5.6.1 Програма маес-п
Метою схемотехнічного моделювання є визначення форми і параметрів сигналів струму, напруги, потужності в різних точках схеми. Для цього потрібно вирішувати ряд таких типових завдань моделювання, як розрахунок статичного режиму, перехідних процесів, частотних характеристик. На основі розв'язання цих завдань можна далі обчислити параметри сигналів (фронт, тривалість, затримку і т.д.), розрахувати спектр вихідного сигналу, чутливість схеми до зміни параметрів її компонентів, вирішувати завдання статистичного аналізу схеми та оптимізації її параметрів.
Всі ці завдання вирішуються за допомогою програм схемотехнічного моделювання. Сьогодні існує велика кількість таких програм як вітчизняного, так і закордонного виробництва, наприклад, СПАРС, ПАРУС, ПА-6, МАЕС-П, PSPICE, MicroCAP, EWB, Saber та інші. Всі вони мають приблизно однакові функціональні можливості і відрізняються в основному рівнем сервісу, складом бібліотек моделей та їхніх параметрів, а також надійністю моделювання різних класів схем. Вхідні мови цих програм також близькі, особливо в частині опису схеми.
Загальне уявлення про програми схемотехнічного проектування може дати вітчизняна програма МАЕС-П - типовий представник цього класу програм.
Основні функції та особливості МАЕС-П:
– наявність універсальної функції для побудови аналогових моделей цифрових ІМС;
– моделювання електронних схем в режимі постійного струму;
– підвищена надійність моделювання в часовій області схем зі складними перехідними процесами за рахунок використання різноманітних обчислювальних алгоритмів;
– розрахунок амплітудно-фазочастотных характеристик лінійних і лінеаризованих програмою електронних схем;
– аналіз впливу на електричні режими в схемі температури та інших параметрів навколишнього середовища;
– розрахунок коефіцієнтів параметричної чутливості;
– спектральний аналіз;
– забезпечення можливості розробки та введення в програму самим користувачем нових алгоритмів обробки результатів моделювання;
– постпроцесор обробки результатів розрахунку та виведення різнокольорових графіків.
Основні технічні характеристики:
– кількість двополюсників в еквівалентній схемі - 500;
– типи елементів: резистори, дроселі, конденсатори, котушки індуктивності, стабілітрони, біполярні та польові транзистори, джерела напруги та струму, інтегральні мікросхеми (операційні підсилювачі, логічні мікросхеми, стабілізатори напруги, компаратори та комутатори сигналів, аналогові перемножувачі) і т.д.;
– у бібліотеці моделей та параметрів міститься понад 100 моделей різних типів діодів та транзисторів та 70 макромоделей мікросхем;
– МАЕС-П функціонує на персональній ПК типу РС АТ стандартної конфігурації та вище в середовищі MS DOS;
– основна мова програмування - ФОРТРАН 77;
– обсяг МАЕС-П - біля 60000 операторів;
– обсяг необхідної оперативної пам'яті - 450 кБ.
Інформація для МАЕС-П описується на проблемно-орієнтованій мові і вводитися з клавіатури термінала за допомогою будь-якого текстового редактора ППК або за допомогою графічного редактори системи РСAD.
Робота програми організована по етапам, на початку яких відбувається перерозподіл оперативної пам'яті ПК. На кожному етапі у виділеній області оперативної пам'яті виконується ряд функціональних кроків. Функціональна схема програми МАЕС-П наведена на рис. 5.13.
Так, за допомогою транслятора опису схеми (ТОС) перетворюється, сортується й опрацьовується символьна інформація про схему. Відбувається формування еквівалентної схеми, що аналізується. Для цього в структуру електричної схеми, наведеної в опису, замість приладів вставляються еквівалентні схеми їх моделей, які беруться або з вхідних даних, або з бібліотеки моделей і параметрів (БМП). Здійснюється перерахунок усіх заданих параметрів з урахуванням заданої системи одиниць. Результатом роботи транслятора є масив чисел (1-й етап).
За допомогою транслятора управління завданнями (ТУЗ) здійснюється перетворення, сортування й опрацювання символьної інформації згідно з завданням на моделювання. Результатом роботи транслятора є масиви чисел (2-й етап).
На підставі перетвореної інформації про опис схеми за допомогою законів Кірхгофа і компонентних рівнянь формується
Рисунок 5.13- Функціональна схема МАЕС-П.
система рівнянь, або математична модель схеми (ММС) у розширеному однорідному координатному базисі з урахуванням розрідженості матриці схеми (3-й етап).
Виходячи з масивів чисел опису схеми, завдання на аналіз і результатів формування ММС, виконуються операції по підготовці до моделювання (4-й етап), які містять у собі такі дії:
перерахунок параметрів елементів у залежності від заданого навколишнього середовища (температури);розрахунок незмінних при багаторазових обчисленнях частин нелінійних функцій;
упорядкування і перенумерація, які зменшують число операцій при багаторазовому розв'язанні систем рівнянь;
часткове розкладання матриці схеми на трикутні матриці.
