4.1. Види операторів
Оператори являють собою засоби опису алгоритмів. У мові С++ розрізняють 5 видів операторів:
1) оператор-оголошення;
2) стандартний оператор;
3) виклик процедури;
4) оператор-вираз;
5) складений оператор.
Будь-який оператор завершується крапкою з комою. Виключеннями є:
- складений оператор, що завершується фігурною дужкою;
- оголошення функції, що також завершується фігурною дужкою.
Оператор-оголошення (або просто оголошення) містить описи атрибутів об'єктів, що об’являються, або опис функції, структури, класу, об'єднання. При виконанні оператора-оголошення для об'єкта можуть виконуватися наступні дії:
а) створення імені об'єкту, яке заноситься в таблицю ідентифікаторів компілятора і, таким чином, воно стає відомим компіляторові;
б) створення об'єкту зазначеного в оголошенні типу;
в) ініціалізація створеного об'єкта.
У певних випадках може виконуватися тільки перший етап, або перший і другий етапи або всі три етапи. Згідно правил С++ оголошення, які породжують об’єкти, можна записувати в будь-якому місці програми.
Стандартні оператори реалізують типові елементи алгоритмів, такі як цикли, розгалуження, умовні й безумовні переходи і т.і. Предметна розмова про стандартні оператори буде нижче.
Процедурою називають функцію, що не повертає значення. Тобто процедура то є функція, для якої тип значення, що повертається, записано як void. Виклик процедури завершується символом ";" і , таким чином, він є оператором.
Оператор-вираз - це будь-який вираз, який завершується крапкою з комою. Нижче наведені приклади запису деяких операторів-виразів. Мається на увазі, що a,b,c,z - змінні, k - ціла змінна, p - покажчик.
z=(a+b+c)/3; // обчислити вираз та привласнити його // значення змінній z;
a++, b++; // збільшити значення a на одиницю, повернути b // і після цього, збільшити b на одиницю;
*(p+k)--; // адресу p зсунути на k об'єктів уперед, взяти // об'єкт за отриманою адресою, зменшити його // значення на 1;
*(++p)=a++; // адресу p збільшити на розмір одного об'єкта, // значення змінної a привласнити об'єкту з // отриманою адресою,після цього значення // змінної a збільшити на одиницю.
Складеним оператором називають послідовність операторів, яку включено у фігурні дужки:
{ опер_1; опер_2; ... }
Складений оператор формально є єдиним оператором, його можна писати всюди, де можна використовувати один оператор. Наприклад, як тіло оператора циклу while або оператора, що записується в складі оператора if .
Якщо складений оператор містить, принаймні, одне оголошення, він називається блоком. Блок утворює власний простір імен. Будь-який ідентифікатор, оголошений у деякому блоці, існує на відрізку від моменту виконання його об’яви до виходу за фігурну дужку, що завершує поточний блок.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Запоріжжя знту 2008
- Глава 1
- 1.1. Історія та сучасність
- 1.2. Загальна структура програми. Два простих приклади
- Void main()
- Void main()
- Глава 2 Об’єкти та ідентифікатори
- 2.1. Об'єкти та їхні атрибути
- 2.2. Алфавіт мови та лексеми
- 2.3. Ідентифікатори
- Void main() // (рівень 0)
- 2.4. Вправи
- Глава 3
- 3.1. Поняття виразу. Вирази Lvalue та Rvalue
- 3.2. Операції. Пріоритети та асоціативність
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 3.3. Вправи
- Глава 4
- 4.1. Види операторів
- 4.2. Стандартні оператори
- If (лв) опер_1; [ else опер_2; ]
- Void main()
- If (лв1) опер_1;
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 4.3. Оголошення змінних та ініціалізація
- Int number(125);
- Int number(125);
- 4.4. Константи і константні об'єкти
- Void main()
- 4.5. Вправи
- Глава 5
- 5.1. Типи та їхні різновиди
- 5.2. Службове слово void
- Int a[small], a[large];
- 5.4. Перетворення типів
- 5.5. Вправи
- Void main()
- Глава 6 покажчики і посилання
- 6.1. Покажчики
- Void main()
- Void strcpy(char* s1, char* s2)
- Void* pv;
- 6.2. Посилання
- 6.3 Вправи
- Void main()
- Глава 7 масиви і динамічні об'єкти
- 7.1. Масиви
- Void main()
- 7.2. Рядки символів
- Int strlen(char* s);
- Int strcmp(char* s1, char* s2);
- Int len(char *s)
- 7.3. Динамічні об'єкти й масиви
