Void main()
{ int k;
printf("Decimal k = "); scanf("%d",&k);
printf("Hexagonal k = %s \n",binar(k));
}
void biread(FILE* f, Type& x);
Виконується читання змінної x з бінарного файлу. Змінна може мати довільний тип.
void biwrite(FILE* f, Type& x);
Виконується запис значення змінної x у бінарний файл. Змінна може мати довільний тип.
У наступному прикладі виконується запис у файл proba.bin таблиці функції Ланжевена. Запис виконується у бінарному режимі, без форматних перетворень. Після цього виконується читання таблиці із файлу і виведення її на екран.
// Приклад 6
#include <syst.h>
void main()
{ FILE* f = fopen("proba.bin","wb");
// відкриття файлу для запису
double x,y; int k;
for (k=0;k<=20;k++) { x=0.1*k; y=lanj(x);
biwrite(f,x); biwrite(f,y);
}
fclose(f);
f = fopen("proba.bin","rb"); // відкриття файлу для читання
for (;;) { biread(f,x); biread(f,y);
if (feof(f)) break;
printf("%f %f \n",x,y);
}
fclose(f);
}
void printr(char* S, FILE* f = stdout);
Виводить у файл, який відповідає покажчику f, рядок символів S з корекцією символів кирилиці. Якщо другий параметр не вказано, рядок виводиться на екран.
void temprint(Type& A);
Виведення на екран значень всіх елементів структури A по ітератору. Структура повинна мати тип, визначений в бібліотеці STL.
Нижче наведено приклад застосування функції temprint для виведення елементів структури типу vector.
// Приклад 7
#include <syst.h>
#include <vector>
void main()
{ vector<int> A(8);
for (int k=0;k<8;k++) A[k]=k*k;
temprint(A);
}
void endline(FILE* f, char* text);
Ця процедура виводить у файл, який відповідає покажчику f, рядок, що містить таку інформацію: наданий рядок text, ім'я cpp-файлу поточної програми, дату і час виконання програми. Виведення такої інформації можна планувати на початку або наприкінці роботи програми. Для виведення інформації на екран для першого параметру треба вказати значення stdout.
Наприклад, якщо наведена нижче програма
// Приклад 8
#include <syst.h>
void main()
{ endline(stdout,"Ivanov A.B.");
}
розташована у файлі example.cpp, то після її виконання отримаємо на екрані інформацію у такій формі:
Ivanov A.B., 12.03.2005, 13:38, example.cpp
14.5. Математичні функції
Type abs(Type x);
Абсолютна величина (або модуль) від x . Тип значення, що повертається, відповідає типу аргументу. Аргумент може мати довільний числовий тип або тип complex.
double log2(double x);
Логарифм по основі 2 .
inline const Type& Max(const Type& a, const Type& b);
Функція повертає посилання на змінну, значення якої більше.
inline const Type& Min(const Type& a, const Type& b);
Функція повертає посилання на ту змінну, значення якої менше. Наприклад, є дві змінні x,y якогось довільного типу, треба присвоїти значення 0 тій з них, яка є меншою. Для цього достатньо у програмі записати такий рядок:
Min(x,y) = 0;
double frac(double x);
Функція повертає дробову частину x у форматі double.
int round(double x);
Функція здійснює приведення до цілого шляхом округлення.
double frand();
При кожному виклику функція повертає чергове випадкове число з інтервалу [0,1]. Одержувані випадкові числа мають рівномірний розподіл. Для формування результату використовується стандартний генератор цілих випадкових чисел random(int) сумісно з глобальною константою RND_MAXL, яка визначається у модулі syst.h.
double frand(float a, float b);
Функція повертає випадкове число з рівномірним розподілом з інтервалу [a,b]. У цій функції також використовується бібліотечна функція random(int) і глобальна константа RND_MAXL.
