82 Частина ,.

Вирішення цієї проблеми зажадало нових підходів до автоматизації управління комерційною діяльністю. Ці підходи знаходять висвітлення в концепції нових інформаційних технологій (HIT) організаційно-функціо­нального управління, орієнтованих на оптимізацію роботи управлінського персоналу в процесі оброблення інформації, що приводить не тільки до максимального наближення управлінського персоналу до інформаційних ресурсів, а і до самого процесу розв'язування управлінських задач і прийняття раціональних рішень. Основні принципи HIT полягають у:

> масовому установленні ПЕОМ на робочих місцях менеджерів всіх рівнів і спрямувань діяльності;

• створенні комплексних (опорних) технологій оброблення інформації в умовах використання БД, баз знань (БЗ);

• створенні засобів комп 'ютерного моделювання типових сис­тем оброблення даних із застосуванням банків моделей і банків алгоритмів;

> розробленні сучасних засобів спілкування кінцевих користувачів з ПЕОМ на основі АР Мів, що передбачають наявність інтелекту­ алізованих елементів експертних систем (ЕС).

Структуротвірним елементом А 1С торговельних підприємств на основі HIT є АРМ, яке спрямоване на поєднання сучасних тенденцій в менеджменті з досягненнями HIT.

Застосування обчислювальної техніки (до появи ПЕОМ в комерційні сфері) дало великий ефект у прийнятті високоформалізованих і регла­ментованих управлінських рішень, але майже не вплинуло на такі сфери прийняття рішень як: визначення функціональної задачі; встановлення мети і обмежень впровадження рішень; формування і оцінювання результату з багатокритеріальних позицій.

Елементи процесу управління можуть бути стовідсотково автомати­зовані тільки в умовах застосування всієї сукупності спеціалізованих функціональних АРМів. Зближення процесів збирання вхідної інформації-формування, відображення і використання результатної інформації досягасться впровадженням режиму реального масштабу часу в оброблення інформації.

Управлінський персонал в таких інформаційних технологіях інтегру­ється в л юдино-машинні системи оброблення даних, де користувачі А 1С, виступають у ролі операторів ПЕОМ. При цьому вони продовжують

здійснювати традиційні контрольно-аналітичні функції прийняття управлінських рішень, але на вищому автоматизованому рівні.

Успіх управління комерційною діяльністю повністю залежить від правильної побудови комунікаційного процесу. В цьому процесі спеціалі­зовані АРМи управлінського персоналу розглядаються в мережі як комунікаційні одиниці, що функціонують одночасно як джерела, переда­вачі, приймачі і споживачі інформації. За допомогою ресурсів АРМів управлінський персонал розв'язує свої задачі, а по комунікаційних каналах передає інформацію у відповідні інстанції, в тому числі і зовнішні. Обгрунтуванням для встановлення комунікацій служать потреби в інформації. Вони спрямовуються на підвищення якісного складу інфор­мації для всіх рівнів управління.

Основними концепціями побудови АРМів в комерційній сфері на сучасних комунікаційних можливостях є:

• необхідність децентралізованого оброблення інформації на відпо­відних робочих місцях функціональних працівників;

• створення персональних БД і функціональних БЗ;

• створення спеціалізованих мережних архітектур АРМів комерційних

підприємств;

• підвищення рівня інтелектуалізації функціонального наповнення АРМів.

АРМ управлінського персоналу (АРМ-М) — це прог­рамно-технічний комплекс, винесений на робоче місце конкретного управлінського працівника, що дає змогу автоматизувати виконувані ним управлінські функції в інтерактивному режимі "користувач - ПЕОМ".

Основний принцип, закладений в АРМ-М, - полягає в проблемній орієнтації комплексу, тобто орієнтації на розв'язання певного класу задач, об'єднаних не тільки загальною технологією оброблення інформації, а і єдністю режимів роботи й експлуатації.

Кожному класу користувачів відповідає певний тип АРМу, орієнто­ваний на задоволення його функціональних та інформаційних потреб, в якому основою автоматизації формування і прийняття управлінських Р'шень є персональні інформаційні системи (ПІС).

Не вникаючи в конкретний зміст задач, розв'язуваних кожним конкрет­ним користувачем в умовах автоматизованого управління, в кожній ПІС

84

забезпечується можливість виконання таких дій:

• обробки текстових документів',

• здійснення пошуку необхідної інформації в фондах та архівах користувача;

* можливість формування документів, відомостей, таблиць, презантаційних матеріалів;

• обміну документами і даними, модернізації задач управління;

• можливість приймання рішеннь в умовах неповної інформації. За безпаперової технології управління персональна 1С виконує

автоматизовані технології, перелік яких наведений в табл. 4.4.

Таблиця 4.4 Автоматизовані технології персональних 1С та їхні функції

Питання для самоперевірки

1. Що розуміється під функціональною підсистемою?

2. За якими ознаками здійснюється виділення функціональних підсистем?

3. Наведіть схему принципової структури управління торговельних підприємств.

4. На основі чого здійснюється вибір підсистем і комплексів задач в АІС торговельного підприємства?

5. Назвіть причини які визначають склад задач, що розв'язуються в комерційній діяльності.

6. Що розуміється під декомпозицією функціональної частини АІС торговельного підприємства?

7. Що розуміється під інформаційною процедурою та інформаційним процесом?

8. Дайте характеристику основним інформаційним процедурам.

9. Назвіть і дайте характеристику типам спеціалізованих програмних модулів, встановлених на ПЕОМ.

10. Дайте визначення управлінської задачі з позицій інформаційного процесу.

11. Наведіть розподіл управлінських задач за класифікаційними ознаками і дайте їх характеристику.

12. Дайте характеристику документообігу торговельного підприємства.

13. Назвіть основні розділи єдиної системи класифікації і кодування (ЕСКК).

14. Дайте характеристику основних методів класифікації.

15. На яких принципах ґрунтується сучасна людинно-машинна форма управління комерційною діяльністю?

16. Які стадії включає управлінський процес в АІС? Дайте коротку характеристику стадій управлінського процесу.

17. За яких умов досягається комплексна автоматизація документо­ обігу?

18. Назвіть характерні риси сучасного етапу функціонування підпри­ ємств (організацій) в комерційній сфері.

19. Назвіть і дайте характеристику основних концепцій побудови АРМів в комерційній сфері.

20. Які функції повинна забезпечити персональна інформаційна система менеджера торговельного підприємства?

21. Дайте характеристику автоматизованих технологій, що повинні бути включені в склад АРМів комерційних підприємств.

86

РОЗДІЛ 5 J ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АІС КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1. Особливості та структура інформаційного забезпечення АІС комерційної діяльності.

