10.1. Основні вимоги до банківських комп'ютерних мереж

Банківські комп'ютерні мережі належать до областей прикладного програмного забезпечення, яке сьогодні найбільш швидко розвивається.

Зараз банківські мережі дозволяють автоматизувати практично всі сторони банківської діяльності. Серед основних можливостей сучасної банківської мережі, створеної з використанням новітніх мережевих тех­нологій, варто назвати: системи електронної пошти, бази даних на осно­ві моделі «клієнт-сервер», програмне забезпечення міжмережевої вза­ємодії для організації міжбанківських розрахунків, засоби віддаленого доступу до мережевих ресурсів для роботи з мережами банкоматів і ба­гато чого іншого.

На світовому ринкові існує чимало готових банківських мереж. Основною задачею, яку розв'язує служба автоматизації західного банку, є вибір оптимальної системи і підтримка її в працездатному стані. У нашій країні ситуація дещо інша. В умовах навального виникнення нової для України банківської сфери питанням автоматизації спочатку приділяло­ся недостатньо уваги. Більшість банків йшли шляхом створення власних систем. Такий підхід має свої переваги і недоліки. До переваг варто відне­сти: відсутність необхідності у великих фінансових вкладеннях для заку­півлі банківських мереж, пристосованість банківських мереж до умов екс­плуатації (зокрема до існуючих ліній зв'язку), можливість безперервної

335

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

модернізації системи. Недолік такого підходу очевидний: необхідність в утриманні комп'ютерного штат}', несумісність різних систем, неминуче відставання від сучасних тенденцій і багато чого іншого. Проте є при­клади придбання та успішної експлуатації українськими банками дорогих банківських систем. Найбільш популярні сьогодні змішані рішення, при яких частина модулів банківської мережі розробляється комп'ютерним відділом банку, а частина купується в незалежних виробників.

Основними платформами для банківських мереж зараз вважаються:

• локальні обчислювальні мережі на базі персональних комп'ютерів; різноманітні моделі спеціалізованих бізнес-комп'ютерів фірми IBM типу AS/400;

• універсальні комп'ютери різноманітних фірм-виробників (IBM, DEC тощо).

Характерний перехід на комп'ютерні платформи, що працюють із використанням моделі «клієнт-сервер» і операційної системи UNIX.

Банківські системи, як правило, реалізуються за модульним прин­ципом. Широко використовуються спеціалізовані потужні або універ­сальні комп'ютери, які об'єднують декілька локальних обчислювальних мереж. У банківських мережах застосовується міжмережевий обмін і віддалений доступ до ресурсів центрального офісу банку для виконання операцій «електронних платежів».

Банківські системи повинні мати засоби адаптації до конкретних умов експлуатації. Для підтримки оперативної роботи банку банківська мережа повинна функціонувати в режимі реального часу OLTP (On-line Transaction Processing).

Перерахуємо основні функції банківської мережі (як правило, вони реалізуються у вигляді незалежних модулів єдиної системи):

• автоматизація всіх щоденних внутрішньобанківських операцій, ведення бухгалтерії та впорядкування зведених звітів;

• система комунікацій із філіями та відділеннями в інших містах;

• системи автоматизованої взаємодії з клієнтами (так звані системи «банк-клієнт»);

аналітичні системи (аналіз усієї діяльності банку та вибір опти­мальних у даній ситуації рішень);

336

автоматизація роздрібних банківських операцій — застосування банкомата та кредитних карток;

• системи міжбанківських розрахунків;

• системи автоматизації роботи банку на ринкові цінних паперів;

• інформаційні системи (можливість миттєвого одержання необхід­ної інформації, яка впливає на фінансову ситуацію).

Таким чином, будь-яка банківська система є складним комплексом, що об'єднує сотні окремих комп'ютерів, локальні та глобальні обчислю­вальні мережі.

