6.1. Характеристика податкової системи України з погляду опрацювання інформації

Кожна держава, аби забезпечити виконання своїх функцій, повинна мати відповідні кошти, які концентруються у бюджеті. Джерелами надходження цих коштів можуть бути:

1) власні доходи держави, які вона одержує від виробничої та інших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, які згідно з чинним законодавством належать державі;

2) податки, які сплачують юридичні та фізичні особи зі своїх доходів. Співвідношення між цими джерелами визначається рівнем розвит­ ку державної та приватної власності. За умов, коли домінуючою в сус­ пільстві є державна власність, основу формування доходів бюджету ста­ новлять доходи державного сектора.

Перехід до ринкових відносин передбачає, насамперед, зміну форм і відносин власності. Основним методом формування доходів держави за провідної ролі приватної і колективних форм власності є податки, що й визначає їх місце в ринковій економіці.

Податкова система України ділиться на дві складові: систему опо­даткування та податкову службу. Від правильності побудови системи оподаткування та рівня організації податкової служби держави, налаго­дженості податкової роботи залежить життєздатність і надійність роботи податкової системи.

216

Розд/л 6 АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗРАХУНКІВ У ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ ТА В СИСТЕМІ СТРАХУВАННЯ

Система оподаткування — це комплекс чинних у державі зако­нодавчо затверджених видів податків і платежів та механізм їх нараху­вання. Податки діляться на прямі та непрямі, державні та місцеві, за­гальні та спеціальні.

Нині існують понад два десятки загальнодержавних обов'язкових податків і платежів (ПДВ, акцизний збір, податок на прибуток, плата за землю тощо). Крім того, запроваджено більше десятка місцевих податків і зборів (податок із реклами, комунальний податок і т. п.).

Податкова служба — це сукупність державних органів, які органі­зують і контролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів. Податкова служба України включає Державну податкову адміністрацію та податкову поліцію.

Державні податкові адміністрації функціонують, починаючи з 1991 року згідно із законом України «Про державну податкову службу».

Державна податкова адміністрація (ДПА) посідає особливе місце в народногосподарському комплексі України, оскільки від ефективності її роботи значною мірою залежить наповнення бюджету країни. Характер­на особливість її діяльності полягає в необхідності швидкого реагування на всі зміни в економічному та нормативно-правовому полі, активній участі у створенні механізмів саморегулювання економіки.

Структурно ДПА є складним розподіленим багатопрофільним комплексом, який включає понад 650 податкових адміністрацій різних рівнів (районні, міські, обласні, ДПА Автономної Республіки Крим та Головна ДПА України), зв'язаних прямо чи опосередковано із централь­ним апаратом, який обслуговує більше 600 тис. різних підприємств — юридичних осіб та близько 20 млн платників податків — фізичних осіб. Податкова служба характеризується розгалуженою структурою, терито­ріальною віддаленістю об'єктів управління, розвинутою телефонною та локальною обчислювальною мережами, широким використанням пер­сональних комп'ютерів. Цей комплекс характеризується великою кіль­кістю типів документів різної складності, що циркулюють у самому комплексі та за його межами, породжуючи для опрацювання та переда­вання великі обсяги інформації.

217

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

Ефективне функціонування існуючої в Україні галузі оподаткуван­ня можливе лише за умови її глибокої модернізації, одним із найваж­ливіших складників якої є впровадження сучасних інформаційних тех­нологій на всіх рівнях ієрархічної структури галузі.

До складу податкової служби входять наступні управління чи від­діли (залежно від рівня ДПА): роботи з платниками податків та зборів, обліку та звітності, ведення баз даних, комп'ютеризації, аудиту, локаль­них обчислювальних мереж і електронної пошти, юридичних і фізичних осіб, контрольно-ревізійних перевірок, кадрів, бухгалтерія, склад тощо.