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 7.4. Вправи
- Глава 8 функції та процедури
- 8.1. Загальні відомості
- Void main()
- Void c_mul(double a_re, double a_im,
- Void swap1(long *px, long *py)
- Void swap2(long &X, long &y)
- Void main()
- Int fun(int, float*, double&);
- Void fun(int n)
- Void main()
- Void swap(int& a, int& b)
- 8.2. Функція main
- Void або int main(int n, char** p, char** q);
- Void main(int n, char** p, char** q)
- 8.3. Функції зі змінною кількістю параметрів
- Void main()
- 8.4. Покажчики на функції
- Int (*pf[3])(float X, float y);
- Void main()
- 8.5. Функції з шаблонами
- Void swap(string& s1, string& s2)
- Void main()
- Inline t abs(t X)
- Void create(type* &a, int n)
- Void del(type* &a)
- 8.6. Вправи
- Глава 9 консольне вВедення / вИведення
- 9.1. Засоби бібліотеки с
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 9.2. Використання потоків
- Void main()
- Void main()
- 9.3. Вправи
- Глава 10 операції з файлами
- 10.1. Види файлів і режими роботи з ними
- 10.2. Бібліотека с
- Void fprint(file* f, &X)
- Void rewind(file* f);
- Void main()
- Void main(int n, char** f)
- Void main(int n, char** fnam)
- 10.3. Застосування потоків
- Ifstream fin;
- Void open(char* filename, int mode, int access);
- Ifstream fin("a.Dat");
- Void main()
- Ifstream fa("a.Dat");
- If (fa.Eof()) break;
- Void main(int n, char** fnam)
- Void main(int n, char** f)
- Ifstream fa(f[1]);
- Void main(int n, char** fnam)
- Void main()
- Ifstream in("example.Cpp");
- Void main()
- Ifstream in("name.Dat",ios::binary);
- Void main()
- Ifstream fa("a.Dat");
- Int descr(fstr& f)
- Void main()
- Ifstream ina(infa);
- Ifstream inb(infb);
- 10.4. Вправи
- Глава 11 компіляція програми. Директиви і макроси
- 11.1. Фази компіляції
- 11.2. Директиви режиму компіляції
- 11.3. Директиви препроцесора
- 11.4. Вправи
- Глава 12 змішане програмування. Використання ассемблерного коду
- 12.1. Засоби використання асемблера
- Void main()
- 12.2. Вправи
- Глава 13 програмна реалізація алгоритмів
- 13.1. Алгоритм Евкліда пошуку найбільшого загального дільника двох цілих чисел
- 13.2. Обчислення факторіала
- 13.3. Пошук простих чисел. Решето Ератосфена
- Void main()
- 13.4. Генерація підмножин
- Void main()
- 13.5. Сортування масивів
- Void main()
- Void main()
- Int flag;
- 13.6. Пошук у масиві
- Void main()
- Void main()
- 13.7. Операції з матрицями
- Void ObrMatr (double** a, double** b, unsigned n )
- Void Minv(double** a, double** b, unsigned n )
- Void Gauss(double** a, double* b, double* X, unsigned n)
- 13.8. Лінійна інтерполяція даних
- 13.9. Лінійна апроксимація
- Void linappr(int n, double* X, double* y, double& a0, double& a1)
- 13.10. Розв’язування нелінійних рівнянь
- Void Bisec(funx f, double a, double b, double eps, double& X)
- Void Bisec(funx f, double a, double b,
- Void main()
- 13.11. Пошук заданої послідовності символів у файлі
- Void push(char* s, int n, char X)
- Void main()
- 13.12. Вправи
- Глава 14 створення й використання бібліотечних модулів. Модуль syst.H
- 14.1. Створення бібліотечних модулів
- 14.2. Модуль syst.H
- 14.3. Системні функції та макрооперації
- Void runtimer();
- Void main()
- Void runstimer();
- Void main()
- Void swp(Type& a, Type& b);
- Void main()
- Int cmp(int nx, int ny, Type* X, Type* y);
- Void errhalt(bool ex, char* mes);
- Void errhalt(bool ex, char* mes, file* f);
- 14.4. Операції введення/виведення
- Void flushkey();
- Void main()
- Int getyes();
- Void main()
- Void main()
- Int weight(type X);
- Void main()
- Int hamdist(Type a, Type b)
- 14.6. Спеціальні класи. Клас Spline для інтерполяції даних сплайнами
- Void main()
- 14.7. Вправи
- Глава 15 графІчне виведення. Модуль rgraph.H
- 15.1. Модуль rgraph.H. Загальні відомості
- 15.2. Глобальні змінні й константи
- 15.3. Класи й покажчики на функції
- 15.4. Функції й процедури класів
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 15.7. Вправи
- Глава 16 Життєвий цикл програмного продукту. Питання стилю запису програм
- 16.1. Життєвий цикл програми
- Int n, alfa, col;
- Void draw();
- Void rotate(int delta);
- 16.3. Вправи
- Література