6.1. Характеристика податкової системи України з погляду опрацювання інформації
Кожна держава, аби забезпечити виконання своїх функцій, повинна мати відповідні кошти, які концентруються у бюджеті. Джерелами надходження цих коштів можуть бути:
1) власні доходи держави, які вона одержує від виробничої та інших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, які згідно з чинним законодавством належать державі;
2) податки, які сплачують юридичні та фізичні особи зі своїх доходів. Співвідношення між цими джерелами визначається рівнем розвит ку державної та приватної власності. За умов, коли домінуючою в сус пільстві є державна власність, основу формування доходів бюджету ста новлять доходи державного сектора.
Перехід до ринкових відносин передбачає, насамперед, зміну форм і відносин власності. Основним методом формування доходів держави за провідної ролі приватної і колективних форм власності є податки, що й визначає їх місце в ринковій економіці.
Податкова система України ділиться на дві складові: систему оподаткування та податкову службу. Від правильності побудови системи оподаткування та рівня організації податкової служби держави, налагодженості податкової роботи залежить життєздатність і надійність роботи податкової системи.
216
Розд/л 6 АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗРАХУНКІВ У ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ ТА В СИСТЕМІ СТРАХУВАННЯ
Система оподаткування — це комплекс чинних у державі законодавчо затверджених видів податків і платежів та механізм їх нарахування. Податки діляться на прямі та непрямі, державні та місцеві, загальні та спеціальні.
Нині існують понад два десятки загальнодержавних обов'язкових податків і платежів (ПДВ, акцизний збір, податок на прибуток, плата за землю тощо). Крім того, запроваджено більше десятка місцевих податків і зборів (податок із реклами, комунальний податок і т. п.).
Податкова служба — це сукупність державних органів, які організують і контролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів. Податкова служба України включає Державну податкову адміністрацію та податкову поліцію.
Державні податкові адміністрації функціонують, починаючи з 1991 року згідно із законом України «Про державну податкову службу».
Державна податкова адміністрація (ДПА) посідає особливе місце в народногосподарському комплексі України, оскільки від ефективності її роботи значною мірою залежить наповнення бюджету країни. Характерна особливість її діяльності полягає в необхідності швидкого реагування на всі зміни в економічному та нормативно-правовому полі, активній участі у створенні механізмів саморегулювання економіки.
Структурно ДПА є складним розподіленим багатопрофільним комплексом, який включає понад 650 податкових адміністрацій різних рівнів (районні, міські, обласні, ДПА Автономної Республіки Крим та Головна ДПА України), зв'язаних прямо чи опосередковано із центральним апаратом, який обслуговує більше 600 тис. різних підприємств — юридичних осіб та близько 20 млн платників податків — фізичних осіб. Податкова служба характеризується розгалуженою структурою, територіальною віддаленістю об'єктів управління, розвинутою телефонною та локальною обчислювальною мережами, широким використанням персональних комп'ютерів. Цей комплекс характеризується великою кількістю типів документів різної складності, що циркулюють у самому комплексі та за його межами, породжуючи для опрацювання та передавання великі обсяги інформації.
217
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Ефективне функціонування існуючої в Україні галузі оподаткування можливе лише за умови її глибокої модернізації, одним із найважливіших складників якої є впровадження сучасних інформаційних технологій на всіх рівнях ієрархічної структури галузі.
До складу податкової служби входять наступні управління чи відділи (залежно від рівня ДПА): роботи з платниками податків та зборів, обліку та звітності, ведення баз даних, комп'ютеризації, аудиту, локальних обчислювальних мереж і електронної пошти, юридичних і фізичних осіб, контрольно-ревізійних перевірок, кадрів, бухгалтерія, склад тощо.