На податкові органи покладено контроль із забезпечення повноти та своєчасності сшіати податків та інших обов'язкових платежів юри­дичними і фізичними особами, зарахуванням різних пільг. Контроль за повнотою та своєчасністю сплати нарахованих податків і обов'язкових платежів здійснюється як під час перевірок безпосередньо на підпри­ємствах, так і на підставі банківських документів, які надходять до по­даткових органів (копії платіжних доручень, які підтверджують сплату податків, виписок із банку тощо), та бухгалтерської звітності.

Всеосяжний контроль за підприємствами досягається завдяки ве­денню в податкових органах оперативно-бухгалтерського обліку на­рахувань і надходжень кожного виду податків та інших обов'язкових платежів в цілому по ДПА та відносно кожного платника.

Порядок ведення обліку визначається Державною податковою адмі­ністрацією України. Його ведуть Державні податкові інспекції районного рівня, в яких безпосередньо перебувають на обліку як платники податків юридичні особи. Вищі податкові органи ведуть облік надходжень пла­тежів у цілому по областях та державі.

Облік нарахованих податків і сум податків, які фактично надійшли, та фінансових санкцій ведеться згідно з класифікацією прибутків і ви­трат бюджету. Для чіткого розмежування надходжень прибутків у класи­фікації визначено конкретні розділи, на які зараховуються види податків та платежів: платежі, що об'єднані в одну групу; платежі від окремих груп платників. Водночас більшість розділів бюджетної класифікації ді­литься на параграфи, які відповідають окремим податкам, встановленим на конкретні види продукції (товари), категорії платників або видів

218

податків та інших обов'язкових платежів. Вказівки про порядок зараху­вання конкретних податків та платежів на певні розділи, параграфи та види бюджетів містяться в законодавчих та інших нормативних актах, що регулюють порядок нарахування і сплати цих платежів.

Для забезпечення правильного нарахування податків та інших пла­тежів податкові органи подають до кредитних установ перелік платників, перелік сплачуваних ними платежів із вказівкою, до якого бюджету і на які підрозділи бюджетної класифікації вони мають зараховуватися. Для ведення обліку розроблено ряд форм облікової документації та звітності.

За податками з юридичних осіб у податкових органах щороку від­криваються особові рахунки для діючих підприємств — з початку року; для щойно організованих — із моменту прийняття їх на облік як плат­ників; з підприємств, які з певних причин не стали на облік у податкових органах, — з часу нарахування та сплати податків. Особові рахунки від­криваються на кожне підприємство і за кожним видом податків окремо.

В особовому рахунку конкретного платника відносно кожного строку сплати платежів зазначається дата, сума платежу, що відповідає сумі, вказаній у поданій підприємством довідці про розміри авансових платежів. В особовому рахунку виконуються також записи про доплати і додатково нараховані суми платежів у ході камеральних та докумен­тальних перевірок. Щодо кожного строку сплати в особовому рахунку зазначаються суми платежів, які фактично надійшли, виходячи з чого за цим рахунком виводиться допущена підприємством- недоїмка і перепла­та. Недоїмка і переплата показуються також на початок і кінець року.

За несвоєчасну сплату нарахованих податків та інших обов'язко­вих платежів в усіх особових рахунках платника нараховується пеня, яка відповідає встановленому законодавством розміру за кожний день про­срочки платежу, а також вказуються суми нарахованої пені.

Записи в особових рахунках дозволяють визначити обсяг податків та інших обов'язкових платежів, що надійшли. Податкова адміністрація повинна мати також зведені дані про платежі, що надійшли від усіх платників. З цією метою в кожній податковій адміністрації складається зведений реєстр надходжень платежів до бюджету. Такий реєстр ведеть­ся за видами податків та іншими обов'язковими платежами згідно з під­розділами класифікації прибутків і витрат бюджетів.

219

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

Записи до реєстру виконуються щодня загальними підсумками за день на підставі документів банків про фактично зараховані до бюджету або виплачені (повернуті) з бюджету за цей день суми. Потім в окремих графах реєстру на кожне перше число місяця вказуються надходження за відніманням суми повернень та виплат, наростаючим підсумком з по­чатку кварталу і з початку року.

