1.3. Структура і властивості комерційної інформації як складової економічної інформації
Оброблення інформації на ЕОМ потребує структуризації та формалізованого опису окремих її сукупностей. Розглядаючи структуру комерційної інформації, виділяють її окремі елементи - прості й складні інформаційні одиниці. Логічний підхід до структуризації дає змогу встановити структурні елементи залежно від функціонального призначення інформації та її особливостей: реквізит, показник, інформаційне повідомлення, інформаційний масив, інформаційний потік, інформаційну підсистему.
Комерційна інформація має певну структуру незалежно від застосовуваних технічних засобів для її оброблення.
Структура розкриває побудову інформації, відіграючи в ній ту саму роль, що і синтаксис у розмовній мові. З елементів інформації- одиниць Нижчого рангу - утворюються складові сукупності - одиниці вищого рангу. Одиницями нижчого рангу є реквізити, а одиницею вищого рангу - виступають інформаційні сукупності.
20
ЧАСТИНА 1.
Реквізит - це логічно неподільний елемент. Такі елементи бувають двох видів: реквізити-основи та реквізити-ознаки.
Реквізити-основи кількісно характеризують конкретні комерційні об'єкти управління, реквізити-ознаки - якісно. Реквізити-основи поділяються на: кількісні, трудові, грошові (вартісні), абсолютні, відносні. Реквізити-ознаки поділяються на довідкові, групувальні, спеціальні.
Реквізит має певну самостійність й особливі риси. Так, він може входити в найрізноманітніші складові одиниці інформації, що належать до різних сутностей і мають різну складність (як слово може входити до складу різних речень). Ця властивість реквізиту знаходить своє відображення у формі, що всебічно характеризує реквізит незалежно від його наявності у певній складовій одиниці інформації. Форма реквізиту включає найменування, структуру (формат), значення (сукупність значень).
Найменування (ім'я) служить для звернення до нього і, як правило, подається словом або групою слів. Наприклад, '"табельний номер робітника". Це може бути також назва графи документа. При алгоритмізації та програмуванні використовують скорочені імена - ідентифікатори, що мають обмежену довжину. Доцільно, щоб ідентифікатор реквізиту був закріплений за ним незалежно від того, чи використовується цей реквізиту тій або іншій складовій одиниці інформації, у тій або іншій підсистемі. Це особливо важливо при створенні баз даних і для сумісності різних інформаційних систем.
Структура реквізиту - це спосіб подання його значень. У структурі розрізняють довжину і тип. Довжина - кількість символів, що утворюють значення реквізиту. Вона може бути сталою або змінною. Наприклад, "Код магазину" - 2 знаки, "Кількість зданих на склад партій товару" - може займати від однієї до семи позицій, "Найменування і характеристика товару" - біля 120 позицій.
Типи реквізитів залежать від видів значень. Найпоширенішими є чисельний, текстовий, логічний типи.
Значеннями реквізитів є послідовності символів (літер, цифр, різних знаків і спеціальних позначень).
Під час оброблення інформації над реквізитами-осиовами виконують арифметичні операції, а за допомогою реквізитів-ознак здійснюють пошук інформації, її сортування, вибірку, порівняння (логічні операції).
Однорідні за формою реквізити-ознаки, які мають різні значення,
РОЗДІЛ 1
21
об'єднують у номенклатури. Наприклад, номенклатура виробів (продукції) - це набір значень кодових позначень або найменувань виробів.
З реквізитів утворюється показник - структурна одиниця, що характеризує конкретний об'єкт управління з кількісного та якісного боків як сума реквізиту-основи і певної кількості реквізитів-ознак.
Показник -це мінімальна сукупність інформації, що має остаточний економічний зміст. Він характеризує певне економічне явище. На основі показників складають документи. В документі може бути кілька показників. У конкретній системі показників відбивається вся господарська діяльність об'єкта (торговельного підприємства) і на їх основі здійснюється управління комерційною діяльністю. Комерційна інформація будь-якого об'єкта складається з інформаційних сукупностей - повного набору інформації, достатньої для всебічної характеристики торговельного об'єкта за певний проміжок часу.
Сукупність інформації, достатньої для вироблення судження про конкретний процес (явище, факт), називається повідомленням.
Вхідні дані надходять на оброблення сформованими у вигляді інформаційних повідомлень. Повідомлення, зафіксоване на матеріальному носію відповідно до правил, які існують та має юридичну силу, називається документом. Документ має самостійне змістове значення і характеризується повним набором реквізитів та показників, що відображають його сутність.
Реквізити і показники розглядаються в укрупнених сполученнях, що дає змогу виділяти інформаційну одиницю вищого рівня - інформаційний масив, який практично інтерпретує номенклатуру, об'єднує реальні значення реквізитів, що утворюють інформаційні повідомлення.