У залежності від завдання на моделювання підключаються до роботи підпрограми процедур моделювання (5-й етап).
Аналіз статичного режиму (режим по постійному струму) дозволяє визначити значення вихідних змінних при впливі постійних
у часі джерел живлення і вхідних сигналів. Реалізовано два методи розв'язання рівнянь схеми: методи Hьютона і метод Hьютона з методом продовження по параметру. Перехід від одному методу до іншого відбувається автоматично. Передбачено також розрахунок статичних характеристик Хвих = f(Хвх), тобто залежності вихідних змінних від зміни вхідних джерел або джерела живлення.
Аналіз у часовій області (розрахунок перехідного процесу) дає можливість визначати залежності від часу вихідних змінних при впливі на пристрій, що моделюється, постійних і змінних за часом незалежних джерел. Вихідними змінними в усіх видах моделювання є напруги, струми і потужності елементів принципової електричної схеми.
Аналіз у частотній області призначений для побудови амплітудно-частотних і фазочастотних характеристик лінійних та лінеаризованих схем у режимі малого сигналу.
Визначення коефіцієнтів чутливості дозволяє оцінити ступінь впливу параметрів елементів схеми на вихідні змінні в статичному режимі, у часовій та частотній областях. Знайдені коефіцієнти чутливості – це часткові похідні вихідних змінних по параметрах елементів, що варіюються.
Під час моделювання здійснюється контроль за обчислювальним процесом з виводом відповідних повідомлень на екран дисплея. Користувач у залежності від ситуації може ввести необхідну керуючу дію, щоб або продовжити процес, або змінити його, або закінчити з виводом результатів на друк.
Результати моделювання в постпроцесорі опрацьовуються і виводяться або на дисплей для перегляду, або на принтер для документування (6-й етап).
Спектральний аналіз реалізований як один із видів опрацювання результатів моделювання в часовій області. Для розкладу графіків перехідного процесу в дискретний спектр використовується швидке перетворення Фур'є.
Вивід результатів моделювання та їх опрацювання здійснюється у вигляді графіків і таблиць як основного (час, частота), так і неосновного (струм, напруга, потужність) аргументів у вигляді, зручному для аналізу і документування.
- 93 Міністерство освіти і науки України
- Конспект лекцій навчальної дисципліни
- 1 Загальні відомості з автоматизації проектування
- 1.1 Основні визначення
- Рівні та задачі проектування
- 1.3 Способи проектування
- 2 Математичні моделі
- 2.1 Загальні уявлення про математичні моделі
- 3 Автоматизація системного проектування
- 3.1 Постановка задачі
- 3.2 Способи структурного моделювання
- 3.3 Типові задачі структурного моделювання
- 3.4 Організація структурного моделювання
- 4 Автоматизація функціонально-логічного проектування
- 4.1 Постановка задачі
- 4.2 Функціональне моделювання аналогової реа
- 4.3 Функціональне моделювання цифрових пристроїв
- 4.3.1 Постановка задачі
- Моделювання на рівні регістрових передач
- 4.3.3 Логічне моделювання
- 5 Автоматизація схемотехнічного проектування
- 5.1 Постановка задачі
- 5.2 Математичні моделі елементів електронних пристроїв
- 5.3 Макромоделі імс
- 5.4 Формування рівнянь електричної схеми
- 5.5 Математичні методи схемотехнічного моделювання
- 5.6 Програми схемотехнічного моделювання
- 5.6.1 Програма маес-п
- 5.6.2 Вхідні мови програм схемотехніческого моделювання
- 5.6.3 Функціональне моделювання за допомогою програми маес-п
- 6 Автоматизація конструкторського проектування
- Постановка задачі
- 6.2 Конструкторське проектування систем на пліс
- 6.3 Алгоритми компоновки
- 6.4 Алгоритми розміщення
- 6.5 Алгоритми трасування
- 7 Принципи побудови сапр
- 7.1 Загальні положення
- 7.2 Класифікація сапр
- 7.3 Види забезпечення сапр
- 7.3.1 Математичне забезпечення
- Лінгвістичне забезпечення
- 7.3.3 Інформаційне забезпечення
- 7.3.4 Програмне забезпечення
- 7.3.5 Технічне забезпечення
- 7.3.6 Організаційне і методичне забезпечення
- 7.4 Тенденції автоматизованого проектування електронних пристроїв
- Список літератури
- Додаток а Математичні моделі елементів електронних пристроїв а.1 Модель напівпровідникового діода
- А.2 Моделі біполярного транзистора
- А.3 Моделі польових транзисторів
- 3.2.4 Модель багатообмоточного трансформатора
- Додаток б Формування ммс за допомогою методу вузлових потенціалів
- Література