1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
Для забезпечення організації та формалізованого подання економічної інформації, її пошуку і опрацювання, а також для скорочення обсягів опрацьованих даних потрібна її попередня класифікація та кодування.
Класифікація — це поділ множини об'єктів на підмножини за їх схожістю або згідно певному методу чи правилу. Сукупність методів і правил класифікації та її результат становлять систему класифікації.
Об'єкт класифікації — це елемент класифікаційної множини, що має ті чи інші властивості, ознаки класифікації, за якими класифікуються об'єкти.
До основних систем класифікації економічної інформації належать ієрархічна, фасетна та змішана.
Ієрархічна система класифікації — це система, в якій поділ множини об'єктів на підмножини виконується послідовно згідно заданим ознакам. Тобто первинна множина об'єктів спочатку ділиться на
16
підмножини, утворені за однією ознакою, яка може набувати різних значень. Далі кожна одержана підмножина ділиться на групи за значеннями наступної ознаки. Ці групи, в свою чергу, діляться на підгрупи за наступними ознаками і т. д. Отже, між виділеними групами об'єктів встановлюється певна ієрархія. При цьому кожна підмножина, а отже, і об'єкт належить лише одній вищій множині.
При використанні ієрархічного методу класифікації для віднесення конкретного об'єкта класифікації лише до одного класифікаційного угрупування необхідно дотримуватись таких правил: • поділ кожного угрупування виконується лише за однією основною
ознакою;
одержані на кожному рівні класифікації угрупування не повинні
повторюватися;
класифікація виконується так, аби сума частин утворювала множину, яка ділиться.
Ієрархічна система класифікації характеризується глибиною, тобто кількістю ступенів поділу первинної множини, або, що те саме, кількістю заданих ознак класифікації. Ієрархічній системі класифікації притаманні простота, наочність, логічність побудови, пристосованість до ручного опрацювання. Проте ця система не позбавлена недоліків. Насамперед це жорсткість структури, зв'язана з фіксованістю ознак і порядком їх розміщення, складністю включення нових ознак, необхідністю великого резерву для розміщення нових об'єктів.
Фасетна класифікація полягає в паралельному поділі множини об'єктів на незалежні підмножини (класифікаційні угрупування). Кожна ознака фасетної класифікації відповідає фасеті, яка є списком значень певної ознаки класифікації. Отже, система класифікації може бути поданою переліком незалежних фасет (списків), які містять значення ознак класифікації. Множинний опис об'єктів техніко-економічної інформації виконується формулою, яка утворюється з послідовності ознак класифікації, що використовуються в задачі. Кількість фасетних формул визначається можливим поєднанням ознак. Для кожної фасетної формули можна утворити ієрархічну класифікацію, в якій на кожному рівні поділу використовується одна ознака, що відповідає окремій фасеті, а послідовність ознак визначається фасетною формулою.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Переваги фасетної системи класифікації полягають у гнучкості її структури, можливості включення нових фасет і виключення старих. До недоліків такої системи можна віднести нетрадиційність і складність її використання в разі ручного опрацювання інформації і недостатньо повне використання місткості з огляду на те, що багато можливих комбінацій фасет не мають практичного застосування.
Змішана система класифікації передбачає використання обох щойно згаданих систем.
Зауважимо, що в ієрархічній системі класифікації на будь-якому рівні підмножини елементів не повинні перетинатися, а сума елементів усіх множин кожного рівня дорівнює кількості елементів первинної (початкової) множини. Для фасетної класифікації це не є обов'язковим, а отже, сума елементів підмножин може бути більшою за кількість елементів початкової множини. Для фасетної системи обов'язковим є не повторюваність ознак.
Вибраний метод класифікації має задовольняти такі вимоги:
бути достатньо містким і повним;
характеризуватися достатньою та економічно обгрунтованою глибиною (кількість ознак має бути виправданою);
гнучкістю та надмірністю (можливість подальшого розширення номенклатури);
забезпечувати розв'язування всіх задач;
характеризуватися лаконічністю, чіткістю та ясністю класифікаційних ознак.
У процесі кодування об'єктам класифікації та їх групам присвоюються цифрові, літерні або цифрово-літерні позначення — коди. Отже, код — це знак або сукупність знаків, які використовуються для позначення об'єктів класифікації та їх класифікаційних угрупувань. Сукупність методів і правил кодування класифікаційних угрупувань і об'єктів класифікації даної множини є системою кодування.
Кожний код характеризується алфавітом, основою і структурою. Алфавіт коду — це сукупність знаків, які використовуються для його створення. Основа коду — це число знаків у цьому алфавіті. Структура коду визначає його склад і послідовність розміщення знаків у ньому.
18
Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ
Алфавіт і основа коду, якщо задано структуру, визначають місткість коду, тобто кількість об'єктів, які можуть бути закодованими цим кодом без порушення його структури.
Існують чотири системи кодування економічної інформації.
1. Порядкова, або реєстраційна, система створення коду з чисел на турального ряду. Алфавіт цього коду становлять числа 0, 1,..., 9; основа коду дорівнює 10. Місткість коду А, коли задано його до вжину /, визначається формулою:
А= 10 х l
Серійно-порядкова система створення коду з чисел натурального ряду та закріплення серій кодів за об'єктами з однаковими ознаками.
