Вивчити засоби та дескриптори фізичного форматування тексту в html-документах.
Хід виконання роботи:
Вступ
Термін HTML (HyperText Markup Language) означає “мова маркірування гіпертекстів”. Першу версію HTML розробив співробітник Європейської лабораторії фізики елементарних часток Тім Бернерс-Ли.
З часу створення першої версії HTML зазнав певних змін. Існують такі версії 2.0, 3.0, 3.2, 4.0 і 4.01.
На сьогоднішній день діє специфікація HTML 4.01, і саме відповідно до неї рекомендується створювати нові HTML-сторінки. Основна відмінність специфікацій HTML 4.0 і HTML 4.01 від решти специфікацій, що діяли раніше, – вимога максимально відокремлювати структуру документа від його візуального зображення, для чого рекомендується використовувати каскадні таблиці стилів (CSS).
Поточну специфікацію HTML можна знайти на сервері W3C (http://www.w3.org/).
Усе, про що написано в керівництві, буде гарантовано працювати з програмним забезпеченням, що підтримує будь-яку відому на сьогодні специфікацію HTML.
Для освоєння HTML необхідні: довільний текстовий редактор (наприклад, Notepad), який використовується для підготовки HTML-файлів, та Internet браузер, тобто програма-додаток для перегляду HTML-файлів.
На даний час широко використовуються редактори та конвертори HTML-текстів: Microsoft Front Page, Allaire Coldfusion Studio, Netscape Navigator Gold, Macromedia Dreamweaver.
HTML-документ - це просто текстовий файл із розширенням *.htm (Unix-системи можуть містити файли з розширенням *.html). Набір символів ISO Latin 1, який використовується при побудові HTML-документів, відповідає стандарту ISO 8859, до складу якого входить і ASCII. Стандартне україномовне кодування: Windows 1251 та KOI-8U. Розбіжність кодувань браузера та створеного документа впливає на вигляд кирилиці.
Самий простий HTML-документ (лабораторна_робота_1a.htm):
<HTML>
<HEAD>
<TITLE>Лабораторна робота №1</TITLE>
</HEAD>
<BODY>
<P>Привіт!</P>
<P>Я студент ЧТЕІ КНТЕУ.</P>
</BODY>
</HTML>
З розглянутого прикладу видно, що інформація документа зосереджена між управляючими мітками, укладених між знаками "<" та ">", які мають назву tag (читається "тег") або дескриптор HTML. Наприклад: <HTML>, <HEAD>.
Більшість HTML-міток - парні, тобто тег <HTML> відкриваючий, а - </HTML> закриваючий. Слеш / означає, що тег є кінцевим тегом, який закриває деяку структуру.
Мітки можна вводити як великими, так і маленькими літерами. Два тега і частина документу, відділена ними, утворюють блок, який називається HTML-елементом.
Тегі, крім назви, можуть містити атрибути - параметри, що дають додаткову інформацію про те, як броузер повинен опрацювати поточну мітку. Значення атрибуту йде за знаком рівності після ім’я і його значення необхідно вводити в лапках. При цьому максимальна довжина обмежена 1024 символами. У межах значення атрибута теги HTML не сприймаються. Можна опустити лапки для значень атрибутів, які складаються з таких символів:
-
літер англійського алфавіту (A - Z, a - z);
-
цифр (0 - 9);
-
проміжків часу;
-
дефісів (-).
Наприклад, атрибут ALIGN = ”позиція” вказує на місце знаходження вмісту тегу. Параметр ”позиція” може приймати такі значення:
-
TOP;
-
MIDDLE;
-
BOTTOM;
-
CENTER;
-
LEFT;
-
RIGHT;
-
ABSMIDDLE;
-
BASELINE;
-
ABSBOTTOM.
У наведеному вище прикладі немає жодного атрибута.
Документ HTML повинен обов'язково містити такі частини: тег-контейнер <HTML> ··· </HTML>, який є зовнішнім стосовно інших тег документа і вказує на його межі.