Вимоги до банківської системи істотно залежать від обсягу опе­рацій, які проводяться банком. Метою є створення банківської мережі, яка забезпечує персонал і клієнтів банку необхідними видами послуг, за умови, що витрати на створення та експлуатацію не перевищують при­бутків від впровадження банківської мережі.

Отже, для вибору найбільш вдалого рішення необхідно враховувати:

• вартість банківської системи. Тут варто звернути увагу на вибір обчислювальної платформи, мережевого устаткування та про­грамного забезпечення. Важлива і вартість обслуговування та супроводження системи. Важливо враховувати стандартність платформи і кількість незалежних постачальників устаткування та програмного забезпечення. Очевидно, що конкуренція поста­чальників збільшує шанси знайти правильне рішення;

• можливість масштабування. У випадку зростання банку вартість модернізації при невдалому виборі різко зростає. Необхідно, аби вибрана обчислювальна платформа допускала поступове нарощу­вання ресурсів у тих частинах системи, де це потрібно; використання існуючих ресурсів. Від ефективності використання вже наявних комп'ютерів, мереж і каналів зв'язку істотно зале­жать і витрати на побудову банківської мережі;

наявність системи захисту інформації. Безпека даних є однією з головних вимог до банківської мережі. Повинна бути передбачена як стійкість роботи при неправильних діях персоналу, так і спеці­алізовані системи захисту від навмисного зламування банківської

337

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

/=3S

338

мережі із корисливою чи іншою метою. На сьогоднішній день безпека банківських мереж надто важлива. Вона забезпечується:

1. засобами фізичного обмеження доступу до комп'ютерів банківської мережі (ідентифікаційні картки, змінні пристрої, що блокують доступ, тощо);

2. надання повноважень, привілеїв та прав доступу до банківської мережі на рівні окремого користувача (співробітника або клі­єнта банку);

3. засобами централізованого виявлення несанкціонованих спроб проникнення до ресурсів банківської мережі, що дають мож­ливість своєчасно прийняти відповідні заходи;

4. захист даних при передаванні їх каналами зв'язку (це особливо актуально при використанні відкритих каналів зв'язку, напри­клад, мережі Internet). Тут можливе використання «цифрового електронного підпису» та інших криптографічних методів;

надійність системи. Відмова окремих елементів банківської сис­теми не повинна приводити до її повного виходу з ладу. Крім того, необхідно забезпечити високу стійкість роботи банківської системи в умовах дестабілізуючих чинників (наприклад, завад на лініях зв'язку або помилкових діях персоналу банку); наявність засобів поновлення при збоях. У банківській мережі повинні бути передбачені засоби для прогнозування, фіксації та локалізації різноманітних позаштатних ситуацій і відмов устат­кування (таких як: ушкодження і перевантаження каналів зв'яз­ку; перевантаження пристроїв зовнішньої пам'яті; порушення цілісності бази даних; спроб несанкціонованого доступу в сис­тему і т. д.);

можливість адаптації до змін фінансового законодавства або структури банку чи інших подій;

можливість роботи в режимі реального часу. На сьогодні сис­теми типу OLTP стають усе більш поширеними при створенні банківських мереж. Впровадження систем OLTP вимагає від бан­ку значних інвестицій, але переваги таких систем виправдовують

усі витрати. Для створення систем цього типу можуть бути ви­користаними:

1. потужні універсальні комп'ютери і міні-ЕОМ, наприклад, фірм IBM, DEC, NCR та ін. Можливості OLTP реалізуються за допо­могою додаткового до стандартного програмного забезпечення;

2. спеціалізовані багатопроцесорні відмовостійкі (SFT, System fa­ult-tolerant) системи. Для SFT-комп'ютерів прийнято включати OLTP безпосередньо в операційні системи.

Зараз не існує універсальної банківської мережі, яку можна було б впровадити в будь-якому банкові. В кожному конкретному випадку по­трібно вибрати ту, яка найповніше задовольняє потреби банку.