2.4. Поняття, мета і задачі технологічного забезпечення
Технологічне забезпечення реалізує інформаційні процеси в автоматизованих системах організаційного управління за допомогою ЕОМ та інших технічних засобів.
45
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Розробка технологічного забезпечення вимагає врахування особливостей структури економічних систем. Перш за все — це складність організаційної взаємодії, яка викликає необхідність створення багаторівневих ієрархічних систем (головна фірма, філії) зі складними інформаційними зв'язками прямого і зворотного напрямку. В основу нової інформаційної технології покладене широке застосування комп'ютерів і формування на їх базі обчислювальних мереж із взаємозалежними, спеціалізованими АРМ.
Засоби опрацювання інформації — обчислювальні машини різних потужностей і типів — складають основу технічного забезпечення обчислювальних мереж. Характерною рисою практичного використання технічних засобів в організаційно-економічному управлінні на сьогодні є перехід до децентралізованого і мережевого опрацювання інформації на базі персональних ЕОМ.
Якщо персональна ЕОМ використовується як АРМ невеликої локальної мережі, на якій централізовано зберігається вся інформація, необхідна для роботи, обсяг оброблюваної інформації невеликий. Швидкість роботи при цьому визначається не швидкодією комп'ютера, а швидкістю діалогу оператора і машини. Звідси випливає, що в даному випадку цілком прийнятна персональна ЕОМ із невеликою швидкодією і мінімальним обсягом ОЗП. Якщо ж комп'ютер призначається для регулярної підготовки об'ємних документів і використовує для цього великі масиви інформації, необхідна установка потужних машин із великим обсягом зовнішньої і внутрішньої пам'яті.
Інформаційне наповнення АРМ при визначенні кола користувачів і з'ясуванні сутності розв'язуваних ними задач здійснює інформаційне забезпечення АРМ. У сфері організаційного управління користувачі можуть бути умовно поділеними на три категорії: керівники, персонал керівників і обслуговуючий персонал. Розроблювальні АРМ для різних категорій користувачів відрізняються видами подання даних. Наприклад, обслуговуючий персонал, як правило, має справу із внутрішніми даними організації, розв'язує повторювані задачі, користується, як правило, структурованою інформацією. Керівникам потрібні як внутрішні, так і зовнішні дані для реалізації мети управління чи ухвалення рішення.
Застосування АРМ не повинне порушувати звичний користувачу ритм роботи. АРМ концентрують увагу користувача на логічній структурі
46
Розділ 2 ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
розв'язуваних задач, а не на характеристиці реалізуючої програмної системи. Проте, якщо задана системі дія не виконується, користувач повинний знати причину, і інформація про це повинна видаватися на екран.
Ці міркування знаходяться в основі розробки інформаційного забезпечення конкретного АРМ при організації внутрішньомашинної інформаційної бази (вибору необхідного складу показників, способу їх організації, методів групування і вибірки необхідних даних).
Якщо АРМ є елементом розподіленої системи опрацювання інформації, наприклад мережі, існують додаткові вимоги до організації інформаційної бази:
структура бази даних повинна дозволяти легке її розчленування на складені фрагменти, розташовувані на окремих АРМ, забезпечувати захист від несанкціонованого доступу до даних;
структура бази повинна забезпечувати одноразовий процес корегування декількох однакових баз, які зберігаються на різних АРМ; база повинна бути мінімально надлишковою й одночасно зручною для архівації даних.
Математичне забезпечення АРМ є сукупністю алгоритмів, які забезпечують формування результатної інформації. Математичне забезпечення є основою для розробки пакета прикладних програм.
У складі програмного забезпечення (ПЗ) АРМ можна виділити два основні види забезпечення, які різняться за функціями: загальне (системне) і спеціальне (прикладне). До загального програмного забезпечення належать комплекси програм, які забезпечують автоматизацію розробки програм і організацію обчислювального процесу на персональних ЕОМ безвідносно до розв'язуваних задач. Спеціальне програмне забезпечення є сукупністю програм розв'язування конкретних задач користувача.