Тег-контейнер <HEAD> ··· </HEAD>, усередині якого обов'язково має бути присутнім хоча б один тег, як-от: тег-контейнер <TITLE> ··· </TITLE>, який містить назву документа і визначає назву вікна броузера, у якому буде проглядатися ваша сторінка. Рекомендується назва не довше 64 символів.
Тег-контейнер <BODY> ··· </BODY> визначає зміст документа і вказує на початок і кінець тіла HTML-документа.
Мітки типу <Hi> ··· </Hi> (де i – цифра від 1 до 6) описують заголовки шести різноманітних рівнів, причому заголовок першого рівня – найбільш важливий, шостого рівня – найбільш дрібний.
<H1>Заголовок</H1>
<H2>Заголовок</H2>
<H3>Заголовок</H3>
<H4>Заголовок</H4>
<H5>Заголовок</H5>
<H6>Заголовок</H6>
Пара міток <P> ··· </P> описує абзац. Усе, що замкнуте між <P> і </P>, сприймається як один абзац.
Теги, що не потребують закриття, виконують дію не над іншим об'єктом, а самі по собі. Прикладом є тег <BR>, що викликає розрив і перехід на наступний рядок.
У тегу <META> вміщена додаткова інформація про документ, тобто пари ім’я/значення. Вживається в сполученні з описами атрибутів документа і не потребує закриття. Атрибутами дескриптора <META> може бути будь-яка інформація, яку ви хочете передати. Існує декілька стандартних атрибутів, необхідних для вказування браузеру засобу кодування документа, імені створювача та інформації для пошукових систем. Наприклад (лабораторна_робота_1b.htm):
<HTML>
<HEAD>
<META HTTP-EQUIV="Content-Type" CONTENT="text/html; charset=koi8-u">
<META NAME="Author" CONTENT="Студент факультету ***">
<META NAME="Keywords" CONTENT="ЧТЕІ КНТЕУ">
<TITLE>Лабораторна робота №1</TITLE>
</HEAD>
<BODY>
<P ALIGN=CENTER>Приклад:<I><B><U><Br>
Використання непарних міток у HTML-документах.</U></B></I></P>
</BODY>
</HTML>
Атрибут NAME містить ім'я метаінформації, а CONTENT - значення параметра, визначеного атрибутом NAME. У дескрипторі <META> можна розмістити ключові слова:
<META NAME="Keywords" CONTENT="ключеві слова">,
які необхідні для індексації вашої сторінки в пошукових системах.
Тег <BR> використовується, якщо необхідно перейти примусово на новий рядок в абзаці.
Тег <HR> описує горизонтальну лінію:
<HR>
<HR WIDTH="50%" ALIGN="left" SIZE="6" COLOR="#FF0000">
<HR SIZE="8" ALIGN="right" NOSHADE COLOR="#008000">
<HR WIDTH="50%">
Мітка може додатково включати наступні атрибути: ALIGN - задає спосіб вирівнювання лінії, SIZE - визначає товщину в пікселях, NOSHADE - забороняє використання об’ємного затінення лінії та WIDTH визначає ширину лінії у відсотках від ширини сторінки.
Символьні об’єкти або &-послідовності HTML
Оскільки символи "<" і ">" сприймаються браузерами як початок і кінець HTML-міток, виникає питання: як показати ці символи на екрані? У HTML це робиться за допомогою &- послідовностей (їх ще називають символьними об'єктами або ESC-послідовностями). Браузер показує на екрані символ "<", коли зустрічає в тексті послідовність < (по перших літерах англійських слів less than - менше, ніж). Знак ">" кодується послідовністю > (по перших буквах англійських слів greater than - більше, ніж).
Символ "&" (амперсанд) кодується послідовністю &
Подвійні лапки (") кодуються послідовністю "
Неперервний пробіл ( ) (Non-breaking spaces);
Існують послідовності типу &#n, де n - позиційний код символу в десятковій системі числення (у діапазоні від 0 до 255).
Крапка з комою - обов'язковий елемент &-послідовності. Крім того, має значення, в якому регістрі записані літери, що складають послідовність. Використання міток типу " замість " не припускається.
