7.1 Загальні положення

Сучасна САПР являє собою складну програмно-інформаційно-апаратну людино-машинну систему, побудовану за ієрархічним

принципом, так що кожен рівень ієрархії відповідає визначеному рівню проектування — структурному, функціональному і т.д. (див. табл.7.1).

Розробка САПР займає десятки і сотні років праці висококваліфікованих фахівців, тому САПР повинна максимально задовольняти вимозі моральної довговічності. У зв'язку з цим САПР будується по агрегатному принципі, тобто як відкрита і система, що розвивається, з максимальним використанням уніфікованих модулів (окремих програмних підсистем, технічних засобів). Агрегатний принцип побудови дозволяє створити на основі базового варіанта САПР будь-яку необхідну користувачеві конфігурацію шляхом об'єднання відповідних програмних і технічних модулів.

Вимога уніфікації програмних модулів означає їх повну інформаційну погодженість, що виключає необхідність ручної переробки загальних для декількох модулів масивів інформації. Уніфікація технічних модулів означає повну погодженість стандартів на передані ними сигнали (погодженість рівнів постійної напруги, амплітуд вихідних сигналів і рівнів спрацьовування, тимчасових співвідношень і т.д.). Для забезпечення погодженості програмних і технічних модулів часто використовується міжмодульний інтерфейс — спеціальні програми для перекомпонування інформації (драйвери) і технічні пристрої для зміни параметрів сигналів (адаптери).