На податкові органи покладено контроль із забезпечення повноти та своєчасності сшіати податків та інших обов'язкових платежів юридичними і фізичними особами, зарахуванням різних пільг. Контроль за повнотою та своєчасністю сплати нарахованих податків і обов'язкових платежів здійснюється як під час перевірок безпосередньо на підприємствах, так і на підставі банківських документів, які надходять до податкових органів (копії платіжних доручень, які підтверджують сплату податків, виписок із банку тощо), та бухгалтерської звітності.
Всеосяжний контроль за підприємствами досягається завдяки веденню в податкових органах оперативно-бухгалтерського обліку нарахувань і надходжень кожного виду податків та інших обов'язкових платежів в цілому по ДПА та відносно кожного платника.
Порядок ведення обліку визначається Державною податковою адміністрацією України. Його ведуть Державні податкові інспекції районного рівня, в яких безпосередньо перебувають на обліку як платники податків юридичні особи. Вищі податкові органи ведуть облік надходжень платежів у цілому по областях та державі.
Облік нарахованих податків і сум податків, які фактично надійшли, та фінансових санкцій ведеться згідно з класифікацією прибутків і витрат бюджету. Для чіткого розмежування надходжень прибутків у класифікації визначено конкретні розділи, на які зараховуються види податків та платежів: платежі, що об'єднані в одну групу; платежі від окремих груп платників. Водночас більшість розділів бюджетної класифікації ділиться на параграфи, які відповідають окремим податкам, встановленим на конкретні види продукції (товари), категорії платників або видів
218
податків та інших обов'язкових платежів. Вказівки про порядок зарахування конкретних податків та платежів на певні розділи, параграфи та види бюджетів містяться в законодавчих та інших нормативних актах, що регулюють порядок нарахування і сплати цих платежів.
Для забезпечення правильного нарахування податків та інших платежів податкові органи подають до кредитних установ перелік платників, перелік сплачуваних ними платежів із вказівкою, до якого бюджету і на які підрозділи бюджетної класифікації вони мають зараховуватися. Для ведення обліку розроблено ряд форм облікової документації та звітності.
За податками з юридичних осіб у податкових органах щороку відкриваються особові рахунки для діючих підприємств — з початку року; для щойно організованих — із моменту прийняття їх на облік як платників; з підприємств, які з певних причин не стали на облік у податкових органах, — з часу нарахування та сплати податків. Особові рахунки відкриваються на кожне підприємство і за кожним видом податків окремо.
В особовому рахунку конкретного платника відносно кожного строку сплати платежів зазначається дата, сума платежу, що відповідає сумі, вказаній у поданій підприємством довідці про розміри авансових платежів. В особовому рахунку виконуються також записи про доплати і додатково нараховані суми платежів у ході камеральних та документальних перевірок. Щодо кожного строку сплати в особовому рахунку зазначаються суми платежів, які фактично надійшли, виходячи з чого за цим рахунком виводиться допущена підприємством- недоїмка і переплата. Недоїмка і переплата показуються також на початок і кінець року.
За несвоєчасну сплату нарахованих податків та інших обов'язкових платежів в усіх особових рахунках платника нараховується пеня, яка відповідає встановленому законодавством розміру за кожний день просрочки платежу, а також вказуються суми нарахованої пені.
Записи в особових рахунках дозволяють визначити обсяг податків та інших обов'язкових платежів, що надійшли. Податкова адміністрація повинна мати також зведені дані про платежі, що надійшли від усіх платників. З цією метою в кожній податковій адміністрації складається зведений реєстр надходжень платежів до бюджету. Такий реєстр ведеться за видами податків та іншими обов'язковими платежами згідно з підрозділами класифікації прибутків і витрат бюджетів.
219
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Записи до реєстру виконуються щодня загальними підсумками за день на підставі документів банків про фактично зараховані до бюджету або виплачені (повернуті) з бюджету за цей день суми. Потім в окремих графах реєстру на кожне перше число місяця вказуються надходження за відніманням суми повернень та виплат, наростаючим підсумком з початку кварталу і з початку року.