ulong fact(int k);
double factd(int k);
Функції для обчислення факторіала. Різні типи значень, що повертаються, дозволяють одержати факторіал для різних інтервалів значень аргументу: для функції fact(x) маємо інтервал 0 ≤ x ≤ 12, для функції factd(x) - інтервал 0 ≤ x ≤ 170. При цьому тільки функція fact виконує обчислення точно.
ulong Cmb(int n, int r);
Функція підраховує кількість сполучень із n по r.
double simpson(double (*F)(double), double a, double b,
int N);
Функція обчислює інтеграл за методом Симпсона. Параметри: a, b - межі інтегрування, N - кількість кроків інтегрування, F - ім'я підінтегральної функції, що повинна бути описана як функція типу double F(double). Похибка отриманого значення визначається параметром N. Нижче наведено приклад обчислення інтегралу
за допомогою функції simpson. Крім підрахованого значення інтегралу, програма виводить ще й його точне значення, яке дорівнює 3/4 .
// Приклад 1
#include <syst.h>
double f(double x)
{ return sh(sqrt(pi*pi-x*x))*cos(x);
}
Yandex.RTB R-A-252273-3- Запоріжжя знту 2008
- Глава 1
- 1.1. Історія та сучасність
- 1.2. Загальна структура програми. Два простих приклади
- Void main()
- Void main()
- Глава 2 Об’єкти та ідентифікатори
- 2.1. Об'єкти та їхні атрибути
- 2.2. Алфавіт мови та лексеми
- 2.3. Ідентифікатори
- Void main() // (рівень 0)
- 2.4. Вправи
- Глава 3
- 3.1. Поняття виразу. Вирази Lvalue та Rvalue
- 3.2. Операції. Пріоритети та асоціативність
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 3.3. Вправи
- Глава 4
- 4.1. Види операторів
- 4.2. Стандартні оператори
- If (лв) опер_1; [ else опер_2; ]
- Void main()
- If (лв1) опер_1;
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 4.3. Оголошення змінних та ініціалізація
- Int number(125);
- Int number(125);
- 4.4. Константи і константні об'єкти
- Void main()
- 4.5. Вправи
- Глава 5
- 5.1. Типи та їхні різновиди
- 5.2. Службове слово void
- Int a[small], a[large];
- 5.4. Перетворення типів
- 5.5. Вправи
- Void main()
- Глава 6 покажчики і посилання
- 6.1. Покажчики
- Void main()
- Void strcpy(char* s1, char* s2)
- Void* pv;
- 6.2. Посилання
- 6.3 Вправи
- Void main()
- Глава 7 масиви і динамічні об'єкти
- 7.1. Масиви
- Void main()
- 7.2. Рядки символів
- Int strlen(char* s);
- Int strcmp(char* s1, char* s2);
- Int len(char *s)
- 7.3. Динамічні об'єкти й масиви
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 7.4. Вправи
- Глава 8 функції та процедури
- 8.1. Загальні відомості
- Void main()
- Void c_mul(double a_re, double a_im,
- Void swap1(long *px, long *py)
- Void swap2(long &X, long &y)
- Void main()
- Int fun(int, float*, double&);
- Void fun(int n)
- Void main()
- Void swap(int& a, int& b)
- 8.2. Функція main
- Void або int main(int n, char** p, char** q);
- Void main(int n, char** p, char** q)
- 8.3. Функції зі змінною кількістю параметрів
- Void main()
- 8.4. Покажчики на функції
- Int (*pf[3])(float X, float y);
- Void main()
- 8.5. Функції з шаблонами
- Void swap(string& s1, string& s2)
- Void main()
- Inline t abs(t X)
- Void create(type* &a, int n)
- Void del(type* &a)
- 8.6. Вправи
- Глава 9 консольне вВедення / вИведення
- 9.1. Засоби бібліотеки с
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 9.2. Використання потоків