ESC-послідовності визначені для всіх символів із другої половини ASCII-таблиці (куди входять і українські літери). Деякі сервери не підтримують восьмибітову передачу даних, і тому можуть передавати символи з ASCII-кодами вище 127 тільки у вигляді &-послідовностей.
Існують такі засоби форматування тексту в HTML-документах як виділення шрифту, цитування, код.
HTML допускає два підходи до шрифтового виділення фрагментів тексту: логічний та фізичний. До логічного можна віднести деякий фрагмент тексту, який має відмінний від нормального логічний стиль, залишивши інтерпретацію цього стилю браузеру, а до фізичного, якщо шрифт на деякій ділянці тексту повинен бути жирним, підкресленим або похилим.
Розглянемо фізичну розмітку тексту.
Елементи розмітки можуть бути вкладеними, але вони не повинні перекриватись.
Наприклад:
<B><FONT SIZE="5"><I>Елементи форматування тексту в </I>HTML<I>- документах </I></Font></B>
Для додання тексту певного зображення - жирний, курсив, підкреслений і т.д., необхідно розмістити його між відповідними тегами:
<html>
<head>
<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=koi8-r">
<title>Фізичне форматування тексту</title>
</head>
<body>
<B> Жирний текст </B>
<p><I> Курсив</I></p>
<p><I> </I><U>Підкреслений</U></p>
<p><U> </U><STRIKE>Перекреслений </STRIKE></p>
<p><SUP> Верхній індекс </SUP></p>
<p><SUB> Нижній індекс </SUB></p>
</body>
</html>
Елемент розмітки | INTERNET броузер | Призначення | |
Netscape | Internet Explorer | ||
TT | однорозмірний | однорозмірний малий | телетайпний текст |
I | курсив | курсив | нахилений текст |
B | жирний | жирний | підсилений текст |
U | звичайний текст | підкреслений текст | підкреслення текту |
STRIKE | закреслення | закреслення | закреслення текту |
BIG | великий | великий | більший, ніж звичайний шрифт |
SMALL | малий | малий | менший ніж звичайний шрифт |
SUB | менший ніж звичайний піднятий | менший ніж звичайний піднятий | підрядковий текст |
SUP | менший та нижчий ніж звичайний | менший та нижчий ніж звичайний | надрядковий текст |
FONT | шрифт | шрифт | розмір та колір шрифту |
BASEFONT | шрифт | шрифт | розмір базового шрифту |
FACE | шрифт | шрифт | завдання нестандартного шрифту |
FACE - задає стандартне ім'я шрифту. Використовуйте шрифти, які встановлені на комп'ютері користувача, інакше браузер використовуватиме шрифт, визначений за умовчанням (Times New Roman). До стандартних шрифтів можна віднести шрифти, що поставляються з Windows, MS Office. У самому нижньому рядку приклада представлено використання сімейства шрифтів - ім'я кожного шрифту пишеться через кому. Якщо у користувача на комп'ютері немає шрифту Comic, браузер підставить наступний в цьому списку - Tahoma
<font face="Times New Roman"> Times New Roman</font>
<p><font face="Times New Roman"> </font>
<font face="System">System</font></p>
<p><font face="System"> </font>
<font face="Arial">Arial </font><font face="Courier"> Courier</font></p>
<p><font face="Courier"> </font>
<font face="Verdana">Verdana</font></p>
<p><font face="Verdana"> </font>
<font face="Comic Sans MS, Tahoma">Comic Sans MS </font></p>
Розглянемо приклад застосування елементів фізичної розмітки тексту:
<HTML>
<HEAD>
<META HTTP-EQUIV="Content-Type" CONTENT="text/html; charset=koi8-u">
<TITLE>Лабораторна робота №3</TITLE>
</HEAD>
<BODY>
<P>Це звичайний текст.</P>
<SMALL>Це зразок застосування дескриптору SMALL.</SMALL>
<P><FONT SIZE="1" FACE="Arial">Це зразок тексту шрифтом ARIAL, розмір №1</FONT></P>
<P><FONT SIZE="2" FACE="Arial"><U>Це зразок тексту шрифтом ARIAL</U></FONT><U><FONT FACE="Arial" SIZE="2">,
розмір №2</FONT></U></P>
<P><FONT SIZE="3" FACE="Arial"><I>Це зразок тексту шрифтом ARIAL</I></FONT><I><FONT FACE="Arial" SIZE="3">,
розмір №3</FONT></I></P>
<P><FONT SIZE="4" FACE="Arial"><B>Це зразок тексту шрифтом ARIAL</B></FONT><B><FONT FACE="Arial" SIZE="4">,
розмір №4</FONT></B></P>
</BODY>
</HTML>
У параметрі FACE можна вказувати декілька шрифтів у порядку переваги. Текст буде відображатися шрифтом, що встановлений на комп'ютері користувача, у порядку переваги. Якщо на комп'ютері користувача, що переглядає вашу сторінку, не знайдено жодного із зазначених вами шрифтів, текст буде відображатися шрифтом, вказаним за умовчанням браузера користувача.