2. Організація БД автоматизованої інформаційної системи торговельного підприємства.

3. Формулювання та аналіз вимог до баз даних.

1. Передпроектний аналіз предметної області.

2. Оцінювання доцільності розробки АІС торговельного підприємства.

5.4. Концептуальне інфологічне проектування бази даних.

1. Ідентифікація та моделювання локальних інформаційних структур.

2. Проектування глобальної інфологічної моделі інформа­ційної системи торговельного підприємства.

3. Прийняття попереднього рішення про види забезпечення інформаційної системи.

5. Проектування реалізації баз даних.

6. Фізичне проектування бази даних.

7. Вибір системи управління базами даних.

5.1. Особливості та структура інформаційного забезпечення АІС комерційної діяльності

Оскільки процес управління будь-якої сфери діяльності неможливий без перетворення інформації, організація інформаційного забезпечення АІС торгівельного підприємства має першоступеневе значення. Система інформаційного забезпечення АІСТ будується залежно від ряду специ­фічних чинників і передбачає створення єдиного інформаційного фонд)'-систематизацію та уніфікацію показників і документів, розроблення засобів формалізованого опису даних та ін. Все це свідчить про склад­ність і багатоаспектність розроблення та структурної побудови інформа­ційного забезпечення залежно від предметної області, що розв'язуються,

pjminjL

структури торговельної системи загалом, складу функцій управління, засобів перетворення інформації, форм подання даних.

Інформаційне забезпечення визначається Державним стандартом найважливішим елементом АІСТ, виступаючи забезпечувальною підсис­темою при розв'язуванні організаційно-функціональних задач управління, наповнюючи їх конкретним змістом. Для функціональних підсистем АІСТ інформаційне забезпечення (ІЗ) являється сукупністю інформа­ційних ресурсів. Призначене воно для підвищення якості управління комерційною діяльністю на основі здобуття вірогідних і своєчасних даних, необхідних для прийняття управлінських рішень. У відповідності з положеннями теорій проектування АІС інформаційне забезпечення включає:

• єдину систему класифікації та кодування ТЕПів діяльності об'єкта управління;

• уніфіковану систему первинної документації;

> масиви (файли) інформації, що використовуються для розв'язання задач управління.

У процесі розроблення інформаційного забезпечення визначається:

• склад даних і інформації (перелік інформаційних одиниць або сукупностей, необхідних для розв'язання комплексів задач);

• структура інформації та встановлені правила її перетворення (тобто правила формування показників і документів);

• характеристики руху інформації (джерела, обсяги та інтенсивність потоків, маршрути руху, часові характеристики, проміжні служби використання);

• характеристики якості інформації (система кількісних оцінок корис­ності, значущості, повноти, своєчасності, вірогідності інформації);

• способи перетворення інформації.

Структура інформаційного забезпечення АІС комерційної діяльності "введена на рис 5.1.

Основною функцією інформаційного забезпечення є надійне збере­ження на машинних носіях необхідних даних для розв'язання задач ^Користувачів і зручний доступ до цих даних.

інформаційне забезпечення будь-якої АІС (в тому числі і АІС торго-^Вельних підприємств) поділяється на позамашинне та внутрішньо-^Машинне. Це зумовлено тим, що первинна інформація зароджується у ^й°замашинній сфері та характеризує конкретні процеси, явища, об'єкти,

89

використовується при функціонуванні АІСТ. За складом, змістом вона відповідає вимогам тих задач прикладної області, які розв'язуються на її основі.

До поза машинної інформаційної бази комерційної сфери діяльності належить частина ІБ, яка представлена сукупністю повідомлень, доку­ментів і сигналів, що використовуються при функціонуванні АІС торго­вельного підприємства, яка сприймається людиною без застосування засобів обчислювальної техніки. Це сукупність усіх документованих даних (відомостей), яка підтримує функціонування торговельних підприємств. Основним носієм інформації у позамашинному середовищі виступають документи. За ознакою інформації, що міститься, і своїм призначенням (подальшим використанням) документи поділяють на первинні («хідні) та похідні (вихідні).

Вхідні документи містять первинну нсоброблену інформацію. Вони поділяються на два типи: иормативно-довідкові й оперативні. Перший тип документів належить до категорії умовно-сталої інформації і містять різні регламентуючі норми та нормативи, характеристики різних об'єктів (договорів, постачальників, структурних одиниць, покупців), ціни, тарифи, які тривалий час використовуються в розрахунках без зміни. Склад нор­мативно-довідкових документів визначається характером АІС підпри­ємства й особливістю системи управління ним. На основі цих документів здійснюється первинне завантаження файлів НДІ, які утворюють норма­тивно-довідковий інформаційний фонд АІС (фонд НДІ). До нормативно-довідкових документів належать конструктивні описи підприємства, технологічні документи, довідники (товарів і тари, одиниць виміру, норма­тивів тощо), класифікатори, номенклатури -цінники, договори йін.

Для внесення змін до ІБ, і її підтримки в актуальному стані застосо-^вУється особливий документ "Повідомлення про зміну", який склада­ється за єдиною для цього класу підприємств схемою "є - має бути", технологічно це реалізується так: при доданні запису до конкретного файлу заповнюється права сторона документа (має бути), при видаленні запису - ліва "є", а при коректуванні запису заповнюються обидві сторони.

Оперативні документи містять інформацію, яка відображає поточний стан торговельної діяльності об'єкта управління: підприємство, консор-ціум. корпорація. Ця інформація змінюється за кожної її фіксації. Інфор­мація первинних оперативних документів служить для введення

90

оперативної інформації в систему ЕОМ. На їх основі формуються оперативні файли.

До оперативних документів належать облікові прибутково-витратні документи на товари і тару, накладні, платіжні документи та ін. Різновидом оперативних документів є "Запити" (документи, які містять умови пошуку даних в ІБ, а також ті, що ініціюють виконання розрахунків) Запити в сучасних АІС вводяться в бездокументній формі методом формування їх на екрані монітора.

Похідні (вихідні) документи формуються в процесі автоматизо­ваного оброблення і видаються як результат (проміжний або кінцевий). Вони формуються на основі інформації оперативних файлів і файлів НДІ, містять інформацію, необхідну для прийнятгя управлінських рішень на різних рівнях ієрархії управління підприємством. Для прийняття опера­тивних управлінських рішень інформація вихідних документів, як правило, видається спочатку тільки на екрані монітора. Вихідні (результатні) документи містять текстову, цифрову, графічну інформацію і роздруко-вуються в заданих форматах.

