4.4. Константи і константні об'єкти

Константний об'єкт відрізняється тим, що після його початкової ініціалізації значення об’єкту не може бути змінено. Константи діляться на іменовані й неіменовані (прості).

Прості константи можуть мати один з наступних типів: цілий, дійсний, символьний, рядковий, логічний, тип enum. Тип константи й відповідний діапазон можливих значень визначається компілятором по її зовнішніх ознаках.

Цілі константи можуть мати формат десятковий, восьмеричний, шістнадцятирічний. Запис восьмеричної константи починається із символу 0 (нуль), шістнадцятирічної - із символів 0х. При записі цілих констант можуть використатися суфікси:

L або l - для довгих констант (4 байти),

U або u - для беззнакових констант.

Шістнадцятирічна й восьмеричні константи можуть бути тільки беззнаковими. Цифри шістнадцятирічної константи позначаються символами: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, A, B, C, D, E, F.

Дійсна константа повинна мати крапку, або символ е, або обидва символи. При відсутності суфікса дійсна константа має тип double. Суфікс F або f вказує на тип float, а суфікс L або l на тип long double.

Приклад запису деяких числових констант:

2005 - ціла;

2500000000L - довга ціла;

4000000000UL - беззнакова довга ціла;

1024U - беззнакова ціла;

1.609e-19F - дійсна 4-х байтова;

3.141592659 - дійсна 8-ми байтова (подвоєної точності);

0x2F3A28F0 - шістнадцятирічна.

Символьна константа являє собою один або два символи, взяті в апострофи, наприклад: 'A', 'B' , '$', 'ad' . Для односимвольної константи виділяється один байт, для двосимвольної - два байти. Символ можна вказати восьмеричним або шістнадцятирічним числовим кодом: наприклад, символ '\0xА1' являє собою російську літеру "б".

Спеціальні символи й керуючі байти записуються за допомогою символу "\". Приклад спеціальних символів, які використовуються найбільш часто:

\\ - символ "\";

\' - апостроф;

\" - лапки;

\n - перехід у наступний рядок;

\r - повернення в початок поточного рядка;

\b - повернення на одну позицію назад;

\t - табуляція;

\a - звуковий сигнал;

\0 - нульовий символ (символ із числовим кодом 0).

При застосуванні спеціальних символів, варто розташовувати їх в середині одинарних лапок, якщо ви використовуєте дані символи самі по собі, наприклад '\n', або усередині подвійних лапок, якщо спеціальний символ треба записати в середині рядка. Наприклад: "Добрий день\nСвіт!\n". Для того, щоб наочно побачити, як працюють спеціальні символи, запустіть на виконання наступну програму. В програмі застосовуються спеціальні символи '\a', '\t', '\n' .

// Приклад 1

#include <syst.h>