1.1. Історія та сучасність
Мова С була створена Денісом Рітчі на початку 70-х років в Bell Laboratory американської корпорації AT&T. Протягом тривалого періоду ця мова була однією з основних універсальних мов програмування. На початку мова С призначалася для системного програмування, однак у подальшому вона виявилася виключно ефективною також і для створення прикладних програм. Серед переваг мови С відзначають переносність програм на комп'ютери різної архітектури та з однієї операційної системи в іншу, лаконічність запису алгоритмів, логічну стрункість і читабельність програм, можливість одержати ефективний код програми, порівняний по швидкості із програмами, написаними на мові асемблера. Широка область використання мови С обумовлена ще й тим, що вона є мовою високого рівня, яка підтримує модульність, блокову структуру програм, високий рівень абстракцій, широкі можливості розширення системи програмування та її адаптації до будь-якої предметної області, можливість роздільної компіляції модулів. У той же час, мова має набір низькорівневих засобів, що дозволяють програмувати доступ до апаратних засобів комп'ютера і зовнішніх пристроїв, зокрема, добратися до будь-якого біта в просторі оперативної пам’яті або в просторі введення/виведення.
Мова С++ з'явилася у відповідь на більш високі вимоги до мови програмування з боку тих, хто створює програми та системи програм високої складності і, у подальшому, займається їхньою модернізацією. До теперішнього часу мова С++ стала найбільш вживаною мовою як в області системного, так і проблемного програмування. У даному посібнику представлена мова, яку ми позначаємо як С/С++, маючи на увазі те, що називають С-підмножиною мови С++. По суті це та частина мови С++, яка реалізує сферу компетенції класичної мови С але з певними елементами модернізації та деякими розширеннями.
У наш час для створення складних програмних продуктів мало хто користується тільки лише засобами класичної мови С. І, в той же час, далеко не завжди для створення якісних прикладних програм потрібно використовувати весь величезний спектр можливостей об’єктно-орієнтованого програмування (ООП) на С++. Метою посібника є допомогти Вам засвоїти основи програмування на С/С++, а також ті можливості мови С++, які не пов’язанні прямо з технологією ООП. У зв'язку з тим, що ми будемо вивчати підмножину мови С++, протягом всієї книги ми будемо вести мову саме про мову С++. Успішне засвоєння викладеного в посібнику матеріалу дозволить Вам надалі, якщо виникне потреба, легко й безболісно засвоїти основи об’єктно-орієнтованого програмування мовою С++. Всі описи, приклади і вправи, що приводяться у книзі, відповідають стандарту мови С++ ISO/IEC 14882 (1998).
Приклади і вправи, які розглядаються у посібнику, орієнтовані на так звані консольні прикладні програми. Це обумовлено двома причинами. З одного боку, саме консольні програми є базовим видом прикладних програм. З іншого, таке обмеження дозволяє у процесі занять краще зосередитися саме на питаннях мови й власне програмування, не обтяжуючи себе необхідністю вникати в деталі програмування елементів графічного інтерфейсу, бо останнє є досить специфічним і складає предмет окремої дисципліни, яка потребує свого спеціального посібника. Такого ж роду методичним міркуваннями виправдане й активне використання в прикладах і вправах бібліотечного модуля syst.h, який було розроблено у Запорізькому національному технічному університеті (автор Пінчук В.П.). Відзначимо, що хоча вказаний модуль і не входить до складу стандартних пакетів систем С++ - програмування, його використання робить тексти програм, що наводяться, більш лаконічними і прийнятними та дозволяє більше уваги приділяти власне програмуванню, використанню мовних засобів та алгоритмам. У той же час відсутність бібліотечного модулю syst.h у стандартних пакетах програмування не складає проблеми для тих, хто користується даним посібником: вказаний модуль та детальний опис щодо його застосування міститься на компакт-диску, що додається до посібника.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Запоріжжя знту 2008
- Глава 1
- 1.1. Історія та сучасність
- 1.2. Загальна структура програми. Два простих приклади
- Void main()
- Void main()
- Глава 2 Об’єкти та ідентифікатори
- 2.1. Об'єкти та їхні атрибути
- 2.2. Алфавіт мови та лексеми
- 2.3. Ідентифікатори
- Void main() // (рівень 0)
- 2.4. Вправи
- Глава 3
- 3.1. Поняття виразу. Вирази Lvalue та Rvalue
- 3.2. Операції. Пріоритети та асоціативність
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 3.3. Вправи
- Глава 4
- 4.1. Види операторів
- 4.2. Стандартні оператори
- If (лв) опер_1; [ else опер_2; ]
- Void main()
- If (лв1) опер_1;
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 4.3. Оголошення змінних та ініціалізація