Під час розроблення позамашинної ІБ дотримуються діючих вимог щодо їх форми, змісту, порядку заповнення і зберігання документів. В умовах функціонування спеціалізованих функціональних АРМів первинні документи заповнюються автоматизованим способом з використанням файлів НДІ. Результатні документи повинні відповідати своєму призначенню, періодичності складання, формату, певній послідовності розташування реквізитів, передбачених ще на стадії проектування АІС.

Так, наприклад, у банківських АІС вихідні звітні документи переда­ються засобами ЕП у формі повідомлень стандартного формату і роздруковуються в пункті приймання повідомлень.

До засобів організації та ведення позамашинної ІБ у відповідності з діючою методологією включаються:

системи класифікації та кодування тсхніко-економічної інфор­мації, що міститься в документах 1С;

УСД, які містять уніфіковані типові форми документів (як правило, встановленої статистичної і бухгалтерської звітності), передбачені для використання в АІС;

методичні й інструктивні матеріали з технології ведення документів.

На основі системи класифікації та кодування інформаціїрозробляються кодові позначення об'єктів: товарів, тари, виміру, технологічного

обладнання, бухгалтерських операцій, основних і допоміжних фондів, постачальників, покупців, підприємств, банків, рахунків та ін. Ознакою класифікації виступає одна з основних властивостей об'єкта, що дає «іогу встановлювати схожість або відмінність окремих характеристик об'єкта. Класифікація використовується як основа для кодування ознак у позначенні об'єкта (тип - клас, підтип - підклас, розділ - група, підрозділ - підгрупа, вид, назва). Одержані кодові позначення об'єктів використовуються для автоматизованого впорядкування та пошуку об'єктів, що мають задані ознаки, а також для автоматичного форму­вання (агрегації) і розрахунку значень показників у розрізі цієї ознаки.

Кодуванням забезпечується унікальна ідентифікація об'єктів, яка в сукупності з прийнятою системою класифікації чітко визначає суть об'єкта. Це особливо важливо для етапу проектування БЗ при виділенні інформаційних об'єктів і структурних зв'язків між ними.

Описи класифікаційних угруповань, кодових позначень та найменувань об'єктів містяться в документах (кількість яких дорівнює кількості угру­повань), які називаються класифікаторами. Сукупності класифікаторів утворюють систему класифікації і кодування (як складову частину нормативно-довідкової інформації і інформаційного забезпечення кон­кретної АІСТ).

Уніфікована система документації включає уніфіковані стандартні форми документів, дозволені для використання при оформленні торг­овельно-господарських і фінансових операцій за функціями управління конкретних підприємств комерційної діяльності. УСД орієнтована на конкретну прикладну область діяльності. До складу інструктивних та методичних матеріалів для ведення документів входять інструкції щодо заповнення документів даними і контролю їх вірогідності, використання кодових позначень, підготовки документів до введення в ЕОМ, термінів ¹ Умов приймання і реєстрації документів, коректування інформації в Документах, архівування документів, збереження, зняття копій і знищення Документів.

До внутрішньомашинної ІБ належить та частина загального інформа­ційного фонду (ЗІФ), яка фіксується і зберігається на машинних носіях.

Внутрішньомашинна ІБ є сукупністю як взаємозв'язаних файлів ^1нформації, так і окремих файлів і становить інформаційний фонд (ІФ) АІС. З кібернетичних позицій ІФ є динамічною пам'яттю системи. До нього висуваються вимоги такої організації даних, щоб на їх основі

забезпечувалось розв'язання різноманітних функціональних задач комерційної діяльності засобами автоматизації. Це пояснюється тим. що всі задачі управління мають тісні інформаційні зв'язки.

За мету проектування, організації і підтримки ІФ приймається інфор-маційно-довідкове обслуговування управлінського персоналу, тобто задоволення всіх видів.інформаційних потреб. Само обслуговування реалізується у формі оброблення запитів до ІФ. Структуру ІФ зумов­люють обсяг інформації, що використовується, частота звернень до неї, періодичність реорганізації даних, складність запитів, характер кому­нікацій між спеціалізованими АРМами. Підтримка комунікацій окремих АРМів підприємства з зовнішнім середовищем, як правило, здійснюється за допомогою ЕП, а всередині підприємства - спільним доступом до централізованої БД.

Таким чином, інформаційний фонд відображає стан предметної облас­ті діяльності підприємства і, одночасно, є машинною пам'яттю системи управління. Від його організації залежить ефективність функціонування А1С, оскільки методи організації файлів впливають як на вірогідність інформації, так і на тривалість розв'язання задач. Склад і структура ІФ повною мірою залежать від інформаційних характеристик і складу задач, що розв'язуються, а також від можливостей СУБД, яка застосовується, і ПЕОМ на базі яких створені АРМи. Розміри записів файлів, їх кількістю, частотою коректування визначаються динамічні характеристики ІФ.

Основним принципом організації ІФ визнається гнучкість і адаптивність побудови. Суть принципу гнучкості і адаптивності полягає у виконанні таких двох умов:

по-перше, організація ІФ має забезпечувати можливість постійного нарощування і розширення без докорінної перебудови власної структури.'

по-друге необхідно мати програмні засоби організації і ведення ІФ. що дають змогу підтримувати будь-яку необхідну кількість інформа­ційних файлів.

Загальний інформаційний фонд (ЗІФ) АІС комерційної діяльності утворює сукупність взаємозв'язаних файлів, перша частина яких ство­рюється на основі інформації первинних документів з позамашинноі інформаційної ІБ.

До складу БД входять такі файли:

• НДІ, які використовуються тривалий час без зміни в багатьох циклах оброблення (ці файли створюються при первинному завантаженні ІФ, У

процесі експлуатації в яких вносяться корективи в міру надходження повідомлень про зміну);

• оперативні, інформація яких оновлюється в міру здійснення господарських операцій, накопичується за певний період, після закінчення якого підлягає узагальненню та обробленню, а потім знищується або заноситься в архів;

• вихідні, що формуються у процесі розв'язування задач управління і використовуються для розв'язання інших задач або чергового розв'язання задачі, в якій сформовано файл; архівні, що накопичуються і зберігають інформацію попередніх періодів.

Треба пам'ятати, що для кожної АІС, такої величезної сфери, як комерційна діяльність, склад і структура файлів - різні.

На сучасному етапі розвитку IT найефективнішою організацією ІФ визнається організація логічно взаємозв'язаних файлів у вигляді БД -інтегрованої сукупності даних, які не дублюються, і на основі яких розв'язуються всі задачі конкретної АІС.

Внутрішньомашинну ІБ складають незалежні сукупності (масиви) даних, що мають файлову організацію і створені у прикладних програмах, написаних алгоритмічними мовами.

