6.1. Покажчики
Покажчиком (pointer) називають змінну, яка приймає значення, що є адресою деякого об'єкта. Покажчики можуть бути типізованими й не типізованими. Найчастіше зустрічаються типізовані покажчики. Приклад оголошення типізованого покажчика для роботи з об'єктами типу float:
float* pf;
Еквівалентний запис цього оголошення виглядає так:
float *pf;
Останній варіант зручніше, якщо оголошується одразу декілька покажчиків:
float *p, *q, *h;
Покажчику pf можна привласнити адресу будь-якого об'єкта, що має тип float. Відзначимо, що типізованим є не тільки сам покажчик, але і його значення - адреса.
Унарна операція * , що діє на покажчик, повертає посилання на об'єкт (значення Lvalue), адреса якого відповідає значенню покажчика. У наступному прикладі
float a = 5;
float* p = &a;
*p = *p/2;
Тут *p є посилання на об’єкт, яким є змінна a, а останній оператор діє так само, як оператор
a = a/2;
Значення 0 або NULL для покажчика є спеціальною ознакою, воно означає, що покажчик не вказує на жоден об'єкт. При створенні покажчика при умові, що ініціалізація його буде виконуватись десь далі, настійно рекомендується ініціалізувати його значенням NULL. Це зменшує ризик виникнення помилок у програмі.
Арифметика покажчиків
Арифметичні операції над покажчиками (адресами) виконуються за особливими правилами - правилам адресної арифметики. Нехай p - типізований покажчик, k - змінна цілого типу. Тоді значенням виразу
p+k
є значення адреси, збільшеної на розмір k об'єктів того типу, який відповідає покажчику p. Тобто така операція повертає адресу, зсунуту на k об'єктів уперед відносно значення p. У наступному прикладі
double *p, *q = &x;
p= q+5;
значенням покажчика p буде значення покажчика q, збільшене на 5*8=40 байтів.
Операція виду
p+1
повертає адресу того об'єкта, що є наступним після об'єкта з адресою p.
Операція виду p++ збільшує значення покажчика p на розмір одного об'єкта відповідного типу, тобто вона діє також, як оператор p = p+1.
Операції - (віднімання) і -- (декрементування) діють аналогічним чином, але адреса змінюється у бік зменшення.
Визначеною є також операція віднімання для покажчиків або адрес. Нехай p1 та p2 є покажчики на об’єкт деякого типу. Тоді результатом виконання операції
p2 - p1
буде відстань від об’єкту з адресою p1 до об’єкту з адресою p2 у просторі пам’яті, яка повертається як кількість об’єктів. Наприклад, при виконанні такого програмного коду:
Yandex.RTB R-A-252273-3- Запоріжжя знту 2008
- Глава 1
- 1.1. Історія та сучасність
- 1.2. Загальна структура програми. Два простих приклади
- Void main()
- Void main()
- Глава 2 Об’єкти та ідентифікатори
- 2.1. Об'єкти та їхні атрибути
- 2.2. Алфавіт мови та лексеми
- 2.3. Ідентифікатори
- Void main() // (рівень 0)
- 2.4. Вправи
- Глава 3
- 3.1. Поняття виразу. Вирази Lvalue та Rvalue
- 3.2. Операції. Пріоритети та асоціативність
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 3.3. Вправи
- Глава 4
- 4.1. Види операторів
- 4.2. Стандартні оператори
- If (лв) опер_1; [ else опер_2; ]
- Void main()
- If (лв1) опер_1;
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 4.3. Оголошення змінних та ініціалізація
- Int number(125);
- Int number(125);
- 4.4. Константи і константні об'єкти
- Void main()
- 4.5. Вправи
- Глава 5
- 5.1. Типи та їхні різновиди
- 5.2. Службове слово void
- Int a[small], a[large];
- 5.4. Перетворення типів
- 5.5. Вправи
- Void main()
- Глава 6 покажчики і посилання
- 6.1. Покажчики
- Void main()
- Void strcpy(char* s1, char* s2)
- Void* pv;
- 6.2. Посилання
- 6.3 Вправи
- Void main()
- Глава 7 масиви і динамічні об'єкти
- 7.1. Масиви
- Void main()
- 7.2. Рядки символів
- Int strlen(char* s);
- Int strcmp(char* s1, char* s2);
- Int len(char *s)
- 7.3. Динамічні об'єкти й масиви
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 7.4. Вправи
- Глава 8 функції та процедури
- 8.1. Загальні відомості
- Void main()
- Void c_mul(double a_re, double a_im,