Режим роботи різних технологій, технічні особливості обчислювальних пристроїв, розмаїтість і масовий характер їх застосування висувають особливі вимоги до програмного забезпечення. Такими вимогами є надійність, ефективність використання ресурсів персональних ЕОМ, структурованість, модульність, ефективність витрат, дружність відносно користувача. При розробці і виборі програмного забезпечення необхідно орієнтуватися в архітектурі і характеристиках персональних
47
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ I ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
ЕОМ, маючи на увазі мінімізацію часу опрацювання даних, системне обслуговування програм великої кількості користувачів, підвищення ефективності використання будь-яких конфігурацій технологічних схем опрацювання даних.
Програмне забезпечення дозволяє вдосконалити організацію роботи АРМ із метою максимшіьного використання його можливостей; підвищити продуктивність і якість праці користувача; адаптувати програми користувача до ресурсів конкретної предметної області.
Класифікація програмного забезпечення АРМ приведена на рис. 2.1.
Головне призначення загального програмного забезпечення полягає у завантаженні прикладних програм і управлінні процесом їх виконання.
Спеціальне програмне забезпечення АРМ, як правило, складається з унікальних програм і функціональних пакетів прикладних програм. Саме від функціонального програмного забезпечення залежить конкретна спеціалізація АРМ. З огляду на те, що спеціальне програмне забезпечення визначає область застосування АРМ, склад розв'язуваних користувачем задач, воно повинне створюватися на основі інструментальних програмних засобів діалогових систем, орієнтованих на розв'язування задач зі схожими особливостями опрацювання інформації.
Основними застосуваннями пакетів прикладних програм, які входять до складу спеціального програмного забезпечення АРМ, є опрацювання текстів, табличне опрацювання даних, управління базами даних, машинна та ділова графіка, організація людино-машинного діалогу, підтримка комунікацій і робота в мережі.
Ефективними в АРМ є багатофункціональні інтегровані пакети, які реалізують декілька функцій опрацювання інформації, наприклад табличну, графічну, управління базами даних, текстове опрацювання в рамках одного програмного середовища.
Інтегровані пакети зручні для користувачів. Вони мають єдиний інтерфейс, не вимагають стикування вхідних у них програмних засобів, мають досить високу швидкість розв 'язування задач.
Лінгвістичне забезпечення АРМ охоплює мови спілкування з користувачем, мови запитів, інформаційно-пошукові мови, мови-по-середники в мережах. Мовні засоби АРМ забезпечують однозначну
48
Рис. 2.1
Класифікація програмного забезпечення АРМ
значеннєву відповідність дій користувача та апаратної частини у вигляді персональної ЕОМ.
Одночасно мови АРМ повинні бути користувацько-орієнтованими, в тому числі професійно-орієнтованими.
Основу мов АРМ складають заздалегідь обумовлені терміни, описи способів встановлення нових термінів, списки правил, на основі яких користувач може будувати формальні конструкції, що відповідають його інформаційним потребам.
Наприклад, в одних АРМ дані і конструкції подаються у вигляді таблиць, в інших — у вигляді операторів спеціального виду.
Мовні засоби АРМ можна поділити за видами діалогу. Засоби підтримки діалогу визначають мовні конструкції, знання яких необхідне користувачу. В одному АРМ може бути реалізовано декілька типів діалогу: ініційований ЕОМ, за допомогою заповнення шаблонів, з використанням меню, гібридний діалог тощо.
Організаційне забезпечення АРМ включає комплекс документів, які регламентують діяльність фахівців при використанні комп'ютера чи
49
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
термінала іншого виду на робочому місці і визначають функції та задачі кожного фахівця.
Фахівцем виконуються на АРМ такі операції:
• введення інформації з документів за допомогою клавіатури (із ві зуальним контролем на екрані дисплея);
введення даних у персональну ЕОМ із магнітних носіїв інших АРМ;
приймання даних у вигляді повідомлень каналами зв'язку з інших АРМ в умовах функціонування локальних обчислювальних мереж;
редагування даних і маніпулювання ними;
накопичення і збереження даних;
пошук, поновлення і захист даних;
виведення на екран, принтер, магнітний носій результатної інформації, а також різних довідкових та інструктивних повідомлень користувачу;
формування і передавання даних на інші АРМ у вигляді файлів на магнітних носіях чи каналами зв'язку в обчислювальних мережах;
• одержання оперативних довідок за запитами.
Методичне забезпечення АРМ складається з методичних вказівок, рекомендацій і положень із впровадження, експлуатації та оцінки ефективності його функціонування. Воно містить також організовану машинним способом довідкову інформацію про АРМ у цілому й окремі його функції, засоби навчання роботі на АРМ, демонстраційні приклади.
