовними знаками, як і на карті:

– перенесені з карти на схему орієнтири нумерують і з'єднують прямими лініями;

– проти кожної лінії виписують вихідні дані для руху в вигляді дробу, в числівнику – магнітні азимути, а в знаменнику – відстань у метрах.

Крім того, в знаменнику вказують час у хвилинах, необхідний для подолання ділянки маршруту, відповідно до нормативних вимог. Відстань у метрах переводять у пари кроків і записують у схему.

Наносять на схему стрілку "північ-південь" і додатково показують за напрямом марш­руту і в сторони від нього орієнтири, які можуть бути використані при русі як промі­жні чи допоміжні.