Серед засобів організації та ведення внутрішньомашинної ІБ виді­ляються програмні засоби організації, ведення і доступу до ІБ і техно­логічні інструкції з ведення конкретної ІБ. До програмних засобів належать:

> системи керування базами даних (СКБД);

^ програмні засоби ведення, оброблення, контролю даних, які використовуються на початковому етапі оброблення інформації;

^ сервісні засоби, що включають програми копіювання, архі­вування, відновлення даних, аитивірусні, мережні утиліти та ін.

На рис 5.2. наведена узагальнена схема структурної організації бази Даних АІС комерційної діяльності.

Особливе значення для створення і ведення ІБ має СКБД. Вона є Універсальним прикладним програмним засобом загального призначення. Цей, як правило, ефективний програмний засіб, призначений для °Рганізаціїта ведення логічно взаємозв'язаних даних на МД, забезпечує Доступ до них й інтеграцію даних, їх багатоцільове використання, ^Підтримує цілісність та несуперечність даних, можливість одноразового ^ВВеДення даних, їх захист від перебоїв і несанкціонованого доступу.

94

ИСТИНА

Рис. 5.2. Узагальнена схема структурної організації А 1С комерційної діяльності.

Для забезпечення процесів створення ІБ на МД та її експлуатації розробляються технологічні інструкції користувачеві. У них визнача­ються правила ведення всіх процесів створення ІБ і її актуалізацій. Це інструкції з організації ІБ та її коректування, якими регламентуються процеси підтримки БД і програмних засобів її ведення в робочому стані.

При створенні БД в технології "клієнт-сервер" за наявності мережі АРМів, розробляються інструкції для адміністратора БД, в яких визна­чаються функції щодо забезпечення доступу користувачів до спільної БД, дотримання вимог із захисту інформації від несанкціонованого доступу, відповідальності за актуальність і надійне зберігання даних.

5.2. Організація БД автоматизованої інформаційно/ системи торговельного підприємства

Для задоволення інформаційних потреб усіх користувачів в АІС комерційної діяльності замість ЗІФ розробляється банк даних (БнД). як вищий рівень організації інформаційного забезпечення АІС

До БнД входять такі складові: обчислювальна система (сукупність апаратного та програмного забезпечення); БД; СКБД; словник даних (метаданих); група адміністратора БД. Структуру БнД ідентична наве­деній нарис. 5.2. Виходячи з наведеної на рис 5.2. схеми робиться такий висновок.

Інформаційним ядром АІС в комерційній діяльності виступає база даних. Вона представляє собою динамічну модель, яка відображає семантику та інформаційні запити кінцевих користувачів АІС.

95

5.

ца концептуальному інфологічному рівні структура БД ефективно відображається у вигляді ER-діаграми -діаграми "Entity - Relationship" (-Сутність - зв'язок"), запропонованої ще у 1976 р. П. Ченом; на концептуальному даталогічному рівні вона поділяється на наступні типи: ієрархічну, мережну, реляційну, об'єктно-орієнтовану, об'єктно-реляційну, багатовимірну, гібридну модель даних.

На фізичному рівні структура БД - це структура файлів даних і допоміжних файлів.

Самі файли даних складаються з двох компонентів: структури та даних. Структура файла в реляційній моделі (рис. 5.3.) включає ім'я, тип поля, його довжина, точність (для числових полів).

Рис 5.3. Фізична структура файла у реляційній моделі БД.

Структура ідеальної БД має бути чіткою, ясною і прозорою. БД мас бути вільною від баластної інформації: дублювання даних, синонімів, омонімів, груп даних, що повторюються, обчислювальних елементів.

Елементи даних, які обчислюються, не можуть зберігатися тільки в разі транзакційноїабо операційної БД, яка, на відміну від аналітичної, не містить агрегатів даних. Оскільки транзакційна БД є обов'язковим еле­ментом будь-якої АІС торговельного підприємства та переважно реля-Шиною, у подальшому матеріал орієнтовано саме на цю категорію БД.

БД повинна містити мінімальну кількість елементів даних, які несуть максимум інформації про стан об'єкта управління. Елементи БД мають °Ути організовані оптимальним способом, тобто таким чином, щоб забезпечити сталість БД у розумінні семантичної цілісності опису стану

96

У£іина

підприємства при маніпулюванні даними або несуперечливості данц* прийнятної швидкості пошуку елементів даних, надійності зберігання узгодженості, безпеки, відкритості структури для поповнення та модл^ фікації.

Розробленням структури БД на всіх етапах займається системний аналітик, який забезпечує БД усіма необхідними властивостями.

Дані - це компонент БД, яким маніпулює користувач АІС актуалізуючи БД.

Дані БД комерційних підприємств поділяються на:

• алфавітио-цифрові (використовуються практично в усіх АІС);

• графічні образи (застосовуються в системах автоматизованого проектування (САПР) будівництва торговельних об'єктів, таких як: супермаркет, інтермаркет, оптова база);

• гіпсртекстові, гіпермсдійні, мультимедійні (використовуються в АІС на основі технологій Internet/Intranet/Extranet);

• просторові або картографічні (застосовуються в геоінформа-ційних системах, наприклад, інтегрованоїавтоматизованоїінформаційної системи споживчої кооперації (ІАІССК));

>ряди даних (як правило, динамічні ряди, що використовуються у багатовимірних БД, які становлять основу сховищ даних (СД) - DW-data warehouse (англ.)).

5.3. Формулювання та аналіз вимог до баз даних

Вимоги до БД, що розроблюються, для торговельних підприємств і організацій або властивості, які вони повинні мати, на сьогодні є класич­ними. До них належать:

vS" функціональна повнота — властивість БД, що забезпечує пов­ноту відповідей на інформаційні запити користувачів АІС. Забезпечується повнотою збирання інформації про стан об'єкта і запити потенційнії* користувачів АІС;

№ мінімальна (керована) надмірність — властивість БД, що дає змогу мати в ній понад необхідний мінімум даних тільки ті, які використо­вуються для зв'язування записів в єдиний інформаційний простір-Надмірність даних є причиною виникнення аномалій (включення, вилу­чення, редагування даних) і, як наслідок, стає причиною порушення таких важливих властивостей БД, як цілісність, несуперечливість, логічна і

_Розвт± _: ^

, ■ ,_иЧна незалежність, нарощуваність. Мінімальна надмірність досяга­ться вилученням елементів даних, які дублюються, елементів даних кі утворюються розрахунковим способом, нормалізацією логічного подання даних;

вз* цілісність БД- властивість БД, яка дає можливість збереження певних обмежень значень даних при всіх модифікаціях БД. У БД інформаційних систем торговельних підприємств виділяються такі види цілісності як: цілісність домену; цілісність таблиці; цілісність посилання; цілісність, обумовлена встановленими правилами;