Ергономічне забезпечення АРМ є комплексом заходів, які забезпечують максимально комфортні умови використання АРМ фахівцями. Це допускає вибір спеціальних меблів для розміщення техніки АРМ, організацію картотек для збереження документації і магнітних носіїв.
Одна з найважливіших функцій ергономічного забезпечення АРМ — зменшення негативних впливів на людину з боку персональних ЕОМ.
Правове забезпечення АРМ — це система нормативно-правових документів, які визначають права і обов'язки фахівців в умовах функціонування АРМ. Ці документи строго ув'язані з комплексом розробок, які регламентують порядок збереження і захисту інформації, правила ревізії даних, забезпечення юридичної дійсності здійснених на АРМ операцій і т. д.
50
Отже, ефективне функціонування автоматизованих інформаційних систем і АРМ базується на комплексному використанні сучасних технічних і програмних засобів опрацювання інформації в сукупності із сучасними організаційними формами розміщення техніки.
Вибір організаційних форм використання програмно-технічних засобів доцільно здійснювати з урахуванням їх розосередження за рівнями ієрархії управління відповідно до організаційної структури об'єкта, який автоматизується. При цьому основним принципом вибору є колективне обслуговування користувачів, яке відповідає структурі економічного об'єкта.
З урахуванням сучасної функціональної структури територіальних органів управління сукупність програмно-технічних засобів повинна утворювати щонайменше трьохрівневу глобальну систему опрацювання даних із розвинутим набором периферійних засобів кожного рівня (рис. 2.2).
Перший рівень — центральна обчислювальна система територіального чи корпоративного органу, що включає одну або декілька потужних ЕОМ чи мейнфреймів. її головна функція — загальний, економічний і фінансовий контроль, інформаційне обслуговування працівників управління.
Другий рівень — обчислювальні системи підприємств (об'єднань), організацій і фірм, які включають мейнфрейми, потужні персональні ЕОМ; він забезпечує опрацювання даних і управління в рамках структурної одиниці.
Рис. 2.2
Принципова схема багаторівневої організації програмно-технічних засобів автоматизованих інформаційних систем
4*
51
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Третій рівень — локально розподілені обчислювальні мережі на базі персональних ЕОМ, що обслуговують виробничі ланки нижнього рівня. Кожна ланка оснащена власною персональною ЕОМ, яка забезпечує комплекс робіт із первинного обліку, обліку потреб і розподілу ресурсів.
У той же час на кожному рівні ієрархії управління мають місце три способи організації технічних засобів: централізований, децентралізований і ієрархічно розподілений. Перший спосіб допускає виконання всіх робіт із опрацювання даних, починаючи зі збирання і реєстрації, в одному центрі. Другий передбачає попереднє опрацювання інформації, що не вимагає створення досить великих масивів даних, на периферійному устаткуванні віддаленого користувача в низових ланках економічного об'єкта. При третьому способові техніка і технологія опрацювання оптимально розподілені за рівнями управління системи.
З розвитком комп'ютерних і виробничо-економічних систем централізований варіант опрацювання даних стає нераціональним як потребуючий великих одноразових витрат праці і, що саме головне, він не забезпечує опрацювання даних у заданий термін.
Подальший розвиток автоматизованих інформаційних систем у всіх галузях економіки поставив актуальну задачу децентралізації опрацювання інформації. Найекономічніший шлях реалізації цього варіанта полягає у використанні як головного структурного елемента автоматизованих інформаційних систем термінальних пристроїв введення-виве-дення даних із периферійних пунктів безпосередньо в ЕОМ.
Децентралізовані автоматизовані інформаційні системи допускають розосередження обчислювальних ресурсів і їх наближення до місць виникнення та споживання інформації.
Розвиток організаційних форм використання обчислювальної техніки базується на сполученні централізованої і децентралізованої (змішаної) форм. Передумовою появи змішаної форми з'явилося створення мереж ЕОМ на основі розвитку сучасних засобів зв'язку. Мережі ЕОМ допускають об'єднання каналами зв'язку обчислювальних засобів, програмних та інформаційних ресурсів, причому кожний абонент має можливість доступу не тільки до своїх, а й до ресурсів усіх інших абонентів.