<FONT FACE="Verdana, Tahoma, Arial"> Текст.<FONT>
Іноді в тілі HTML-документа необхідно використати коментарі. Браузери ігнорують будь-який текст, який розміщається між мітками <!-- і -->. Це зручно для розміщення коментарів.
Наприклад:
<!--Це коментар-->
Але існує спеціальна мітка для введення коментарів у тексті HTML-документа для ІЕ2 та вище:
<COMMENT> ... </COMMENT>
Текст, укладений між мітками <PRE> і </PRE> (від англійського preformatted - попередньо форматований), виводиться браузером на екран із усіма пробілами, символами табуляції і кінця рядка. Це дуже зручно при створенні простих таблиць.
Текст, замкнутий між мітками <BLOCKQUOTE> і </BLOCKQUOTE>, виводиться браузером на екран із збільшеним лівим полем.
Логічне форматування
Існують такі засоби форматування тексту в HTML-документах як виділення шрифту, цитування, код.
HTML допускає два підходи до шрифтового виділення фрагментів тексту: логічний та фізичний. До логічного можна віднести деякий фрагмент тексту, який має відмінний від нормального логічний стиль, залишивши інтерпретацію цього стилю браузеру, а до фізичного, якщо шрифт на деякій ділянці тексту повинен бути жирним, підкресленим або похилим.
Розглянемо логічну розмітку, тобто логічне форматування тексту.
Елемент розмітки | INTERNET броузер | Призначення | |
Netscape | Internet Explorer | ||
EM | курсив | курсив | цитування |
DFN | звичайний текст | курсив | визначення |
CODE | однорозмірний | однорозмірний малий | зображення програмного коду |
SAMP | однорозмірний | однорозмірний малий | зображення зразків виведення з програм, команд, скриптів |
KBD | однорозмірний |
| введення команд користувача з клавіатури для фіксованих рядків |
STRONG | жирний | жирний | підкреслення |
VAR | курсив | однорозмірний малий | моноширинний шрифт |
Ще одним елементом логічного форматування є таблиці стилів, які призначені для забезпечення інструментальних засобів для специфікації особливостей візуального (або звукового) зображення HTML-документів без введення нових HTML тегів і атрибутів. Це дозволяє застосовувати використання декількох стилів при відображенні документа, що дає змогу контролювати кольори, шрифти і т.д. "поверх" структурування тексту.
Розглянемо приклад застосування елемента <VAR>:
<HTML>
<HEAD>
<META HTTP-EQUIV="Content-Type" CONTENT="text/html; charset=windows-1251">
<TITLE>Лабораторна робота №3</TITLE>
</HEAD>
<BODY>
<P>Це звичайний текст.</P>
<VAR>Це зразок застосування дескриптора </VAR>"VAR"
</BODY>
</HTML>
Перевага логічної розмітки в порівнянні з фізичною в тому, що вона спрощує використання комп'ютерними програмами інформації з HTML-документів для різноманітних цілей.