вэ> цілісність домену - властивість, яка забезпечує приналежність кожного елемента логічного запису певному домену. Ця властивість забезпечується засобами СКБД за допомогою параметрів, які визначає проектувальник системи: ім'я поля, тип даних, довжина поля, точність для числових полів, діапазон числових змінних;

вз* цілісність таблиці - властивість, яка забезпечує унікальність (або неповторність) кожного логічного запису в ній;

в& цілісність посилання - властивість, яка забезпечує постійне і синхронне поновлення даних у семантично зв'язаних таблицях;

вз* цілісність, обумовлена встановленими правилами господар­ського механізму, забезпечується спеціальними процедурами перевірки та вилучення логічних записів, які не відповідають вимогам семантики об'єкта автоматизації;

^ цілісність, пов'язана з поняттям несуперечливості даних, обумовлюється багатьма чинниками. Одним із найбільш очевидних Джерел суперечливості БД є наявність омонімів і синонімів в описі даних. У процесі збирання інформації дані постійно уточнюються й омоніми та синоніми вилучаються зі схеми даних. Найбільш серйозним джерелом суперечливості даних є наявність ненормалізованих відношень у логічній моделі А 1С, що проектується. На етапі проектування інфологічної моделі виконується нормалізація логічного подання даних. Можливим джерелом суперечливості даних є помилки введення, які підтверджують відоме ^пРавило "що ввів, те й одержав".

Найпоширенішим засобом вилучення помилок введення є його

Дублювання. Але такий спосіб потребує дублювання обчислювальних

^0тУжностей і виконавців, розробки спеціальних процедур порівняння

^ВеДених даних, що не завжди є доцільним з багатьох міркувань (в першу

^еР^гУ, технологічних та фінансових). Частіше використовуються

98 -^^

спеціальні процедури перевірки даних, які додатково вводяться своєрідні технологічні процедури.

Одним із поширених заходів зменшення кількості помилок є: запобігай» повторному введенню даних із клавіатури. В цьому випадку повтори необхідні значення вводяться вибором їх із раніше організованих довідників у скролінговому режимі (тобто режимі перегляду). З метою зниження кількості помилок введення там, де для цього є можливість І передбачається підстановка обчислених значень замість їх введення з клавіатури.

Найбільш очевидним для проектувальника джерелом суперечливості даних є повторення даних у ключових полях файлів, яке інтерпретується як порушення цілісності таблиці.

Створення унікального індексного або ключового файла чи спеціальної процедури, що запобігає дублюванню записів з однаковим кл ючем, визна­чається недостатнім заходом захисту від суперечливості да них. У разі повторення значення унікального ключа у спеціальному вікні виводиться повідомлення для користувача про дублювання даних і встановлюється можливість вибору: залишення попереднього значення чи введення нового.

Наступним джерелом суперечливості даних є несинхронізоване поновлення інформації у файлах БД, яке інтерпретується проекту­вальником як порушення цілісності посилань. Наприклад, абсолютно неприпустимим з точки зору суперечливості даних є заміна параметра тільки в одному файлі, якщо він присутній в інших.

З метою вилучення залежності від шляху в ієрархічних і сітьових фрагментах моделі даних в залежні записи включаються ключі пород-жувальних записів. Це робиться тому, що навіть не дуже складна даталогічна модель є складною мережею. При "розв'язуванні" зв'язку типу М:М створюється додатковий запис-зв'язок з ключами записів. що зв'язуються. Оскільки ключі повторюються в різних файлах, несин-хронне поновлення призводить до порушення цілісності посилань або суперечливості даних. Процедури синхронізації поновлення даних забезпечуються розробленням спеціальних програмних процедур. В АІ^ комерційної діяльності особливо важливим фактором забезпечення несу-перечливості даних є обов'язкове врахування часу. Дані, що зберіга­ються, актуальні протягом певного проміжку часу. Навіть якщо при ручному обробленні інформації параметр "Дата" в документах відсутнії"¹-

99

включають в моделі даних, оскільки він відіграє значну роль у

" опесі формування БД і подальших обчислювальних процедурах;

ф узгодженість БД- властивість, яка забезпечує видачу однакової

' овіді _на один і той самий запит усім користувачам АІС. Забезпе-

ується спеціальними процедурами розмежування доступу користувачів

доданих і відповідною організацією інтерфейсу користувача;

вз- відновлюваність БД - властивість, яка забезпечує відновлення даних після будь-якої нештатної ситуації в системі. Забезпечується спеціальними процедурами "страхування": регулярного копіювання файлів даних і допоміжних файлів на вінчестер та періодичним копію­ванням даних на ГМД;

us- безпечність БД - властивість, яка забезпечує захист даних від навмисного чи випадкового доступу до даних, їх модифікації або руйнування. Забезпечується спеціальними процедурами паролювання доступу до даних або процедурами аутентифікації;

v§" ефективність БД- властивість, яка забезпечує мінімальний час відгуку системи на запити користувачів при обмеженнях ємності пам'яті та виконанні всіх вимог до БД. Забезпечується оптимальним вибором технічного і програмного забезпечення, ОС, СКБД, побудовою опти­мальної логічної та фізичної моделей даних;

^ логічна і фізична незалежність - властивість, яка забезпечує можливість зміни загальної логічної структури даних без зміни подання прикладних програм про дані та зміни фізичної структури даних без зміни їхньої логічної структури. Забезпечується нормалізацією логічного подання даних й організацією на фізичному рівні універсальних програм­них модулів, що відповідають принципам структурного підходу до програмування;

^розширюваність (відкритість) БД - властивість, яка забезпечує зміну логічної та фізичної моделей даних при зміні меж АІС тільки ^авДяки доданню нових структурних компонентів БД. Забезпечується °птимальною організацією даних на логічному та фізичному рівнях; °^ дружність інтерфейсу користувача - властивість БД, яка ^езпечує користувачеві комфортний доступ до даних в інтерактивному Р^еЖимі. Ця вимога не належить до класичних. Вона зумовлена необхід-•стю роботи користувача АІС в інтерактивному режимі, задоволь­ниться ретельним розробленням сценарію діалогу: створення раціо-^аЛьних меню, вхідних і вихідних екранних форм, твердих копій

100

документів, екранних форм сервісного обслуговування БД тощо.

При проектуванні БД одночасно враховується більшість вимог до Бд які пов'язані між собою. Вони задовольняються на різних етапах проектування БД різними засобами. Але загальною вимогою до всіх етапів проектування є недопущенність суперечності дублювання даних

Цілісність БД пов'язана з несуперечливістю (або вірогідністю) та мінімальною надмірністю, несуперечливість - із мінімальною надмір­ністю.

