logo search
ІНТЕРНЕТ В БІЗНЕСІ

1.2. Модель osi

На ранньому етапі свого розвитку мережі були дуже дезорганізовані. На початку 1980 років відбулось приголомшливе збільшення мереж за кількістю та розмірами. Як тільки створювались нові мережніі технології вони одразу впроваджувалисяі, так як комерційні компанії та корпорації відчували переваги від їх застосування.

В середині 1980 років ці компанії почали відчувати проблеми від занадто швидкого розширення. Точно так, як люди мають складність спілкування, коли не говорять однією мовою, так і мережі не можуть комутувати між собою, якщо вони використовують різні специфікації, стандарти і реалізацію для обміну інформації. Те саме стосується і компаній, які створювали приватні та патентовані мережеві технології. Це відбувалось і тому, що доступ до цих технологій мала обмежена кількість компаній.

Для встановлення проблем мережевої несумісності International Organization for Standardization (Міжнародна організація по стандартизації - ISO) провела дослідницькі роботи мережевих моделей подібних Digital Equipment Corporation net (DECnet), Systems Network Architecture (SNA), та TCP/IP для того, щоб розробити загальні стандарти для всіх мереж. Використовуючи результати досліджень ISO створила мереживу модель, яка забезпечує взаємодію відкритих систем між собою, незважаючи на їх фізичні та логічні розбіжності в реалізації, що є істотним в побудові комп’ютерних мереж.

В 1984 році ISO створила модель взаємодії відкритих систем OSI. Цей стандарт був прийнятий за основу всіма організаціями, які займаються розробкою стандартів в галузі комп’ютерних наук.

Основне завдання такої моделі - спрощення та полегшення обміну інформацією при використанні різних програмних та апаратних засобів.

Розробку і впровадження еталонної моделі взаємодії відкритих систем можна вважати одним з найважливіших результатів в галузі стандартизації комп’ютерних мереж, який сприяє широкому впровадженню їх у різні сфери людської діяльності.

1.3. Рівні OSI

Модель OSI є основою для розуміння яким чином передається інформація в глобальній мережі Інтернет. OSI модель пояснює, як пакети передаються між рівнями до інших пристроїв мережі, навіть якщо відправник та одержувач розділені різними мережними середовищами.

Еталонна модель визначає сім функціональних рівнів, кожен із яких відповідає окремій фізичній або логічній частині комп'ютерної мережі та підтримує роботу вищих рівнів.

Перевагами, які надає поділ мережі на сім рівнів, є:

Рівень моделі OSI

Характеристика

1. Фізичний

Побітова передача інформації.

Фізичний рівень забезпечує механічні, електричні, функціональні і процедурні засоби організації фізичних з'єднань при передачі біт даних між фізичними об'єктами. Ключовими компонентами якого є провід, конектори, напруга, швидкість передачі даних.

2. Канальний

Управляє передачею та надає доступ до середовища.

Канальний рівень забезпечує функціональні і процедурні засоби для встановлення, підтримки і розривання з'єднань на рівні каналів передачі даних. Процедури канального рівня забезпечують виявлення і, можливо, виправлення помилок, що виникають на фізичному рівні.

За допомогою канального рівня вирішуються наступні задачі:

  • забезпечується надійна передача даних через середовище;

  • фізична адресація, визначається мережева топологія, створюються повідомлення про помилки, організується фізичне управління потоком.

3. Мережний

Відповідає за мережеву адресацію та знаходження найкращого маршруту.

Мережний рівень, забезпечує маршрутизацію інформації і керування мережею передачі даних. На відміну від попередніх, цей рівень більшою мірою орієнтований на мережу передачі даних. Тут вирішуються питання, пов'язані з управлінням мережею передачі даних, у тому числі маршрутизація і керування інформаційними потоками.

4. Транспортний

Рівень наскрізної передачі

Транспортний рівень (рівень наскрізної передачі), забезпечує передачу даних між двома взаємодіючими відкритими системами та сполучення абонентів мережі з системою передачі даних. На цьому рівні визначається взаємодія абонентських систем — джерела й адресата даних, організовується і підтримується логічний канал (транспортне з'єднання) між абонентами. За допомогою транспортного рівня вирішуються наступні задачі:

  • забезпечується передача даних між двома взаємодіючими відкритими системами;

  • надійно передаються дані;

  • встановлюються, підтримуються та завершуються віртуальні з’єднання;

  • визначаються і виправляються помилки та відновлюється інформація при управлінні потоком.

5. Сеансовий

Рівень міжсистемної взаємодії

Створює, управляє та завершує сеанс зв'язку між прикладними процесами.

Основним його призначенням є організація сеансів зв'язку між прикладними процесами в різних абонентських системах. На цьому рівні створюються порти для прийому і передачі повідомлень і організуються з'єднання - логічні канали між процесами. Необхідність протоколів цього рівня зумовлюється відносною складністю мережі передачі даних і прагненням забезпечити високу надійність передачі інформації.

6. Представницький

Рівень представлення даних

Рівень представлення даних визначає єдиний для всіх відкритих систем синтаксис інформації, що передається. Необхідність цього рівня зумовлена різною формою подання інформації в мережі передачі даних та комп'ютерах. Цей рівень відіграє важливу роль у забезпеченні "відкритості" систем, дозволяючи їм спілкуватися між собою незалежно від їхньої внутрішньої мови.

7. Прикладний

Пов’язує мережеві процеси із прикладними додатками.

Надає можливість програмам використовувати мережеві технології (електронну пошту, передачу файлів, емуляцію терміналів та інше).

Цей рівень забезпечує виконання прикладних процесів користувачів і визначає семантику, тобто змістову складову інформації, якою обмінюються відкриті системи в процесі взаємодії. З цією метою прикладний рівень, крім протоколів взаємодії прикладних процесів, містить протоколи передачі файлів, віртуального термінала, електронної пошти тощо.

Прикладний рівень забезпечує широкий набір послуг: керування терміналами; керування файлами; керування діалогом; керування задачами; керування мережею в цілому; забезпечує цілісність інформації та надає деякі додаткові послуги. До додаткових послуг цього рівня відносяться послуги з організації електронної пошти, передачі масивів повідомлень тощо.

Чотири нижні рівні утворюють транспортну службу комп'ютерної мережі, яка забезпечує передачу ("транспортування") інформації між абонентськими системами, звільняючи вищі рівні від вирішення цих завдань.

У свою чергу, три верхні рівні, які забезпечують логічну взаємодію прикладних процесів, функціонально об'єднуються в абонентську службу.

Послуги різних рівнів визначаються за допомогою протоколів еталонної моделі OSI, тобто правилами взаємодії об'єктів однойменних рівнів відкритих систем. Відповідно до семирівневої моделі взаємодії відкритих систем вводиться сім типів протоколів, що іменуються так само, як рівні.

http://www2.rad.com/networks/1994/osi/layers.htm