За підсумками зведених реєстрів кожна податкова адміністрація, на обліку якої перебувають платники податків, складає звіти про суми по­датків, що фактично надійшли, а також звіти про недоїмку. Звіти відправ­ляються вищестоящим податковим органам для обліку надходжень пла­тежів і недоїмок в цілому по місту, області, а також в цілому по державі.

Вирішення цього завдання ускладнюється нестабільністю податко­вого законодавства, частим внесенням змін до порядку нарахування та сплати основних видів податків, введенням нових видів платежів та збо­рів, недостатньою інформованістю платників із цих питань.

Низовою ланкою ДПА є районна податкова адміністрація, функції якої визначені законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Основними критеріями підходу до функцій ДПА як таких, що під­лягають автоматизації, є: можливість формалізації процесу реалізації функції (визначення вхідної, вихідної інформації, алгоритму форму­вання вихідної інформації); періодичність та витрати часу на виконан­ня відповідної функції; обсяги опрацьовуваних даних; вимоги до опе­ративності виконання.

Перелік основних завдань ДПА наведено в табл. 6.1

Схему інформаційних зв'язків управлінь податкової інспекції ра­йонного рівня наведено на рис. 6.1.

Аналіз функцій районної ДПА показує, що їх реалізація значною мірою зв'язана із виконанням перелічених далі технічних процедур, які можуть бути автоматизованими:

• перевірка на правильність числових розрахунків документів бух­галтерської звітності та документів, зв'язаних із обчисленням по­датків та інших платежів (камеральна перевірка);

• ведення списків платників у кожному підрозділі;

• ведення журналів документальних та камеральних перевірок;

220

Розділ 6

ИЩИ АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗРАХУНКІВ У ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ ТА В СИСТЕМІ СТРАХУВАННЯ

Таблиця 6.1

Перелік основних завдань ДПА

Найменування

Апарат управління

Реєстрація документів від платників

Реєстрація нормативних документів

Управління обслуговування платників

Реєстрація платників податків

Управління податків та зборів

Ведення книги обліку платників (юридичних осіб)

Камеральна перевірка документів

Формування звіту про наслідки квартальних перерахунків

Аналіз своєчасності сплати платежів

Формування звіту про стан платіжної дисципліни

Контроль за своєчасністю подачі документів платником

Аналіз листів платників із питань нарахування та сплати

Уточнення порядку та строків сплати податків та інших платежів

Контроль за правильністю визначення розрахункових сум авансових платежів

Оформлення справ про банкрутство

Відділ обліку та опрацювання інформації

Контроль за своєчасністю строків сплати та нарахування пені

Ведення книги обліку платників за видами платежів

Ведення книги обліку порушників платіжної дисципліни

Звірка надходжень до бюджету

Ведення особових рахунків платників

Облік надходжень

Нарахування пені за порушення строків сплати

Звірка розрахунків із бюджетом

Підготовка документів на стягнення платежів та їх облік

Підготовка документів на повернення переплат чи зарахування на інші види

платежів

Формування звіту стану платіжної дисципліни (частково)

Формування звіту 1-П

Формування звіту 2-П (частково)

Управління аудиту

Аудит (проведення перевірок та оформлення їх результатів)

Складання плану-графіка аудиторських перевірок

Нормування звіту 2-П

Формування звіту 2-ПТ

Валютна інспекція

Аудит із валютних операцій

Формування звіту про донарахування за валютними операціями

221

Облік векселів у сплату мита та контроль за їх погашенням

ЯИИЭД АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗРАХУНКІВ У ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ ТА В СИСТЕМІ СТРАХУВАННЯ

, опрацювання платіжних документів та занесення відповідної ін­формації до різних облікових документів («Особовий рахунок», «Реєстр надходжень та виплат», «Журнал недоїмки»);

• ведення особових рахунків платників у розрізі платежів та податків;

• формування статистичних звітних документів про результати ді­яльності ДПА.