Логічна та фізична незалежність пов'язані з мінімальною надмірністю, несуперечливістю і цілісністю БД.

Ефективність майбутнього функціонування АІС залежить від мінімальної надмірності, несуперечливості, логічної та фізичної неза­лежності БД.

Розширюваність пов'язана з логічною та фізичною незалежністю і мінімальною надмірністю БД.

Головним засобом забезпечення таких вимог до БД, як: мінімальна надмірність, цілісність, несуперечливість, логічна та фізична незалеж­ність, служить нормалізація логічного подання даних.

Відповідність властивостей БД етапам її проектування описана в таблиці 5.1.

Концептуальне логічне проектування БД торговельного підприємства починається на стадії передпроектного обстеження і аналізу предметної області.

5.3.1. Передпроектний аналіз предметної області

При проектуванні підсистеми АІС комерційної діяльності аналіз зводиться до обстеження підприємства, під час якого складається (розробляється для нового) функціональна схема підприємства і визначається місце автоматизованої системи в менеджменті всього підприємства.

Починають, як правило, зі збирання й аналізу вхідних та вихідних документів. Аналіз вихідних документів дає можливість установити основні функції діючої управлінської системи і джерела формування реквізитів цих документів. Відповідно визначають перелік реквізитів, джерела і терміни надходження, способи та шляхи одержання вхідних документів.

На стадії концептуального проектування БД складають за встанов­леною формою інформаційний список вхідних і вихідних документів, які формують функціональну частину АІС, уточнюють або розробляють схему документообігу між її підрозділами у вигляді схеми технологічного процесу або алгоритму оброблення інформації чи у вигляді схеми Функціональних бізнес-процесів (які підлягають автоматизації). інформаційний список документів, як правило, готується у вигляді таблиці (табл. 5.2.).

Таблиця 5.2. Список документів, що використовуються в діючій системі

управління

102

Якщо оброблення інформації на торговельному підприємстві не було автоматизованим і логіку цього оброблення або предметну технологгію не передбачається змінювати (тобто не передбачається докорінна змій. бізнес-процесів на підприємстві), то „сфотографована" схема оброблення інформації відображає наявну предметну технологію обробки інформації на підприємстві.

За докорінної зміни бізнес-процесів (розширенні функцій, зміні оргструктури тощо) і розроблення оригінального (і навіть унікального) проекту уточнюються форми документів, їхній реквізитний склад, а також склад кінцевих користувачів, розробляється унікальна модель документообігу організаційні та правові моменти оброблення інформації. Отримана таким чином схема оброблення інформації відповідає новій інформаційній технології реалізації бізнес-процесів підприємства.

Вхідні та вихідні документи аналізуються за різними критеріями, але в першу чергу на наявність реквізитів, що перетинаються. З цією метою складають родовидові списки елементів даних окремо для вихідних і вхідних документів за встановленою формою (табл. 5.З.).

Таблиця 53. Перелік реквізитів вхідних/вихідних документів

Зі списків вилучаються елементи, що дублюються, а також синоніми, омоніми і елементи, які обчислюються. Родовидовий список включає згруповані за видом реквізити документів. Наприклад, перелічуються разом усі регламентні дати, потім усі коди (як діючі, так і введені) та ін-Це спрощує процедуру вилучення елементів, що дублюються, синонімів-омонімів, елементів, які обчислюються.

У межах конкретної функціональної задачі, що характерно для комерційної діяльності, згідно з умовами оброблення інформації, часто постає потреба тривалого зберігання даних, які обчислюються, оскільки процедура повторних обчислень виявляється, як правило, менш ефективною, ніж зберігання таких даних. Для цього створюються так звані допоміжні файли. Оскільки такі файли є актуальними лише в межах конкретної задачі, а всі наявні в ньому дані відтворюються, його не вважають файлом БД. Такі елементи даних відносяться в словник даних

103

піікладних програм. Але бувають випадки, коли доцільніше виділити ц,ка полів файла БД для збереження обчислюваних даних, ніж створювати для цього окремі файли. У цьому разі дані, що обчислю­ються, не вилучаються із родовидових списків.

Після цього родовидові списки вхідних і вихідних документів порівню­ються з метою вилучення з розгляду елементів даних, які не є акту­альними для системи, що розробляється. У словник даних, складений у формі таблиці (табл. 5.4.), вносяться реквізити, спільні для обох списків, з урахуванням і тих реквізитів вхідних документів, які використовуються для формування реквізитів вихідних документів.

Таблиця 5.4. Форма словника даних

За результатами попередніх етапів проектування БД відокремлюють локальні задачі виконання окремих функцій у розроблюваній системі. З цією метою схема оброблення інформації розбивається на конкретні задачі. Головна умова при виділенні задач полягає в тому, щоб у межах однієї задачі оброблявся один набір даних з однією метою.

Після цього складається таблиця зв'язків "Задача-дані" за формою (табл. 5.5.), яка в подальшому використовується при побудові локальних

ER-діаграм.

Таблиця 5.5. Таблиця зв'язків "Задача-дані"

Наступним етапом є формулювання уніфікованих і специфічних вимог ^До БД, що розробляється. Після цього відтворюють (або розробляють)

^скізи вхідних і вихідних документів. У такий спосіб забезпечується ^д°повнення основних функцій новими задачами. Концептуальне ^Делювання БД в цілому потрібно для надання відповіді про можливість

доцільність розробки АІС конкретного підприємства.

104

ЧАСТИНА/.

5.3.2. Оцінювання доцільності розробки АІС торговельного підприємства

Цей етап характерний для прийняття рішення про розробку АІС, а самі результати роботи на цьому етапі є вихідними для проектування БД як основоположні будь-якої АІС.

Виконана на допроектній стадії робота дає можливість прийняти попе­редні проектні рішення за видами забезпечення (інформаційне, технічне. програмне, математичне, методичне, організаційне, правове, лінгвіс­тичне, ергономічне) і принципово оцінити доцільність розробки АІС.

Принципово важливими є вибір технічного та програмного забезпе­чення як середовища розробки й майбутньої експлуатації системі і. що проектується. Технічні засоби вибираються з урахуванням очікуваних обсягів інформації, що підлягає обробленню, складності задач і вимог замовника. Зокрема, вибирається локальний або розподілений варіант АІС. Цей вибір принципово визначає діапазон спільного програмного забезпечення (ОС і мов програмування), БД та СКБД.

Методичне забезпечення визначає реорганізацію документообігу з метою максимального підвищення ефективності оброблення інформації при застовуванні засобів автоматизації.

Організаційне забезпечення пов'язане зі структурною реорганізацією підрозділів підприємства при зміні функцій виконавців внаслідок авто­матизації та встановлення регламенту робіт користувачів.