Останнім часом організація застосування комп'ютерної техніки зазнає значних змін, зв'язаних зі створенням інтегрованих інформаційних
52
систем. Такі системи здійснюють погоджене управління даними в межах підприємства (організації), координують роботу окремих підрозділів, автоматизують операції з обміну інформацією як у межах окремих груп користувачів, так і між декількома організаціями, які знаходяться на відстані один від одного на десятки і сотні кілометрів. Основою для побудови подібних систем є обчислювальні мережі.
- І технології
- 1.1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості
- 1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
- 1.4. Фінансово-кредитна система
- 2.2. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація
- 2.3. Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації роботи користувача
- 2.4. Поняття, мета і задачі технологічного забезпечення
- 2.5. Діалоговий режим автоматизованого опрацювання інформації
- 2.6. Мережевий режим автоматизованого опрацювання інформації
- 2.7. Технологія опрацювання текстової інформації
- 2.8. Технологія опрацювання табличної інформації
- 2.9. Інтегровані пакети для офісів
- 2.10. Системи управління базами даних
- 2.11. Інтегровані технології в розподілених системах опрацювання даних
- 2.12. Технологія використання експертних систем
- 2.13. Нейромережеві технології у фінансово-економічній діяльності
- 3.1. Технологія використання вбудованих функцій excel для фінансових розрахунків
- 2. Сталі ренти
- 3. Загальний потік платежів
- 4. Модель ціни акції
- 3.2. Підбір параметра
- 3.3. Оцінка інвестицій на основі Таблиці підстановки
- 3.4. Інформаційна технологія виконання бізнес-аналізу фінансових угод із цінними паперами
- 3.5. Диспетчер сценаріїв
- 4.1. Організаційно-концептуальні
- 4.2. Методологічні проблеми підтримки рішень з фінансового аналізу
- 4.3. Управління фінансовим ризиком у системі підтримки прийняття фінансових рішень
- 4.4. Моделі управління фінансовими ресурсами в системі підтримки прийняття фінансових рішень
- 4.5. Підтримка прийняття рішень
- 4.6. Проблеми оптимального управління запасами
- 5.1. Місцеві фінанси
- 5.2. Автоматизована система фінансових розрахунків
- 5.3. Структура та загальна характеристика підсистем автоматизованої системи фінансових розрахунків
- 5.4. Технологія розв'язування задач автоматизованої системи фінансових розрахунків у центральних та місцевих фінансових органах
- 6.1. Характеристика податкової системи України з погляду опрацювання інформації
- 6.2. Загальна характеристика автоматизованої системи «Податки»
- 6.3. Інформаційне забезпечення
- 6.4. Зовнішні інформаційні зв'язки
- 6.5. Автоматизовані інформаційні системи у страхуванні
- 6.6. Структура автоматизованої інформаційної системи «Страхування»
- 7.1. Особливості вітчизняних систем автоматизації банківських технологій
- 7.2. Теоретичні основи створення автоматизованих банківських систем
- 7.3. Стадії створення автоматизованих банківських систем
- 7.4. Інформаційне забезпечення автоматизованих інформаційних систем у банках
- 7.5. Програмне забезпечення автоматизованих банківських систем
- 8.1. Особливості документообігу у банку при використанні системи «Операційний день банку»
- 8.2. Склад задач, які розв'язуються за допомогою автоматизованої системи «Операційний день банку»
- 8.3. Технологія роботи з системою
- 9.1. Система обліку та контролю банківських валютних операцій
- 9.2. Система «Перекази! операції»
- 9.3. Автоматизована система ведення банківських договорів
- 9.4. Автоматизована система «Облік діяльності філій банку»
- 9.5. Система «Автоматизоване опрацювання даних в обмінному пункті»
- 9.6. Автоматизація фондових технологій в складі банківської діяльності
- 10.1. Основні вимоги до банківських комп'ютерних мереж
- 10.2. Корпоративна банківська мережа
- 10.3. Спеціалізовані системи «банк-клієнт»
- 10.4. Мережа Internet в банківській діяльності
- 10.5. Банкомати
- 10.6. Міжнародні банківські комп'ютерні мережі
- 10.7. Організація розрахунків в системі електронних платежів України
- 10.8. Технологія міжбанківських платежів у комерційному банку
- 10.9. Електронні системи обміну банківськими повідомленнями в Україні
- 11.1. Поняття безпеки банківських інформаційних систем
- 11.2. Загрози та безпека економічних інформаційних систем