- Void swap1(long *px, long *py)
- Void swap2(long &X, long &y)
- Void main()
- Int fun(int, float*, double&);
- Void fun(int n)
- Void main()
- Void swap(int& a, int& b)
- 8.2. Функція main
- Void або int main(int n, char** p, char** q);
- Void main(int n, char** p, char** q)
- 8.3. Функції зі змінною кількістю параметрів
- Void main()
- 8.4. Покажчики на функції
- Int (*pf[3])(float X, float y);
- Void main()
- 8.5. Функції з шаблонами
- Void swap(string& s1, string& s2)
- Void main()
- Inline t abs(t X)
- Void create(type* &a, int n)
- Void del(type* &a)
- 8.6. Вправи
- Глава 9 консольне вВедення / вИведення
- 9.1. Засоби бібліотеки с
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 9.2. Використання потоків
- Void main()
- Void main()
- 9.3. Вправи
- Глава 10 операції з файлами
- 10.1. Види файлів і режими роботи з ними
- 10.2. Бібліотека с
- Void fprint(file* f, &X)
- Void rewind(file* f);
- Void main()
- Void main(int n, char** f)
- Void main(int n, char** fnam)
- 10.3. Застосування потоків
- Ifstream fin;
- Void open(char* filename, int mode, int access);
- Ifstream fin("a.Dat");
- Void main()
- Ifstream fa("a.Dat");
- If (fa.Eof()) break;
- Void main(int n, char** fnam)
- Void main(int n, char** f)
- Ifstream fa(f[1]);
- Void main(int n, char** fnam)
- Void main()
- Ifstream in("example.Cpp");
- Void main()
- Ifstream in("name.Dat",ios::binary);
- Void main()
- Ifstream fa("a.Dat");
- Int descr(fstr& f)
- Void main()
- Ifstream ina(infa);
- Ifstream inb(infb);
- 10.4. Вправи
- Глава 11 компіляція програми. Директиви і макроси
- 11.1. Фази компіляції
- 11.2. Директиви режиму компіляції
- 11.3. Директиви препроцесора
- 11.4. Вправи
- Глава 12 змішане програмування. Використання ассемблерного коду
- 12.1. Засоби використання асемблера
- Void main()
- 12.2. Вправи
- Глава 13 програмна реалізація алгоритмів
- 13.1. Алгоритм Евкліда пошуку найбільшого загального дільника двох цілих чисел
- 13.2. Обчислення факторіала
- 13.3. Пошук простих чисел. Решето Ератосфена
- Void main()
- 13.4. Генерація підмножин
- Void main()
- 13.5. Сортування масивів
- Void main()
- Void main()
- Int flag;
- 13.6. Пошук у масиві
- Void main()
- Void main()
- 13.7. Операції з матрицями
- Void ObrMatr (double** a, double** b, unsigned n )
- Void Minv(double** a, double** b, unsigned n )
- Void Gauss(double** a, double* b, double* X, unsigned n)
- 13.8. Лінійна інтерполяція даних
- 13.9. Лінійна апроксимація
- Void linappr(int n, double* X, double* y, double& a0, double& a1)
- 13.10. Розв’язування нелінійних рівнянь
- Void Bisec(funx f, double a, double b, double eps, double& X)
- Void Bisec(funx f, double a, double b,
- Void main()
- 13.11. Пошук заданої послідовності символів у файлі
- Void push(char* s, int n, char X)
- Void main()
- 13.12. Вправи
- Глава 14 створення й використання бібліотечних модулів. Модуль syst.H
- 14.1. Створення бібліотечних модулів
- 14.2. Модуль syst.H
- 14.3. Системні функції та макрооперації
- Void runtimer();
- Void main()
- Void runstimer();
- Void main()
- Void swp(Type& a, Type& b);
- Void main()
- Int cmp(int nx, int ny, Type* X, Type* y);
- Void errhalt(bool ex, char* mes);
- Void errhalt(bool ex, char* mes, file* f);
- 14.4. Операції введення/виведення
- Void flushkey();
- Void main()
- Int getyes();
- Void main()
- Void main()
- Int weight(type X);
- Void main()
- Int hamdist(Type a, Type b)
- 14.6. Спеціальні класи. Клас Spline для інтерполяції даних сплайнами
- Void main()
- 14.7. Вправи
- Глава 15 графІчне виведення. Модуль rgraph.H
- 15.1. Модуль rgraph.H. Загальні відомості
- 15.2. Глобальні змінні й константи
- 15.3. Класи й покажчики на функції
- 15.4. Функції й процедури класів
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 15.7. Вправи
- Глава 16 Життєвий цикл програмного продукту. Питання стилю запису програм
- 16.1. Життєвий цикл програми
- Int n, alfa, col;
- Void draw();
- Void rotate(int delta);
- 16.3. Вправи
- Література