- Void main()
- Void main()
- 9.3. Вправи
- Глава 10 операції з файлами
- 10.1. Види файлів і режими роботи з ними
- 10.2. Бібліотека с
- Void fprint(file* f, &X)
- Void rewind(file* f);
- Void main()
- Void main(int n, char** f)
- Void main(int n, char** fnam)
- 10.3. Застосування потоків
- Ifstream fin;
- Void open(char* filename, int mode, int access);
- Ifstream fin("a.Dat");
- Void main()
- Ifstream fa("a.Dat");
- If (fa.Eof()) break;
- Void main(int n, char** fnam)
- Void main(int n, char** f)
- Ifstream fa(f[1]);
- Void main(int n, char** fnam)
- Void main()
- Ifstream in("example.Cpp");
- Void main()
- Ifstream in("name.Dat",ios::binary);
- Void main()
- Ifstream fa("a.Dat");
- Int descr(fstr& f)
- Void main()
- Ifstream ina(infa);
- Ifstream inb(infb);
- 10.4. Вправи
- Глава 11 компіляція програми. Директиви і макроси
- 11.1. Фази компіляції
- 11.2. Директиви режиму компіляції
- 11.3. Директиви препроцесора
- 11.4. Вправи
- Глава 12 змішане програмування. Використання ассемблерного коду
- 12.1. Засоби використання асемблера
- Void main()
- 12.2. Вправи
- Глава 13 програмна реалізація алгоритмів
- 13.1. Алгоритм Евкліда пошуку найбільшого загального дільника двох цілих чисел
- 13.2. Обчислення факторіала
- 13.3. Пошук простих чисел. Решето Ератосфена
- Void main()
- 13.4. Генерація підмножин
- Void main()
- 13.5. Сортування масивів
- Void main()
- Void main()
- Int flag;
- 13.6. Пошук у масиві
- Void main()
- Void main()
- 13.7. Операції з матрицями
- Void ObrMatr (double** a, double** b, unsigned n )
- Void Minv(double** a, double** b, unsigned n )
- Void Gauss(double** a, double* b, double* X, unsigned n)
- 13.8. Лінійна інтерполяція даних
- 13.9. Лінійна апроксимація
- Void linappr(int n, double* X, double* y, double& a0, double& a1)
- 13.10. Розв’язування нелінійних рівнянь
- Void Bisec(funx f, double a, double b, double eps, double& X)
- Void Bisec(funx f, double a, double b,
- Void main()
- 13.11. Пошук заданої послідовності символів у файлі
- Void push(char* s, int n, char X)
- Void main()
- 13.12. Вправи
- Глава 14 створення й використання бібліотечних модулів. Модуль syst.H
- 14.1. Створення бібліотечних модулів
- 14.2. Модуль syst.H
- 14.3. Системні функції та макрооперації
- Void runtimer();
- Void main()
- Void runstimer();
- Void main()
- Void swp(Type& a, Type& b);
- Void main()
- Int cmp(int nx, int ny, Type* X, Type* y);
- Void errhalt(bool ex, char* mes);
- Void errhalt(bool ex, char* mes, file* f);
- 14.4. Операції введення/виведення
- Void flushkey();
- Void main()
- Int getyes();
- Void main()
- Void main()
- Int weight(type X);
- Void main()
- Int hamdist(Type a, Type b)
- 14.6. Спеціальні класи. Клас Spline для інтерполяції даних сплайнами
- Void main()
- 14.7. Вправи
- Глава 15 графІчне виведення. Модуль rgraph.H
- 15.1. Модуль rgraph.H. Загальні відомості
- 15.2. Глобальні змінні й константи
- 15.3. Класи й покажчики на функції
- 15.4. Функції й процедури класів
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 15.7. Вправи
- Глава 16 Життєвий цикл програмного продукту. Питання стилю запису програм
- 16.1. Життєвий цикл програми
- Int n, alfa, col;
- Void draw();
- Void rotate(int delta);
- 16.3. Вправи
- Література