2.1. Головні поняття
Коли мова йде про інформаційні технології (IT), то необхідне чітке засвоєння таких понять, як: технологія обробки даних, технологічний процес переробки інформації, технологічна операція тощо.
Зрозуміло, що ефективність автоматизованої системи прямо залежить від вибраної технології обробки даних, яка є сукупністю методів, засобів і організаційних прийомів, застосування яких у певному порядку забезпечує автоматизований процес розв'язування завдань на об'єкті господарювання (або конкретної предметної області). Основу технології обробки даних становить комплекс технічних засобів автоматизованої системи. Залежно від того, як обчислювальні ресурси, периферійні пристрої, офісна техніка і канализв'язку становлять технічне забезпечення автоматизованої системи, розрізняють централізовану і децентралізовану технологію. Однак, технічні засоби не є єдиним фактором, що визначає вид технології. Суттєвий вплив відіграє вибрана організаційна побудова об'єкта автоматизації, функціональна структура системи, побудова інформаційної бази і програмні продукти, що реалізують функціонування автоматизованої системи. Конкретні особливості централізованої і децентралізованої технології розглядаються нижче.
Якщо говорять про технологію обробки даних, то практичне її втілення в реальних умовах відбувається в рамках конкретного технологічного процесу.
bs- Технологічний процес ~ це сукупність операцій, що здійснюються в строго визначеній послідовності й у певних умовах від початку виникнення даних до отримання потрібного результату.
Фактично, технологічний процес визначає дії, порядок їх виконання, виконавців, час виконання, засоби і ресурси, необхідні для отримання результату.
Головним елементом технологічного процесу є технологічна операція. Це однозначна послідовність дій (або одна дія), яка перетворює початково визначені дані в потрібну результатну інфор-мал фо. У формалізованому вигляді технологічну операцію обробки даних можна представити у вигляді наступного векторного кортежу: ТО*<у,/ wt r,s>,
де: ТО - технологічна операція обробки даних;
Рис. 2.1. Схема відображення класів типових операцій. Tf 1 - типові операції збору і реєстрації первинних даних; ТО -типові операції запису даних у зовнішню пам'ять; Tf3 - типові операції вводу, контролю і компоновки даних; Tf4 - типові операції накопичення даних; Tf5 - типові операції впорядкування даних за ключами; Tf6 - типові операції арифметичної обробки даних; Tf7 - типові операції коректури даних; ТЯЗ - типові операції редагування і виводу даних; ТЯЭ - типові операції реструктуризації бази даних.
За рівнем інтеграції інформаційної бази виділяють технологічні операції, що зв'язані з обробкою автономних файлів, баз даних і розподілених баз даних. Схема діючої класифікації приведена на рис. 2.2.
ЧАСТИНА з.
склад комплексу технічних засобів автоматизованої системи-
характер задач, що розв язуються;
коло користувачів результатів обробки даних;
джерела, періодичність і об'єми первинних даних;
системи контролю даних.
Для здійснення обгрунтованого вибору необхідно визначити критерії ефективності технологічного процесу і зробити розрахунки витрат для кожного з можливих варіантів. При цьому слід виходити із поставленої мети створення автоматизованої системи та орієнтуватися на кінцевий результат, тобто видачу інформаційного продукту, яким користувач буде задоволений, і з такими витратами, які будуть для нього сприйнятливими.
Існує ряд критеріїв, які всебічно характеризують варіант вибраного технологічного процесу:
мінімум вартості витрат на обробку даних;
мінімум трудових витрат;
максимум достовірності і повноти результатної інформації;
своєчасність отримання інформації користувачем тощо. Зрозуміло, що одночасно всі ці критерії задовольнити складно (або
не можна). Практичний підхід полягає в наступному.
З переліку вибраних для конкретної автоматизованої системи комерційного об'єкту критеріїв вибирається найважливіший і на його основі будується цільова функція, а решта критеріїв переводяться в ранг обмежень. Тобто, розробляється математична модель задачі вибору. Як правило, вона представляється у вигляді оптимізаційної задачі. Складність її побудови полягає, насамперед, у формалізації економічних показників, що відображають процес оптимального вибору, та в побудові математичних співвідношень між ними. Якщо цей етап завершено, потрібно дослідити, до якого класу оптамізаційних завдань відноситься побудована модель і вибрати пакет програм, за допомогою якого її можна реалізувати на конкретному цифровому матеріалі.
При розробці моделі слід враховувати обмеження, що накладаються специфікою функціональних завдань автоматизованої системи та її користувачами. Наприклад, наперед задана надійність достовірності результатних даних вимагає вибору відповідних методів і засобів збору, реєстрації підготовки, передачі та контролю даних. Вимоги на достовірність потребують витрат, пов'язаних з виявленням і виправленням помилок. Вимоги до своєчасності отримання результатів вимагають витрат на вибір відповідних технічних засобів обробки і передачі даних.
РОЗДІЛ 2.
437
Кожний практичний випадок вимагає значних витрат праці кваліфікованих математиків, спеціалістів у даній прикладній області знань, системотехніків та інших фахівців. Однак, визначення обмежень, обумовлених специфікою конкретного об'єкта, значно звужує діапазон розрахунків і дає можливість побудувати адекватну модель вибору варіанту технологічного процесу. Якщо варіант технологічного процесу вже остаточно визначений, то його структура, перелік і послідовність технологічних операцій визначають технологію обробки даних в автоматизованій системі конкретного об'єкта.
Не зважаючи на значну інертність і низьку ефективність, централізована технологія має й позитивні якості, а саме: можливість концентрації кваліфікованих спеціалістів, їх ефективне використання, надійність експлуатації обчислювальної техніки та можливість оперативної модифікації програмних засобів і інформаційної бази.