Стилі HTML-документа
Вбудовувані (inline) стилі визначаються у складі HTML-дескриптора і впливають тільки на цей дескриптор. Наприклад:
<p style="font: 13pt verdana"> Текст цього абзацу відображатиметься шрифтом verdana розміром 13 пунктів. </р>
Стилі, що включаються
Стилі, що включаються, які також називають внутрішніми стилями, застосовуються до всієї Web-сторінки. Дескриптор <style> поміщається в заголовок HTML-документа Стилі визначаються для різних типів HTML-документів. Так, наприклад, ви можете задати відображення всіх елементів <hl> сірим кольором з використанням шрифту Verdana розміром 14 пунктів (відповідний код приведений нижче). Стиль буде застосований до кожного елементу <hl> у складі даного документа.
<html> <head>
<title>Использование включаемых листов стилей. Пример 1</title>
<style>
<!--
body{background:#FFFFFF;color:#000000;}
h1{font: 14pt verdana;color: #CCCCCC;}
P {font: 13pt times;}
A {color: #FF0000; text-decoration: none;}
-->
</style>
</head>
<body>
<h1>B. Шекспир. Перевод С. Маршака</h1>
Твоя душа противится свиданьям.<br>
Но ты скажи ей, как меня зовут.<br>
Меня прозвали <a href ="william.html ">"волей"</a>
иль <a href ="william.html">"желаньем"</a><br>
А воле есть в любой душе приют.<br><br>
Она твоей души наполнит недра<br>
Собой одной и множествами <a href =" william.html" > воль</a>.<br>
А в тех делах, где счет ведется щедро,<br>
Число "один" - не более чем ноль. <br><br>
</body>
</html>
У даному прикладі задані колір фону, колір тексту, шрифт для відображення заголовків H1, а також стилі абзаців і гіпертекстових посилань. Відмітьте, що для заголовка першого рівня <hl> вказано зображення і розмір шрифту в пунктах. Це одна з додаткових можливостей, що надаються CSS. Ви можете задавати розмір не тільки в пунктах, але і в пікселях (рх), відсотках (75 percent) і сантиметрах (cm).
Зв’язуванні стилі
Зв’язуванні, або зовнішні, стилі реалізують механізм для створення стилів, які застосовуються до всього Web-вузла. Створіть за допомогою будь-якого текстового редактора документ, що містить тільки визначення стилів, і збережете його у файлі з розширенням *.css.
Додайте посилання на створений файл стилів в розділ заголовку HTML-документа, внаслідок чого стилі використовуватимуться при відображенні елементів цього документа. Тепер, якщо ви внесете зміни у файл стилів, ці зміни відіб'ються в кожному документі, який був пов'язаний з цим файлом. Розділ заголовка, що містить посилання на файл стилів, виглядає таким чином:
<html>
<head>
<title>Linked Style Sheet Example</title>
<link rel="stylesheet" href="mystyle_l.css" type="text/css">
</head>
<body>
Імпортовані стилі
При імпортуванні стилів використовується правило @import.
Правило - це вираз, який указує браузеру на те, як слід відображати конкретний елемент або Web-сторінку. Правило складається з двох частин: селектори і декларації.
Селектор ідентифікує, або вибирає елементи Web-сторінки, на які повинно впливати правило.
Декларація повідомляє браузеру, як повинні відображатися елементи, вибрані за допомогою селектора.
Правило @import повідомляє браузеру, що файл стилів повинен бути завантажений з вказаної адреси і використаний в поєднанні з поточними стилями.
Правило @import задається в одному з наступних форматів:
@import url(http://www.yourwebsitename.com/styles/style1)
або
@import "http://www.yourwebsitename.com/styles/style1"
URL може бути або абсолютним, або відносним. Відносний URL указується в тому випадку, якщо файл стилів знаходиться на тому ж сервері, що і Web-сторінка. У приведених вище прикладах заданий абсолютний URL.
Застосування списків у HTML-документах
Мова HTML підтримує такі типи списків:
1) звичайний ненумерований;
2) нумерований;
3) дефінитивний (список міток або визначень);
4) ненумеровані списки в директорії;
5) меню;
6) вкладені.