Послідовний метод побудови коду з використанням кодів послідовно розміщених класифікаційних угрупувань, одержаних у результаті застосування ієрархічної системи класифікації.
Паралельний метод утворення коду .з кодів незалежних угрупувань, одержаних із використанням фасетної класифікації.
Поряд із кодуванням економічної інформації застосовується шифрування, але не з метою спростити її опрацювання (шифрування як технологічна операція в цілому ускладнює процес опрацювання і збільшує загальні витрати часу за рахунок операцій шифрування і розшифрування), а для того, аби приховати зміст інформації.
Зібранням кодів і найменувань класифікаційних об'єктів та їх угрупувань є класифікатор. Позиція класифікатора містить, як правило, найменування об'єкта і його код.
Кожний класифікатор має своє призначення та сферу дії. Класифікатори за сферою дії діляться на:
а) особисті — особистого користування;
б) локальні — використовуються під час розв'язування задачі чи комплексу задач;
в) галузеві — використовуються в установах та на підприємствах од нієї галузі;
г) загальнодержавні — обов'язкові для використання в усіх уста новах та на підприємствах держави.
19
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ УФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХУСТАНОВАХ
На рівні держави існує «Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації. Основні положення» (ГОСТ 6.01.1-87). Вона містить комплекс загальнодержавних класифікаторів техніко-економічної інформації, автоматизовану систему їх ведення та нормативні документи з їх розробки та ведення.
- І технології
- 1.1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості
- 1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
- 1.4. Фінансово-кредитна система
- 2.2. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація
- 2.3. Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації роботи користувача
- 2.4. Поняття, мета і задачі технологічного забезпечення
- 2.5. Діалоговий режим автоматизованого опрацювання інформації
- 2.6. Мережевий режим автоматизованого опрацювання інформації
- 2.7. Технологія опрацювання текстової інформації
- 2.8. Технологія опрацювання табличної інформації
- 2.9. Інтегровані пакети для офісів
- 2.10. Системи управління базами даних
- 2.11. Інтегровані технології в розподілених системах опрацювання даних
- 2.12. Технологія використання експертних систем
- 2.13. Нейромережеві технології у фінансово-економічній діяльності
- 3.1. Технологія використання вбудованих функцій excel для фінансових розрахунків
- 2. Сталі ренти
- 3. Загальний потік платежів
- 4. Модель ціни акції
- 3.2. Підбір параметра
- 3.3. Оцінка інвестицій на основі Таблиці підстановки
- 3.4. Інформаційна технологія виконання бізнес-аналізу фінансових угод із цінними паперами
- 3.5. Диспетчер сценаріїв
- 4.1. Організаційно-концептуальні
- 4.2. Методологічні проблеми підтримки рішень з фінансового аналізу
- 4.3. Управління фінансовим ризиком у системі підтримки прийняття фінансових рішень
- 4.4. Моделі управління фінансовими ресурсами в системі підтримки прийняття фінансових рішень
- 4.5. Підтримка прийняття рішень
- 4.6. Проблеми оптимального управління запасами
- 5.1. Місцеві фінанси
- 5.2. Автоматизована система фінансових розрахунків
- 5.3. Структура та загальна характеристика підсистем автоматизованої системи фінансових розрахунків
- 5.4. Технологія розв'язування задач автоматизованої системи фінансових розрахунків у центральних та місцевих фінансових органах
- 6.1. Характеристика податкової системи України з погляду опрацювання інформації
- 6.2. Загальна характеристика автоматизованої системи «Податки»
- 6.3. Інформаційне забезпечення
- 6.4. Зовнішні інформаційні зв'язки
- 6.5. Автоматизовані інформаційні системи у страхуванні
- 6.6. Структура автоматизованої інформаційної системи «Страхування»
- 7.1. Особливості вітчизняних систем автоматизації банківських технологій
- 7.2. Теоретичні основи створення автоматизованих банківських систем
- 7.3. Стадії створення автоматизованих банківських систем
- 7.4. Інформаційне забезпечення автоматизованих інформаційних систем у банках
- 7.5. Програмне забезпечення автоматизованих банківських систем
- 8.1. Особливості документообігу у банку при використанні системи «Операційний день банку»
- 8.2. Склад задач, які розв'язуються за допомогою автоматизованої системи «Операційний день банку»
- 8.3. Технологія роботи з системою
- 9.1. Система обліку та контролю банківських валютних операцій
- 9.2. Система «Перекази! операції»
- 9.3. Автоматизована система ведення банківських договорів
- 9.4. Автоматизована система «Облік діяльності філій банку»
- 9.5. Система «Автоматизоване опрацювання даних в обмінному пункті»
- 9.6. Автоматизація фондових технологій в складі банківської діяльності
- 10.1. Основні вимоги до банківських комп'ютерних мереж
- 10.2. Корпоративна банківська мережа
- 10.3. Спеціалізовані системи «банк-клієнт»
- 10.4. Мережа Internet в банківській діяльності
- 10.5. Банкомати
- 10.6. Міжнародні банківські комп'ютерні мережі
- 10.7. Організація розрахунків в системі електронних платежів України
- 10.8. Технологія міжбанківських платежів у комерційному банку
- 10.9. Електронні системи обміну банківськими повідомленнями в Україні
- 11.1. Поняття безпеки банківських інформаційних систем
- 11.2. Загрози та безпека економічних інформаційних систем