Масив як структурна одиниця інформації набув провідного значення за умов автоматизованого оброблення інформації. Сукупність масивів, що стосуються однієї ділянки управлінської роботи, називається інформаційним потоком, а сукупність інформаційних потоків, які характеризують управлінську роботу, пов'язану з виконанням певної функції, - інформаційною підсистемою. Сукупність інформаційних підсистем, які характеризують управління торговельним підприємством загалом, утворює інформаційну систему. Вона виступає структурною одиницею вищого рівня і цілком охоплює всю інформацію підприємства (організації, корпорації, галузі).
Під час проектування АІС враховуються такі властивості комерційної інформації:
22
ЧАСТИНА 1.
вхідна інформація в основному фіксується в первинних документах, які не пристосовані для автоматичного введення в ЕОМ, що зумовлює необхідність перезапису даних на машинні носії у визначеній відповідності;
ті самі вхідні дані використовуються багаторазово для здобуття показників у різних аналітичних розрізах для всіх служб і видів господарської діяльності;
основна частина комерційної інформації підлягає періодичному і регулярному обробленню;
здобута похідна інформація використовується як вхідна при подальших розрахунках;
комерційна інформація характеризується тривачістю збереження.
Дана інформація має задовольняти такі вимоги:
=> точність - забезпечувати її однозначне сприйняття всіма споживачами;
вірогідність - визначати допустимий рівень спотворення як вхідної, так і результатної інформації, на якому зберігається ефективність функціонування системи;
=> оперативність - відображати старіння інформації з часом і втратою актуальності (цінності). Несвоєчасність надходження інформації зумовлює запізнення в прийнятті рішень.
- Частина 1. Інформаційні системи в комерційній діяльності
- Частина 4. Електронна комерція
- 14 Частина 1.
- 1.2. Види комерційної інформації
- 1.3. Структура і властивості комерційної інформації як складової економічної інформації
- 1.4. Комерційна інформація як ресурс управління торговельною діяльністю
- Етапи розвитку інформаційного обслуговування в Україні та їх характеристика.
- 2.2. Етапи розвитку інформаційного обслуговування в Україні та їх характеристика
- 2.3. Поняття, зміст і основні принципи організаційно-функціонального управління
- 44 Частина1
- 3.2. Структура та функції інформаційної системи управління комерційного підприємства
- 3.4. Класифікація інформаційних систем
- 56 _ Частина1
- 76 : Част"Наі.
- 4.5. Організація інформаційного процесу управління
- 82 Частина ,.
- 114 Частниц,
- 122 __ Частиш,
- 2.3. Основи створення арм(ів)
- 2.4. Класифікація арм
- 3.2. Організація бази даних арм-м
- 3.3. Автоматизація формування вихідних документів
- Загальне програмне забезпечення
- Операційна система
- Графічне середовище Windows
- Структура вікна
- Програмний інтерфейс
- Операції з мишею
- Запуск застосувань
- Операції з буфером
- Завершення сеансу
- Автоматизація обробки інформації маркетингових досліджень торговельного підприємства.
- 5.3. Організаційно-економічні основи маркетингу
- 5.3.1. Вступ у маркетингові дослідження
- Підготовка та презентація звіту
- 5.3.3. Розробка плану дослідження
- Визначення вибірки.
- 5.3.4. Описове дослідження
- 5.3.5. Визначення необхідної інформації. Вимірювання
- 5.3.6. Визначення вибірки
- 5.3.7. Збір даних та підготовка їх до аналізу
- 5.3.8. Аналіз даних
- 5.3.9. Підготовка та презентація звіту
- 5.5. Автоматизація обробки інформації прогнозування попиту населення на товари
- 5.6. Автоматизація розрахунків потреби в товарах
- Показники і джерела економічної ефективності арм менеджера.
- Методика визначення економічної ефективності арм менеджера.
- 6.1. Показники і джерела економічної ефективності арм менеджера
- 6.2. Методика визначення економічної ефективності арм менеджера
- 7.1. Загальні положення організації арм-м торговельного
- 7.2 Технологічні аспекти оперативного управління в мережі
- 7.3. Реалізація задач оперативного управління в аіс тп.
- Реалізація комплексу задач "Кількісно-сумового обліку".
- 7.2.2. Опис організації і ведення нормативно-довідкової інформації в мережі арм тп
- 7.3. Реалізація задач оперативного управління в аіс тп
- 1.1. Інформаційна технологія як система
- 1.2. Компоненти і структура it
- 1.3. Технологічні моделі обробки даних
- 1.4. Моделі розвитку it
- Головні поняття.
- Технологічний процес.
- Технологічні операції.
- 2.1. Головні поняття
- 2.3. Технологічні операції
- 2.3.2. Підготовка даних
- 2.3.3. Ввід даних
- 2.3.4. Арифметична і логічна обробка даних
- 3.1. Пакетна обробка
- 3.6. Безпаперова технологія
- 4.3. Компоненти лом
- 486 Частина 3.
- Загальні положення реалізації технології регіональних і глобальних мереж (р -Гмереж:).
- Технологія "електронної пошти".
- 7.4. Wais - технологія
- 1.3. Види е-комерції
- 1.4. Архітектура е-комерції