10.2. Корпоративна банківська мережа
Корпоративна мережа банку є окремим випадком корпоративної мережі великої компанії. Очевидно, що специфіка банківської діяльності пред'являє жорсткі вимоги до систем захисту інформації в комп'ютерних мережах банку. Не менш важливу роль при побудові корпоративної мережі відіграє необхідність забезпечення безвідмовної і безперебійної роботи, оскільки навіть короткочасний збій у ії роботі може привести до гігантських збитків. І, нарешті, потрібно забезпечити швидку і надійне передавання великого обсягу даних, оскільки багато прикладних банківських програм повинні працювати в режимі реального часу.
Можна виділити такі основні вимоги до корпоративної мережі банку: мережа повинна об'єднувати в структуровану і керовану замкнуту систему всі належні компанії інформаційні пристрої: окремі комп'ютери і локальні обчислювальні мережі, хост-сервери, робочі станції, телефони, факси, офісні АТС, мережі банкоматів, он-лай-нові термінали;
повинні забезпечуватися надійність функціонування мережі і потужні системи захисту інформації, тобто, повинна гарантуватися безвідмовна робота системи як при помилках персоналу, так і у випадку спроби несанкціонованого доступу;
22*
339
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. ^лЗ>Л
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ t§S|E
повинна існувати налагоджена система зв'язку між банківськими відділеннями різного рівня (як із міськими відділеннями, так і позаміськими філіями);
виходячи із сучасних тенденцій розвитку банківських послуг (обслуговування телефоном, цілодобовий доступ до банкоматів і он-лайнових терміналів, розвиток мереж платіжних терміналів у торгових точках, цілодобові операції з акціями клієнтів), з'являється потреба у специфічних для банків телекомунікаційних рішеннях. Істотну роль повинна відігравати організація оперативного, надійного та безпечного доступу віддаленого клієнта до сучасних банківських послуг.
Торкаючись питання кращої архітектури банківської мережі, можна відзначити, що найбільш поширеною в європейських країнах і актуальною на сьогодні для українських банків є топологія «зірка», проста або багаторівнева, із головним офісом у центрі, сполученим із регіональними відділеннями. Переваги цієї топології визначається такими чинниками:
самою структурою банківських організацій (наявністю регіональних відділень та обсягом інформації);
вартістю оренди каналів зв'язку (потрібно мати на увазі, що, як правило, при організації зв'язку з віддаленими відділеннями практично не використовуються комутовані телефонні канали; тут потрібні швидкісні та надійні лінії зв'язку);
у країнах Східної Європи і СНД на користь застосування топології «зірка» є додатковий чинник — недостатньо розвинута інфраструктура телекомунікацій і зв'язані з цим труднощі в одержанні банком великої кількості каналів зв'язку; в цих умовах особливо важливим стає впровадження економічних рішень, які існують на світовому ринкові, а іноді і спеціально доопрацьованих до умов країн, що розвиваються.
В загальному випадку, в разі виникнення потреби у зв'язуванні регіональних офісів один із одним, набуває актуальності топологія «кожний із кожним». За своєю суттю ця топологія відрізняється підвищеною надійністю і відсутністю перевантажень. Практично можуть бути
340
/%&,
Розділ 10 БАНКІВСЬКІ КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ
реалізованими чисельні змішані варіанти топологій, як у випадку «децентралізованого головного офісу», коли різноманітні відділи центрального офісу банку — розрахунковий, кредитний, аналітичний, технічний чи інший — знаходяться в різних будівлях.
У деяких європейських країнах існують загальнонаціональні конфігурації, коли корпоративні мережі окремих банків утворюють «су-перзірку» із міжбанківським розрахунковим центром як вершиною телекомунікаційної банківської ієрархії.
Основна сучасна тенденція розвитку банківських мереж у Європі, як і корпоративних мереж взагалі, — перехід до інтегрованого передавання як даних, так і голосу, коли дані, голос (телефонні розмови), факси і відеоінформація передаються одним і тим же каналом; це забезпечує багаторазове зниження витрат на оренду каналів або їх прокладання.