- Int number(125);
- Int number(125);
- 4.4. Константи і константні об'єкти
- Void main()
- 4.5. Вправи
- Глава 5
- 5.1. Типи та їхні різновиди
- 5.2. Службове слово void
- Int a[small], a[large];
- 5.4. Перетворення типів
- 5.5. Вправи
- Void main()
- Глава 6 покажчики і посилання
- 6.1. Покажчики
- Void main()
- Void strcpy(char* s1, char* s2)
- Void* pv;
- 6.2. Посилання
- 6.3 Вправи
- Void main()
- Глава 7 масиви і динамічні об'єкти
- 7.1. Масиви
- Void main()
- 7.2. Рядки символів
- Int strlen(char* s);
- Int strcmp(char* s1, char* s2);
- Int len(char *s)
- 7.3. Динамічні об'єкти й масиви
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 7.4. Вправи
- Глава 8 функції та процедури
- 8.1. Загальні відомості
- Void main()
- Void c_mul(double a_re, double a_im,
- Void swap1(long *px, long *py)
- Void swap2(long &X, long &y)
- Void main()
- Int fun(int, float*, double&);
- Void fun(int n)
- Void main()
- Void swap(int& a, int& b)
- 8.2. Функція main
- Void або int main(int n, char** p, char** q);
- Void main(int n, char** p, char** q)
- 8.3. Функції зі змінною кількістю параметрів
- Void main()
- 8.4. Покажчики на функції
- Int (*pf[3])(float X, float y);
- Void main()
- 8.5. Функції з шаблонами
- Void swap(string& s1, string& s2)
- Void main()
- Inline t abs(t X)
- Void create(type* &a, int n)
- Void del(type* &a)
- 8.6. Вправи
- Глава 9 консольне вВедення / вИведення
- 9.1. Засоби бібліотеки с
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 9.2. Використання потоків
- Void main()
- Void main()
- 9.3. Вправи
- Глава 10 операції з файлами
- 10.1. Види файлів і режими роботи з ними
- 10.2. Бібліотека с
- Void fprint(file* f, &X)
- Void rewind(file* f);
- Void main()
- Void main(int n, char** f)
- Void main(int n, char** fnam)
- 10.3. Застосування потоків
- Ifstream fin;
- Void open(char* filename, int mode, int access);
- Ifstream fin("a.Dat");
- Void main()
- Ifstream fa("a.Dat");
- If (fa.Eof()) break;
- Void main(int n, char** fnam)
- Void main(int n, char** f)
- Ifstream fa(f[1]);
- Void main(int n, char** fnam)
- Void main()
- Ifstream in("example.Cpp");
- Void main()
- Ifstream in("name.Dat",ios::binary);
- Void main()
- Ifstream fa("a.Dat");
- Int descr(fstr& f)
- Void main()
- Ifstream ina(infa);
- Ifstream inb(infb);
- 10.4. Вправи
- Глава 11 компіляція програми. Директиви і макроси
- 11.1. Фази компіляції
- 11.2. Директиви режиму компіляції
- 11.3. Директиви препроцесора
- 11.4. Вправи
- Глава 12 змішане програмування. Використання ассемблерного коду
- 12.1. Засоби використання асемблера
- Void main()
- 12.2. Вправи
- Глава 13 програмна реалізація алгоритмів
- 13.1. Алгоритм Евкліда пошуку найбільшого загального дільника двох цілих чисел
- 13.2. Обчислення факторіала
- 13.3. Пошук простих чисел. Решето Ератосфена
- Void main()
- 13.4. Генерація підмножин
- Void main()
- 13.5. Сортування масивів
- Void main()
- Void main()
- Int flag;
- 13.6. Пошук у масиві
- Void main()
- Void main()
- 13.7. Операції з матрицями
- Void ObrMatr (double** a, double** b, unsigned n )
- Void Minv(double** a, double** b, unsigned n )
- Void Gauss(double** a, double* b, double* X, unsigned n)
- 13.8. Лінійна інтерполяція даних
- 13.9. Лінійна апроксимація
- Void linappr(int n, double* X, double* y, double& a0, double& a1)
- 13.10. Розв’язування нелінійних рівнянь
- Void Bisec(funx f, double a, double b, double eps, double& X)
- Void Bisec(funx f, double a, double b,
- Void main()
- 13.11. Пошук заданої послідовності символів у файлі
- Void push(char* s, int n, char X)
- Void main()
- 13.12. Вправи
- Глава 14 створення й використання бібліотечних модулів. Модуль syst.H
- 14.1. Створення бібліотечних модулів
- 14.2. Модуль syst.H
- 14.3. Системні функції та макрооперації
- Void runtimer();
- Void main()
- Void runstimer();
- Void main()
- Void swp(Type& a, Type& b);
- Void main()
- Int cmp(int nx, int ny, Type* X, Type* y);
- Void errhalt(bool ex, char* mes);
- Void errhalt(bool ex, char* mes, file* f);
- 14.4. Операції введення/виведення
- Void flushkey();
- Void main()
- Int getyes();
- Void main()
- Void main()
- Int weight(type X);
- Void main()
- Int hamdist(Type a, Type b)
- 14.6. Спеціальні класи. Клас Spline для інтерполяції даних сплайнами
- Void main()
- 14.7. Вправи
- Глава 15 графІчне виведення. Модуль rgraph.H
- 15.1. Модуль rgraph.H. Загальні відомості
- 15.2. Глобальні змінні й константи
- 15.3. Класи й покажчики на функції
- 15.4. Функції й процедури класів
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- Void main()
- 15.7. Вправи
- Глава 16 Життєвий цикл програмного продукту. Питання стилю запису програм
- 16.1. Життєвий цикл програми
- Int n, alfa, col;
- Void draw();
- Void rotate(int delta);
- 16.3. Вправи
- Література