За підсумками зведених реєстрів кожна податкова адміністрація, на обліку якої перебувають платники податків, складає звіти про суми податків, що фактично надійшли, а також звіти про недоїмку. Звіти відправляються вищестоящим податковим органам для обліку надходжень платежів і недоїмок в цілому по місту, області, а також в цілому по державі.
Вирішення цього завдання ускладнюється нестабільністю податкового законодавства, частим внесенням змін до порядку нарахування та сплати основних видів податків, введенням нових видів платежів та зборів, недостатньою інформованістю платників із цих питань.
Низовою ланкою ДПА є районна податкова адміністрація, функції якої визначені законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Основними критеріями підходу до функцій ДПА як таких, що підлягають автоматизації, є: можливість формалізації процесу реалізації функції (визначення вхідної, вихідної інформації, алгоритму формування вихідної інформації); періодичність та витрати часу на виконання відповідної функції; обсяги опрацьовуваних даних; вимоги до оперативності виконання.
Перелік основних завдань ДПА наведено в табл. 6.1
Схему інформаційних зв'язків управлінь податкової інспекції районного рівня наведено на рис. 6.1.
Аналіз функцій районної ДПА показує, що їх реалізація значною мірою зв'язана із виконанням перелічених далі технічних процедур, які можуть бути автоматизованими:
перевірка на правильність числових розрахунків документів бухгалтерської звітності та документів, зв'язаних із обчисленням податків та інших платежів (камеральна перевірка);
ведення списків платників у кожному підрозділі;
ведення журналів документальних та камеральних перевірок;
220
Розділ 6
ИЩИ АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗРАХУНКІВ У ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ ТА В СИСТЕМІ СТРАХУВАННЯ
Таблиця 6.1
Перелік основних завдань ДПА
Найменування
Апарат управління
Реєстрація документів від платників
Реєстрація нормативних документів
Управління обслуговування платників
Реєстрація платників податків
Управління податків та зборів
Ведення книги обліку платників (юридичних осіб)
Камеральна перевірка документів
Формування звіту про наслідки квартальних перерахунків
Аналіз своєчасності сплати платежів
Формування звіту про стан платіжної дисципліни
Контроль за своєчасністю подачі документів платником
Аналіз листів платників із питань нарахування та сплати
Уточнення порядку та строків сплати податків та інших платежів
Контроль за правильністю визначення розрахункових сум авансових платежів
Оформлення справ про банкрутство
Відділ обліку та опрацювання інформації
Контроль за своєчасністю строків сплати та нарахування пені
Ведення книги обліку платників за видами платежів
Ведення книги обліку порушників платіжної дисципліни
Звірка надходжень до бюджету
Ведення особових рахунків платників
Облік надходжень
Нарахування пені за порушення строків сплати
Звірка розрахунків із бюджетом
Підготовка документів на стягнення платежів та їх облік
Підготовка документів на повернення переплат чи зарахування на інші види
платежів
Формування звіту стану платіжної дисципліни (частково)
Формування звіту 1-П
Формування звіту 2-П (частково)
Управління аудиту
Аудит (проведення перевірок та оформлення їх результатів)
Складання плану-графіка аудиторських перевірок
Нормування звіту 2-П
Формування звіту 2-ПТ
Валютна інспекція
Аудит із валютних операцій
Формування звіту про донарахування за валютними операціями
221
Облік векселів у сплату мита та контроль за їх погашенням
ЯИИЭД АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗРАХУНКІВ У ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ ТА В СИСТЕМІ СТРАХУВАННЯ
, опрацювання платіжних документів та занесення відповідної інформації до різних облікових документів («Особовий рахунок», «Реєстр надходжень та виплат», «Журнал недоїмки»);
ведення особових рахунків платників у розрізі платежів та податків;
формування статистичних звітних документів про результати діяльності ДПА.