Технічно це здійснюється шляхом мультиплексування, інтегрованого передавання і наступного демультиплексування окремих інформаційних потоків. Різноманітні класи мультиплексорів дозволяють інтегрувати інформаційні потоки різного розміру, що надходять як від малих віддалених відділень, так і від значних регіональних офісів.
У конкретних випадках можливе застосування додатково вмонтованих у мультиплексори механізмів, які підвищують ефективність використання смуги пропускання каналу зв'язку.
В результаті використання інтегрованого передавання відчутна суттєва економія найдорожчого ресурсу мережі — каналів зв'язку.
Додаткові вигоди дає одночасне з інтеграцією ущільнення інформації розмови. Наприклад, одна сучасна технологія компресії голосу MP-MLQ, вперше реалізована в мультиплексорах компанії RAD Data Communications, дозволяє практично без втрати якості звучання одночасно передавати до 13 телефонних розмов одним стандартним каналом 64 Кбіт/с.
Застосування інтегрованого передавання інформаційних потоків Дозволяє забезпечити кожне робоче місце повним комплектом інформаційних послуг при виправданих витратах на їхню підтримку. Крім того, телефонні розмови між регіональними відділеннями перетворюються у внутрішньофірмові, що забезпечує кращий контроль і безпеку.
341
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ Щ^Ш
Чинники, що впливають на вибір технології передавання інформації, носять економічний, географічний і політичний характер і зв'язані, в першу чергу, із політикою національних телекомунікаційних компаній. Наприклад, у Німеччині та Австрії, де оператори мереж зв'язку послідовно вкладали кошти в розвиток послуг ISDN, банківські мережі побудовані з використанням цієї технології. У латиноамериканських країнах та в Іспанії і Португалії, які тягнуться до американського ринку, банківські мережі побудовані на цифрових лініях та устаткуванні Х.25 із поступовим переходом до технології Frame Relay. Більш близький приклад — розвиток корпоративних банківських мереж в Україні. Узагальнюючи досвід декількох українських банків (Національного Банку України, ПромІнвестБанку, УкрСоцБанку, ПРИВАТБАНКу), відзначимо, що ці мережі побудовані на аналогових лініях із модемним зв'язком і використанням протоколу Х.25. Передбачається модернізація банківських телекомунікаційних систем шляхом переходу до супутникових приватних каналів зв'язку на базі технології Frame Relay з інтегрованим передаванням розмови і даних. Характерна риса банківських комунікацій в Україні — широке використання стандарту Х.400 для електронної системи міжбанківських платежів із електронним підписом і шифруванням електронного документа.
У загальному випадку корпоративна мережа може бути побудованою на різноманітних каналах зв'язку — від виділених ліній (аналогових і цифрових) до комутованих цифрових Е1 і Fractional El, в тому числі, і на оптоволоконних, супутникових, радіо- і мікрохвильових каналах, а також на основі різноманітних протоколів і технологій ISDN, Х.25, Frame Relay і ATM.
Досить вигідним є використання так званої віртуальної приватної мережі, побудованої частково або цілком на основі оренди послуг мереж загального користування.
Ще більше переваг у концепції накладених мереж. Певним чином сконфігуроване телекомунікаційне устаткування (наприклад, мультиплексори) дає можливість у рамках приватної корпоративної мережі одержувати, наприклад, послуги ISDN навіть аналоговими орендованими лініями. Або ж можна зв'язати банкомати накладеною мережею Х.25,
342
/3k
Розділ 10 БАНКІВСЬКІ КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ
не будуючи власну загальнонаціональну мережу стандарту X.25. Ця концепція особливо актуальна на східноєвропейському та українському ринкові, оскільки вона надає користувачам доступ до новітніх технологій зв'язку в умовах елементарної недостачі як низькошвидкісних, так і магістральних каналів зв'язку.
В умовах підвищених вимог до надійності, безпеки і швидкості передавання даних у банківських корпоративних мережах використовується найсучасніше телекомунікаційне устаткування і передові технології.
Сучасне телекомунікаційне устаткування, будучи багатофункціональним і «прозорим» для різних протоколів, дозволяє будувати банківську мережу, використовуючи всі переваги цих протоколів.