Ненумеровані списки призначені для зображення інформації у вигляді списку без нумерації. Для використання елемента списку використовуються дескриптори:
<UL>
<LI> елемент списку 1
<LI> елемент списку 2
...
</UL>
Нижче вказані атрибути, що застосовуються з цими тегами.
Ім'я атрибута | Можливі значення | Вигляд | Примітки |
TYPE | DISC (*) , SQUARE (+) , CIRCLE () | маркери за замовчуванням для елементів у броузері Lynux | Немає в HTML 2.0 |
COMPACT | COMPACT | за можливістю броузера скорочена відстань між елементами | - |
Нумеровані (упорядковані списки) влаштовані точно так само, як ненумеровані, тільки замість символів, що виділяють новий елемент, використовуються цифри.
Упорядковані списки можуть застосовуватись з такими атрибутами (атрибутів TYPE і START немає в HTML 2.0):
Ім'я атрибута | Можливі значення | Вигляд | Примітки |
TYPE | 1, a, A, i, I | стиль нумерації | має значення регистр написання |
COMPACT | COMPACT | скорочена відстань між елементами |
|
START | ціле | Початкова цифра послідовності | за замовчуванням 1 |
Зміст значень TYPE такий:
TYPE | Стиль нумерації | Перші декілька цифр |
1 | звичайні (арабські) числа | 1, 2, 3, ... |
a | латинське написання у нижньому регістрі | a, b, c, ... |
A | латинське написання у верхньому регістрі | A, B, C, ... |
i | римські цифри у нижньому регістрі | i, ii, iii, ... |
I | римські цифри у верхньому регістрі | I, II, III, ... |
Мітка <DL> описує дефінітивні або описові списки. Вони описують визначення термінів, описів або іншу інформацію, пов'язану з іменами або фразами. Вживається в сполученні з атрибутом <COMPACT>:
<DL COMPACT>
<DT><B>термін 1</B><DD>визначення терміну 1
<DT><B>термін 2</B><DD>визначення терміну 2
...
</DL>
Зверніть увагу: множина елементів <DT> може бути при єдиному елементі <DD>. Тобто декілька термінів можуть мати одне і те саме визначення. Документ не повинен містити декілька послідовних елементів <DD>. Мітки <LI>, <DT> і <DD> не мають парних закриваючих міток.
Для відображення інформації як багатостовпчикового списку директорій до 20 символів використовують мітку <DIR>. Фактично більшість броузерів зображують елемент <DIR> також як елемент <UL>. Вживається в сполученні з атрибутом <COMPACT>:
<DIR>
<LI>елемент списку 1
<LI>елемент списку 2
...
</DIR>
Наприклад:
<DIR>
<LI>a<LI>b<LI>c<LI>d<LI>e<LI>f<LI>g<LI>h<LI>i<LI>j<LI>k<LI>l<LI>m<LI>n<LI>o<LI>p<LI>q<LI>r<LI>s<LI>t<LI>u<LI>v<LI>w<LI>x<LI>y<LI>z
</DIR>
Для зображення інформації в менюподібному форматі використовується дескриптор <MENU>, більшість броузерів зображують елемент <MENU> також як елемент <UL>. Вживається в сполученні з атрибутом <COMPACT>:
<MENU>
<LI>елемент списку 1
<LI>елемент списку 2
</MENU>
Елемент будь-якого списку може містити вкладені списки будь-якого типу. Кількість рівнів вкладеності в принципі не обмежена. Вкладені списки дуже зручні при підготуванні різного роду планів і змістів.