Разом з тим, централізовані технології мають і недоліки, які, власне, й призвели до переходу на децентралізовані технології. До головних недоліків відносяться:
1. Втрата ефективності - полягає в тому, що від моменту виник нення початкових даних до використання результатної інформації для прийняття рішень проходить значну затримка в часі. Тому часто вини кають ситуації, коли отримана результатна інформація на момент її появи в керівника стає застарілою і непотрібною.
Значна кількість технологічних операцій позамашинного характеру-що приводить, по-перше, до значних працевитрат, по-друге, до збільшення кількості помилок, по-третє, до збільшення штатів працівників обчислювального центру і периферійних пунктів обробки даних.
Централізована обробка віддаляє користувача від самої інформації- це приводить до неякісного виконання його функціональних обов'язків.
Вказані недоліки усуваються при використанні різних класів децентралізованих технологій. Концепція децентралізації зумовлюється розвитком обчислювальної техніки і, власне, використанням персональних ЕОМ (ПЕОМ). Характерною рисою децентралізованих технологій є те, що дані переробляються, в основному, у місці їх виникнення, тобто, на робочих місцях спеціалістів у прикладній області. Операції збору, реєстрації, обробки і використання виконує функціональний працівник (бухгалтер, економіст, фінансист, менеджер тощо) у ритмі свого робочого
438
ЧАСТИНА 3.
часу. Такий підхід дозволяє усунути недоліки, характерні для централізованих технологій.
Однак, перехід від централізованої технології до децентралізованої пов'язаний з усуненням ряду труднощів. Вкажемо деякі з них.
Функціональний працівник повинен навчитися використовувати ПЕОМ для рішення певних прикладних задач, тобто він повинен докласти певних зусиль для опанування нових навичок.
У децентралізованій технології функціональний працівник повністю відповідає за правильність уведених даних і, отже, за правильність одержаного ним результату. Крім цього, він відповідає і за збереження даних. Таким чином, сфера відповідальності функціонального працівника значно розширюється.
Територіальна розосередженість засобів обчислювальної техніки породжує нові проблеми, яких не було при централізованій технології. Зокрема, обслуговування і ремонт потребують використання транспортних засобів, зростають вимоги до кваліфікації працівника обслуговуючого персоналу.
- Частина 1. Інформаційні системи в комерційній діяльності
- Частина 4. Електронна комерція
- 14 Частина 1.
- 1.2. Види комерційної інформації
- 1.3. Структура і властивості комерційної інформації як складової економічної інформації
- 1.4. Комерційна інформація як ресурс управління торговельною діяльністю
- Етапи розвитку інформаційного обслуговування в Україні та їх характеристика.
- 2.2. Етапи розвитку інформаційного обслуговування в Україні та їх характеристика
- 2.3. Поняття, зміст і основні принципи організаційно-функціонального управління
- 44 Частина1
- 3.2. Структура та функції інформаційної системи управління комерційного підприємства
- 3.4. Класифікація інформаційних систем
- 56 _ Частина1
- 76 : Част"Наі.
- 4.5. Організація інформаційного процесу управління
- 82 Частина ,.
- 114 Частниц,
- 122 __ Частиш,
- 2.3. Основи створення арм(ів)
- 2.4. Класифікація арм
- 3.2. Організація бази даних арм-м
- 3.3. Автоматизація формування вихідних документів
- Загальне програмне забезпечення
- Операційна система
- Графічне середовище Windows
- Структура вікна
- Програмний інтерфейс
- Операції з мишею
- Запуск застосувань
- Операції з буфером
- Завершення сеансу
- Автоматизація обробки інформації маркетингових досліджень торговельного підприємства.
- 5.3. Організаційно-економічні основи маркетингу
- 5.3.1. Вступ у маркетингові дослідження
- Підготовка та презентація звіту
- 5.3.3. Розробка плану дослідження
- Визначення вибірки.
- 5.3.4. Описове дослідження
- 5.3.5. Визначення необхідної інформації. Вимірювання
- 5.3.6. Визначення вибірки
- 5.3.7. Збір даних та підготовка їх до аналізу
- 5.3.8. Аналіз даних
- 5.3.9. Підготовка та презентація звіту
- 5.5. Автоматизація обробки інформації прогнозування попиту населення на товари
- 5.6. Автоматизація розрахунків потреби в товарах
- Показники і джерела економічної ефективності арм менеджера.
- Методика визначення економічної ефективності арм менеджера.
- 6.1. Показники і джерела економічної ефективності арм менеджера
- 6.2. Методика визначення економічної ефективності арм менеджера
- 7.1. Загальні положення організації арм-м торговельного
- 7.2 Технологічні аспекти оперативного управління в мережі
- 7.3. Реалізація задач оперативного управління в аіс тп.
- Реалізація комплексу задач "Кількісно-сумового обліку".
- 7.2.2. Опис організації і ведення нормативно-довідкової інформації в мережі арм тп
- 7.3. Реалізація задач оперативного управління в аіс тп
- 1.1. Інформаційна технологія як система
- 1.2. Компоненти і структура it
- 1.3. Технологічні моделі обробки даних
- 1.4. Моделі розвитку it
- Головні поняття.
- Технологічний процес.
- Технологічні операції.
- 2.1. Головні поняття
- 2.3. Технологічні операції
- 2.3.2. Підготовка даних
- 2.3.3. Ввід даних
- 2.3.4. Арифметична і логічна обробка даних
- 3.1. Пакетна обробка
- 3.6. Безпаперова технологія
- 4.3. Компоненти лом
- 486 Частина 3.
- Загальні положення реалізації технології регіональних і глобальних мереж (р -Гмереж:).
- Технологія "електронної пошти".
- 7.4. Wais - технологія
- 1.3. Види е-комерції
- 1.4. Архітектура е-комерції