- І технології
- 1.1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості
- 1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
- 1.4. Фінансово-кредитна система
- 2.2. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація
- 2.3. Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації роботи користувача
- 2.4. Поняття, мета і задачі технологічного забезпечення
- 2.5. Діалоговий режим автоматизованого опрацювання інформації
- 2.6. Мережевий режим автоматизованого опрацювання інформації
- 2.7. Технологія опрацювання текстової інформації
- 2.8. Технологія опрацювання табличної інформації
- 2.9. Інтегровані пакети для офісів
- 2.10. Системи управління базами даних
- 2.11. Інтегровані технології в розподілених системах опрацювання даних
- 2.12. Технологія використання експертних систем
- 2.13. Нейромережеві технології у фінансово-економічній діяльності
- 3.1. Технологія використання вбудованих функцій excel для фінансових розрахунків
- 2. Сталі ренти
- 3. Загальний потік платежів
- 4. Модель ціни акції
- 3.2. Підбір параметра
- 3.3. Оцінка інвестицій на основі Таблиці підстановки
- 3.4. Інформаційна технологія виконання бізнес-аналізу фінансових угод із цінними паперами
- 3.5. Диспетчер сценаріїв
- 4.1. Організаційно-концептуальні
- 4.2. Методологічні проблеми підтримки рішень з фінансового аналізу
- 4.3. Управління фінансовим ризиком у системі підтримки прийняття фінансових рішень
- 4.4. Моделі управління фінансовими ресурсами в системі підтримки прийняття фінансових рішень
- 4.5. Підтримка прийняття рішень
- 4.6. Проблеми оптимального управління запасами
- 5.1. Місцеві фінанси
- 5.2. Автоматизована система фінансових розрахунків
- 5.3. Структура та загальна характеристика підсистем автоматизованої системи фінансових розрахунків
- 5.4. Технологія розв'язування задач автоматизованої системи фінансових розрахунків у центральних та місцевих фінансових органах
- 6.1. Характеристика податкової системи України з погляду опрацювання інформації
- 6.2. Загальна характеристика автоматизованої системи «Податки»
- 6.3. Інформаційне забезпечення
- 6.4. Зовнішні інформаційні зв'язки
- 6.5. Автоматизовані інформаційні системи у страхуванні
- 6.6. Структура автоматизованої інформаційної системи «Страхування»
- 7.1. Особливості вітчизняних систем автоматизації банківських технологій
- 7.2. Теоретичні основи створення автоматизованих банківських систем
- 7.3. Стадії створення автоматизованих банківських систем
- 7.4. Інформаційне забезпечення автоматизованих інформаційних систем у банках
- 7.5. Програмне забезпечення автоматизованих банківських систем
- 8.1. Особливості документообігу у банку при використанні системи «Операційний день банку»
- 8.2. Склад задач, які розв'язуються за допомогою автоматизованої системи «Операційний день банку»
- 8.3. Технологія роботи з системою
- 9.1. Система обліку та контролю банківських валютних операцій
- 9.2. Система «Перекази! операції»
- 9.3. Автоматизована система ведення банківських договорів
- 9.4. Автоматизована система «Облік діяльності філій банку»
- 9.5. Система «Автоматизоване опрацювання даних в обмінному пункті»
- 9.6. Автоматизація фондових технологій в складі банківської діяльності
- 10.1. Основні вимоги до банківських комп'ютерних мереж
- 10.2. Корпоративна банківська мережа
- 10.3. Спеціалізовані системи «банк-клієнт»
- 10.4. Мережа Internet в банківській діяльності
- 10.5. Банкомати
- 10.6. Міжнародні банківські комп'ютерні мережі
- 10.7. Організація розрахунків в системі електронних платежів України
- 10.8. Технологія міжбанківських платежів у комерційному банку
- 10.9. Електронні системи обміну банківськими повідомленнями в Україні
- 11.1. Поняття безпеки банківських інформаційних систем
- 11.2. Загрози та безпека економічних інформаційних систем