Розглянемо приклад, який суміщує усе викладене вище:
<HTML>
<HEAD>
<META HTTP-EQUIV="Content-Type" CONTENT="text/html; charset=windows-1251">
<TITLE>Лабораторна робота №4</TITLE>
</HEAD>
<BODY>
<H1>Список старост груп факультету:</H1>
<H2>Кафедра <font color="#800000">ICIM</font></H2>
Застосування дескриптора (ul):
<UL>
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>К</B></Font>остапович
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>С</B></FONT>іваночко
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>М</B></FONT>ошкарук
</UL>
Застосування дескриптора (ol):
<OL>
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>К</B></FONT>остапович
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>С</B></FONT>іваночко
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>М</B></FONT>ошкарук
</OL>
Застосування дескриптора (dir) "directory" :
<DIR>
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>К</B></FONT>остапович
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>С</B></FONT>іваночко
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>М</B></FONT>ошкарук
</DIR>
Застосування дескриптора у вигляді "menu":
<MENU>
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>К</B></FONT>остапович
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>С</B></FONT>іваночко
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>М</B></FONT>ошкарук
</MENU>
Застосування дескриптора (dl):
<DL>
<DT> староста групи 307а
<DD> <FONT COLOR="#800000"><B>К</B></FONT>остапович
<DT> староста групи 307b
<DD> <FONT COLOR="#800000"><B>С</B></FONT>іваночко
<DT> староста групи 307c
<DD> <FONT COLOR="#800000"><B>М</B></FONT>ошкарук
</DL>
<H2>Приклади використання атрибуту compact :</H2>
Застосування дескриптора (ul):
<UL COMPACT>
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>К</B></FONT>остапович
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>С</B></FONT>іваночко
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>М</B></FONT>ошкарук
</UL>
Застосування дескриптора (ol):
<OL COMPACT>
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>К</B></FONT>остапович
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>С</B></FONT>іваночко
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>М</B></FONT>ошкарук
</OL>
Застосування дескриптора (dir) "directory":
<DIR COMPACT>
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>К</B></FONT>остапович
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>С</B></FONT>іваночко
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>М</B></FONT>ошкарук
</DIR>
Застосування дескриптора у вигляді "menu" (menu):
<MENU COMPACT>
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>К</B></FONT>остапович
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>С</B></FONT>іваночко
<LI> <FONT COLOR="#800000"><B>М</B></FONT>ошкарук
</MENU>
Застосування дескриптора (dl):
<DL COMPACT>
<DT> староста групи 307а
<DD> Костапович
<DT> староста групи 307b
<DD> Сіваночко
<DT> староста групи 307c
<DD> Мошкарук
</DL>
</BODY>
</HTML>
- Тема I. Основи будови, функціонування та сервіси глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- 1. Загальна характеристика та етапи розвитку глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- 2. Інтернет з'єднання
- 2.1. Протоколи комп’ютерних мереж в Інтернеті
- 2.2. Локальна мережа (Local-area networks - laNs)
- 2.3. Глобальна мережа (Wide-area networks - waNs)
- 2.4. Віртуальні приватні мережі (Virtual private network - vpn)
- 2.4.1. Переваги використання віртуальних приватних мереж
- 3. Служби глобальної комп’ютерної мережі Інтернет
- 4. Мережні дані та класифікація комп’ютерних мереж
- 5. Мережні пристрої
- 5.1. Network interface card (nic) – мережний адаптер
- 5.2. Установка nic та модему
- 5.3. Мережні топології
- 6. Короткий огляд високошвидкісного і комутованого підключення
- 7. Опис tcp/ip. Тестування підключення за допомогою утиліти ping
- Список рекомендованих джерел інформації
- 1. Мережні моделі
- 1.1. Використання рівнів для опису передачі інформації
- 1.2. Модель osi
- 1.4. Однорангова модель взаємодії (peer-to-peer communications)