Правове забезпечення є сукупністю норм, зафіксованих у різноманіт­них директивних та нормативних актах щодо порядку створення й експлуатації АІС.

Лінгвістичне забезпечення пов'язане з вибором мовних засобів конкретної СКБД, мови видачі повідомлень і мови, якою вносяться записи в БД.

До ергономічного забезпечення належить сукупність методів і засо­бів створення оптимального середовища для користувачів АІС.

Усі прийняті рішення є попередніми, але саме вони дають змогу оцінити фінансові та часові витрати на розроблення і впровадження АІС, дійти висновку щодо доцільності подальшої роботи, встановити відповіД^НІ обмеження.

рОЗДІЛ 5.

105

Концептуальна модель (схема організації і ведення БД) є формальним поданням АІС на понятійному рівні, тобто являється загальною логічною структурою БД. Завдання концептуального інфологічного проектування полягає в одержанні логічної моделі БД у термінах об'єктів торговельного підприємства та зв'язків між ними, що не залежить від конкретної СКБД й узагальнює інформаційні вимоги потенційних користувачів.

Розрізняють два основних методи концептуального інфологічного проектування:

^низхідне проектування (метод формулювання та аналізу сущностей);

висхідне проектування (метод синтезу атрибутів).

Ці методи не мають достатньої формалізації і єдиних правил їх використання не існує.

Найпридатнішим для практичного застосування вважається перший метод. Він складається з двох етапів проектування БД:

1. ідентифікації та моделювання локальних інформаційних структур БД у вигляді локальних ER-діаграм;

2. побудови глобальної логічної моделі — ER-діаграми всієї АІС.

5.4.1. Ідентифікація та моделювання локальних інформаційних структур

Локальні інформаційні структури відповідають окремим функціо­нальним задачам, процес відокремлення яких здійснений за принципом: один алгоритм - один вихідний документ".

V процесі проектування ER-діаграми для окремої функціональної ^Задачі керуються кількома евристичними правилами.

Правило 1. Визначаються кінцеві користувачі, які будуть користу-^ватися БД. На підставі анкетування та проведених співбесід формулю­ються запити до БД і тим самим визначається характер зв'язків між об'єктами.

Правило 2. Відокремлюються типи сутностей з множини даних, що

^в словнику даних за приналежністю до конкретної задачі (ці дані

^беРуться з таблиці "Задача-дані"). При цьому рахується, що тип сутності

Г Це набір об'єктів, однотипних у тому розумінні, що вони описуються

°ДНаковими атрибутами. У постановці задачі такі об'єкти фігурують у

106 ИСТИНА,

множині. Множина таких об 'ектів - скінченна, її потужність є величиною І що підлягає оцінюванню, а самі елементи множини не повинні відз_На. чатися надмірною мінливістю. В локальній задачі не слід виділяти більщ_е ' п'яти - семи типів сутностей.

Графічно тип сутності в нотації П. Чена зображується у вигляді пойме­нованого прямокутника. Найменування заноситься у називному відмінку однини.

Правиш) 3. Для кожного типу сутностей встановлюється певний іден­тифікатор: первинний ключ (один чи кілька атрибутів, що однозначно ідентифікують конкретний об'єкт), або первинний атрибут чи атрибути-складові первинного ключа та атрибути опису. Первинний ключ має бути унікальним для всієї БД АІС і коротким (якщо його вибирають із мож­ливих ключів). За відсутності такого ключа його розробляють і потім вводять у словник даних. Уразі складної схеми, коли не вдасться відразу встановити первинний ключ об'єкта зберігання, виділяють первинний атрибут (або атрибути), а первинний ключ об'єкта уточнюють вже на етапі даталогічного проектування БД. Графічно атрибути типів сутностей зображують в овалах, які зв'язуються з прямокутниками неспрямова-ними зв'язками. Ключ або первинні атрибути на діаграмі підкреслюються.

Наприклад, тип сутності "Товар", як показано на рис. 5.4, характе­ризується набором таких атрибутів: "Назва", "Параметр 1", "Параметр 2", "Параметр З", "Параметр 4". "Кількість", "Ціна". Якщо ці атрибути, крім атрибутів "Кількість" та "Ціна", незалежні, то їх сукупність єдиним способом визначає конкретний екземпляр сутності "Товар" і тому приймається за можливий складний ключ. Дтя розв'язання задачі обліку товарів такий ключ незручний, через що його замінюють (часто навіть прі і ручному обробленні інформації) коротким еквівалентом "Код товару •

Прави.ю 4. Зв'язок між типами сутностей відображає фактичну або можливу взаємодію між ними, а також динаміку взаємодії між екзем­плярами сутностей. Графічно зв'язок зображують у вигляді пойме­нованого ромба з обов'язковим позначенням типу асоціативності (напр) ік-лад, 1:1,1:М, М:М). Само найменування зв'язку повинно відображати

його змісті бути коротким. Так. наприклад, за необхідності накопичення у БД інформації про сукупність секцій магазину і сукупність товарів. що ними реалізуються, зв'язки між вищезазначеними сукупностями даних визначають різні постановки задачі визначення обсягів реалізації та оброблення даних.

За умови розгляду зв'язку за типом 1:1 передбачається, що кожна секція може реалізувати товар одного типу (ідентифікуються власним

_POJ0J:

107

Рис.5.4. Відображення типу сутності "Товар" на ER-діаграмі.

кодом) у певній кількості. Кожний із товарів може зберігатися лише в одній секції, тобто секція визначає товар, який в ній зберігається, і навпа­ки, товар характеризує секцію, в якій реалізуються товари одного типу з однаковими параметрами. ER-діаіраму цього фрагмента БД зображено

нарис. 5.5.

^Uc- 5.5. ER-діаграма фрагмента БД "Склад-Товар" з питом

зв'язку 1:1.

Рис. 5.6. Схема фрагменту БД "Секція- Товар" з типом зв'язку lM

За умови розгляду зв'язку типу М.М передбачається, що в кожній секції може зберігатися багато різних товарів, причому кожний товар може зберігатися на інших секціях. Наприклад, секції інтермаркета зберігають різноманітні товари, які можуть бути розміщені в інших сек­ціях в різних кількостях. Крім того, ціна одного й того самого товар)' може бути різною.

Правило 5. Тільки зв'язок типу М:М допускає дані перетину, тобі⁰ дані, що одночасно належать з'єднуваним типам сутностей. Такі дані визначаються як атрибути зв'язку.

Правило 6. Розрізняють унікальні сутності, які не залежать ВІД

розваи^- —^-⁹

жодних сутностей в межах конкретної задачі, та залежні (породжені) сутності. Це повинно враховуватися при встановленні зв'язку між типами сутностей.