В Україні та інших країнах СНД на жаль системи національних те-лекомунікацій розвинуті слабо. В основному використовується морально застаріле обладнання. Тому банкам доводиться вкладати кошти в побудову власних систем зв'язку.
- І технології
- 1.1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості
- 1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
- 1.4. Фінансово-кредитна система
- 2.2. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація
- 2.3. Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації роботи користувача
- 2.4. Поняття, мета і задачі технологічного забезпечення
- 2.5. Діалоговий режим автоматизованого опрацювання інформації
- 2.6. Мережевий режим автоматизованого опрацювання інформації
- 2.7. Технологія опрацювання текстової інформації
- 2.8. Технологія опрацювання табличної інформації
- 2.9. Інтегровані пакети для офісів
- 2.10. Системи управління базами даних
- 2.11. Інтегровані технології в розподілених системах опрацювання даних
- 2.12. Технологія використання експертних систем
- 2.13. Нейромережеві технології у фінансово-економічній діяльності
- 3.1. Технологія використання вбудованих функцій excel для фінансових розрахунків
- 2. Сталі ренти
- 3. Загальний потік платежів
- 4. Модель ціни акції
- 3.2. Підбір параметра
- 3.3. Оцінка інвестицій на основі Таблиці підстановки
- 3.4. Інформаційна технологія виконання бізнес-аналізу фінансових угод із цінними паперами
- 3.5. Диспетчер сценаріїв
- 4.1. Організаційно-концептуальні
- 4.2. Методологічні проблеми підтримки рішень з фінансового аналізу
- 4.3. Управління фінансовим ризиком у системі підтримки прийняття фінансових рішень
- 4.4. Моделі управління фінансовими ресурсами в системі підтримки прийняття фінансових рішень
- 4.5. Підтримка прийняття рішень
- 4.6. Проблеми оптимального управління запасами
- 5.1. Місцеві фінанси
- 5.2. Автоматизована система фінансових розрахунків
- 5.3. Структура та загальна характеристика підсистем автоматизованої системи фінансових розрахунків
- 5.4. Технологія розв'язування задач автоматизованої системи фінансових розрахунків у центральних та місцевих фінансових органах
- 6.1. Характеристика податкової системи України з погляду опрацювання інформації
- 6.2. Загальна характеристика автоматизованої системи «Податки»
- 6.3. Інформаційне забезпечення
- 6.4. Зовнішні інформаційні зв'язки
- 6.5. Автоматизовані інформаційні системи у страхуванні
- 6.6. Структура автоматизованої інформаційної системи «Страхування»
- 7.1. Особливості вітчизняних систем автоматизації банківських технологій
- 7.2. Теоретичні основи створення автоматизованих банківських систем
- 7.3. Стадії створення автоматизованих банківських систем
- 7.4. Інформаційне забезпечення автоматизованих інформаційних систем у банках
- 7.5. Програмне забезпечення автоматизованих банківських систем
- 8.1. Особливості документообігу у банку при використанні системи «Операційний день банку»
- 8.2. Склад задач, які розв'язуються за допомогою автоматизованої системи «Операційний день банку»
- 8.3. Технологія роботи з системою
- 9.1. Система обліку та контролю банківських валютних операцій
- 9.2. Система «Перекази! операції»
- 9.3. Автоматизована система ведення банківських договорів
- 9.4. Автоматизована система «Облік діяльності філій банку»
- 9.5. Система «Автоматизоване опрацювання даних в обмінному пункті»
- 9.6. Автоматизація фондових технологій в складі банківської діяльності
- 10.1. Основні вимоги до банківських комп'ютерних мереж
- 10.2. Корпоративна банківська мережа
- 10.3. Спеціалізовані системи «банк-клієнт»
- 10.4. Мережа Internet в банківській діяльності
- 10.5. Банкомати
- 10.6. Міжнародні банківські комп'ютерні мережі
- 10.7. Організація розрахунків в системі електронних платежів України
- 10.8. Технологія міжбанківських платежів у комерційному банку
- 10.9. Електронні системи обміну банківськими повідомленнями в Україні
- 11.1. Поняття безпеки банківських інформаційних систем
- 11.2. Загрози та безпека економічних інформаційних систем