- 1.5. Модель tcp/ip
- 1.6. Складові процесу інкапсуляції
- 2. Система адресації комп’ютерів у мережі Інтернет
- 3. Ідентифікація комп’ютерів у мережі Інтернет за допомогою символьних імен - dns
- Список рекомендованих джерел інформації
- Тема III. Основи Web-дизайну
- 1.1. Концептуальна модель web
- 1.2. Характеристики World Wide Web
- 1.3. Організації www
- 2. Елементи Web - документів
- 2.1. Етапи розвитку мови html
- 2.2. Інші мови розмітки
- 2.3. Ієрархія dom
- 2.4. Структура html документа
- 2.5. Елементи, дескриптори і атрибути
- 2.6. Дескриптори, що визначають структуру html-документа
- 2.7. Включення зображень в Web-сторінку
- 2.8. Гіпертекстові посилання
- Зовнішній вид фрагмента коду html у вікні навігатора
- 2.9. Таблиці
- 2.10. Списки в html документі
- 2.11. Фрейми
- Список рекомендованих джерел інформації
- Тема III. Основи Web-дизайну
- 3.6. Поддержка стилей
- 3.6.1 Встраиваемые стили
- 3.6.2 Включаемые стили
- 3.6.3 Связываемые стили
- 3.6.4. Импортируемые стили и правило @import
- 4.1. Формати графічних файлів Web-сторінок
- 4.1.1. Формат jpeg
- 4.1.2. Формат gif
- 4.1.4. Який формат краще
- 4.2. Звук в документах html
- 5. Додатки cgi
- 5.1. Створення форм
- 5.1.1. Опис форми
- 5.1.2. Створення органів керування для форми
- 5.1.3. Приклад документа html із формою
- 5.2. Передача даних програмі cgi
- 5.2.1. Метод get
- 5.2.2. Метод post
- 5.2.3. Порівняння - get і post
- Список рекомендованих джерел інформації
- Лабораторна робота №1
- 2. Вміти використовувати мережні команди для одержання інформації про топологію та конфігурацію мережі, мережне обладнання робочих станцій та працездатність комп’ютерної мережі.
- 1. Визначення апаратного забезпечення робочої станції
- 2. Вивчення роботи мережних команд в режимі емуляції dos (командному рядку).
- Net send 15-09 Як справи, друже. Як працює мережа?
- 3. Дослідження підключення локальної мережі класу до глобальної мережі Internet.
- Ping.Exe -t ім’я робочої станції викладача
- Ping.Exe -l розмір пакету ім’я робочої станції
- Ping.Exe -w інтервал ім’я робочої станції
- 4. Висновки за результатами лабораторної роботи
- Лабораторна робота №2
- 2. Набуття навичок використання служби електронної пошти Інтернет із Web-інтерфейсом.
- 1. Створення облікового запису у програмі поштового клієнту ms Outlook Express:
- 2. Відправка повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- 3. Прийом повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- 4. Створення ієрархії папок для повідомлень.
- 5. Включення у повідомлення різних об’єктів.
- 6. Перегляд і збереження вкладених файлів.
- 7. Робота з адресною книгою.
- 8. Відправка кореспонденції із використанням Адресної книги.
- 9. Створення власного підпису.
- 10. Створення електронних листів із використанням вбудованих шаблонів.
- 11. Відповідь на електронні листи.
- 12. Робота з електронною поштою Web-базування:
- 13. Висновки за результатами лабораторної роботи.
- Лабораторна робота №2
- 2. Набуття навичок використання служби електронної пошти Інтернет із Web-інтерфейсом.
- 1. Створення облікового запису у програмі поштового клієнту ms Outlook Express:
- 2. Відправка повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- 3. Прийом повідомлень у програмі електронної пошти ms Outlook Express:
- 4. Створення ієрархії папок для повідомлень.
- 5. Включення у повідомлення різних об’єктів.
- 6. Перегляд і збереження вкладених файлів.
- 7. Робота з адресною книгою.
- 8. Відправка кореспонденції із використанням Адресної книги.
- 9. Створення власного підпису.
- 10. Створення електронних листів із використанням вбудованих шаблонів.
- 11. Відповідь на електронні листи.
- 12. Робота з електронною поштою Web-базування:
- 13. Висновки за результатами лабораторної роботи.
- Лабораторна робота №4
- Вивчити структуру побудови та елементи html-документа.
- Вивчити застосування непарних міток та Esc-послідовностей у html-документах.
- Вивчити засоби та дескриптори фізичного форматування тексту в html-документах.
- Завдання
- Висновки за результатами роботи
- Контрольні питання
- Список рекомендованої літератури