у зв'язку типу 1:1 (див. рис 5.5.) сутності "Секція" та "Товар" зале­жать одна від одної. Яку з них вважати породжувальною, а яку породженою, можна зробити висновок тільки після уточнення семантики задачі. Точкою входу в таку модель даних може бути будь-яка з сутностей. У даному разі породжувальною можна вважати сутність ■Секція", а породженою - "Товар".

У зв'язку типу 1:М (див. рис. 5.6.) сутність "Секція" є породжу­вальною, а сутність "Товар" - породженою.

У зв'язку типу М:М сутності "Секція" та "Товар" є незалежними (автономними). Зв'язок між ними встановлюється тоді, коли конкретний екземпляр виробу потрапляє на конкретний склад.

Правило 7. За наявності відчутних труднощів щодо відокремлення типів сутностей з множини даних табл. 5.4. і 5.5. використовується метод синтезу атрибутів. Для цього складається таблиця бінарних зв'язків між елементами даних за формою наведено в табл. 5.6.

Таблиця 5.6. Таблиця бінарних зв'язків між елементами даних.

Якщо типом зв'язку між елементами даних є 1:1, то ці елементи скоріше за все належать до однієї сутності, а якщо типом зв'язку є 1: М або М:М, то елементи належать до різних типів сутностей. Елементи, які неможливо віднести до жодної з сутностей являються даними перетину.

Правило 8. Окреме місце у схемах БД займають однорідні моделі, в яких усі типи сутностей мають однакову структуру, тобто описуються °Днаковим набором атрибутів.

Бази даних часто мають фрагменти з однорідними структурами і ^Певними зв'язками між екземплярами об'єктів 1С. Залежність ^земплярів об'єктів може бути різною (типу 1:М або типу М:М). Наприклад, залежність товарів один від одного, коли в кожного більш Жадного товаруу є своя підмножина товарів, які входять до його складу, 'Лкзструє рис 5.7. В торгівлі це товари групи "Посуд", де сервізи можуть Р°Даватися як один товар і як сукупність товарів.

111

структуру використовуються поняття: ідентичності, агрегації, узагальнення. Усі вони однаковою мірою належать до типів сутностей або об'єктів 1С та їхніх атрибутів, а також зв'язків між об'єктами прикладної області та їхніх атрибутів.

в§> Ідентичність — означає однакове семантичне значення двох або більше об'єктів моделі.

Наприклад, об'єкти "Підприємство-виробник" і "Фірма-постачальник" у межах певної 1С можуть належати до однієї категорії, тобто бути ідентичними.

Зв'язки "Пропозиція на продаж" і "Випуск на ринок" та їхні атрибути ідентичні й об'єднуються в один зв'язок з новими атрибутами. Це приклад того, що при складанні родовидових списків реквізитів документів, а також словника даних були виявлені не всі синоніми.

Графічне відображення даних є більш наочним і дає змогу під іншим кутом зору виконати аналіз семантики 1С, що розробляється для конкретного підприємства. Після корекції ER-діаграми обов'язково потрібно повернутися до словника даних й уточнити склад його елементів.

лэ= Агрегація — абстрактне відображення даних, яке дає змогу трактувати сукупність різноманітних за природою об'єктів як новий об'єкт.

Наприклад, сукупність об'єктів "Товар", "Товарна підгрупа", "Товарна група", "Товарооборот" в межах певної 1С може бути подана у вигляді агрегованого об'єкта "Обсяг реалізації*" з атрибутами "Товар", "Товарна підгрупа", "Товарна група", "Товарооборот".

«з³ Узагальнення — абстрактне відображення даних, яке дає змогу трактувати клас різних подібних типів об'єктів як один пойменований узагальнений тип об'єкта,

Наприклад, при організації реалізації БД АІС супермаркету дані про ^Менеджерів з поставки товарів, які укладають угоди поставку-реалізацію певних товарів, недоцільно зберігати в різних масивах і відповідно ображати у вигляді окремих типів сутностей, оскільки кожний менеджер °Дночасно може бути і продавцем, і покупцем. Цей варіант моделі ^ХаРактеризується необгрунтованим дублюванням даних.

В такому разі доцільно, використавши поняття узагальнення, зберігати Диний масив даних про менеджерів, а угоду зобразити у вигляді петлі ^Язку між менеджерами, як це показано на рис. 5.9.

113

повторювачів, мостів). Вибирають також відповідні ОС: MS DOS, OS/ 2, UNIX, Windows 98, Windows NT, Windows 2000 та ін.

Основоположними при виборі локалізованої чи розподіленої АІС визначаються такі чинники:

Ч> обсяги інформації, яка буде зберігатися. їх оцінюють на підставі фактології про основні масиви даних. Кожному типу сутності ER-діаграми відповідає двовимірний масив, структура стовпців якого визначається атрибутами відповідного типу сутності. Кількість рядків матриці або кількість екземплярів типів сутності оцінюється на підставі даних про наповнюваність масивів. Важливого значення тут набуває тривалість зберігання даних або час їх накопичення. Такий попередній розрахунок не може претендувати на високу точність, оскільки остаточно структура БД визначається тільки після оптимізації даталогічної моделі. Проте такий розрахунок потрібний для вибору технічного та програмного забезпечення АІС;

"Ь кількість, особливості, частота виконання прикладних програм, що звертаються до БД, або багатозадачність 1С;

^ кількість користувачів БД;

^> територіальна віддаленість користувачів один від одного. Цей чинник впливає на вибір варіанта топології та архітектури розподілено-розосередженої АІС;

^спадкоємність розробок на підприємстві. Використання традицій і. водночас, поновлення технічного та програмного забезпечення з метою адаптації існуючих розробок без докорінної їх зміни є надзвичайно важливим чинником, що характеризує підприємство як стабільну систему. Гнучкість стратегії планування роботи підприємства має враховувати і те, що в IT перехід на нову платформу потребує кілька Років (зокрема, для повного освоєння сучасної СКБД) і, водночас, запізнення з переходом на нову платформу може призвести до втрати позицій підприємства на ринку;

v фінансові можливості та побажання замовника стосовно реалізації ^сисгеми: зробити її автономною і якомога компактнішою чи "з розмахом" *" з орієнтацією на новітні типи організації мереж, ОС, СКБД.

Вирішальними при виборі СКБД є такі чинники: ■ ^ абстрактна структура або модель даних, яку підтримує СКБД ієрархічна, мережна, реляційна, об'єктно-орієнтована, об'єктно-Реляційна, багатовимірна, гібридна). Поняття даталогічної або СКБД-