8.2. Склад задач, які розв'язуються за допомогою автоматизованої системи «Операційний день банку»

Основні задачі, виконувані системою відповідно до її функціональ­ного призначення, можна поділити на чотири групи. Це задачі:

1. що носять інформаційно-довідковий характер;

1. що забезпечують введення в бази даних відомостей про клієнтів і проведені операції;

2. що проводять опрацювання інформації баз даних і видачу звітної і контрольної документації;

4) що здійснюють сервісні функції при роботі із системою. Розв'язування задач першої групи допускає виконання робіт, зв'я­ заних із пошуком і відображенням на екрані дисплея вибраного особово­ го рахунка клієнта за номером чи іменем, а також пошук і відображення на екрані дисплея, магнітному чи паперовому носії наявних у системі ві­ домостей про клієнта.

277

Зацеркляний М. М., Мельникове Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГ!) У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

Друга група задач передбачає введення в пам'ять системи відо­мостей про нового клієнта банку і відповідної інформації про нього, коригування такої інформації; обліку щоденних операцій банку в грив­нях із інтегрованим накопиченням результатів проводок платіжних до­кументів в універсальній базі даних; нарахування відсотків клієнтам банку за збереження коштів на їхніх розрахункових рахунках; нараху­вання відсотків у прибуток банку за банківське і касове обслуговуван­ня, за кредит; формування авізо; обліку позабалансових рахунків; про­ведення заключних обігів.

До третьої групи задач належать роботи з підведення балансу бан­ку, в тому числі балансу банку для рахунків першого порядку, і балансу для розділів за будь-який період (день, місяць і т. д.); з підготовки видачі витягів із особових рахунків клієнтів за будь-який період; з підготовки і видачі витягів із особових рахунків клієнтів, що здійснювали операції в поточний день. Крім того, до цієї групи належать аналіз операцій бан­ку для заданого балансового рахунку з виведенням обігових відомостей, контроль виконання банком нормативних коефіцієнтів (обов'язкових і оцінних), формування залишків на балансових рахунках клієнтів за ста­ном на будь-яку дату. Сформовані в процесі виконання задач третьої групи документи за бажанням користувача можуть бути надруковани­ми, виведеними або записаними на диск.

Четверта група задач охоплює операції, які забезпечують копію­вання бази даних для збереження в архіві; роботи зі зміни атрибутів бан­ку, використовуваних у вихідних документах і при автоматизованому контролі; багаторівневий парольний захист доступу в систему; автома­тичний контроль за відповідністю між обігами з дебету і кредиту при розрахунку балансу банку; автоматичний контроль за відповідністю між сальдо та обігами з вибраного балансового рахунку, одержуваними при розрахунку балансу банку і при розрахунку обігової відомості для кож­ного балансового рахунку, за вказаний період часу; одержання підказу­вання («Help») про можливі дії системи; друкування робочої бази даних, сформованої для проведених банківських операцій клієнтів; виправлен­ня помилкових проводок, введених операціоністом банку, наприклад ви­лучення проводок останніх днів і багато чого іншого.

278

Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ -ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»

Мережевий варіант програми дає можливість реалізації всіх опи­саних вище функцій у комп'ютерній мережі, що дозволяє організувати декілька автоматизованих робочих місць операторів.

Дещо інше групування задач використовується у функціональній структурі ОДБ (табл. 8.1).

Перелік функціональних задач і процедур відображає багаторівне­ву структуру модулів програмно-технологічного комплексу ОДБ. Фраг­мент кожного такого переліку з'являється на екрані ПЕОМ у вигляді меню того чи іншого рівня.

Таблиця 8.1

Функціональна структура системи ОДБ

279

Зацеркляний М. М., Мельников О. ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

Продовження табл. 8.1

280

Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОПЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ -ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»

Продовження табл. 8.1

281

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

Закінчення табл. 8.1

Перед тим, як приступити до розгляду технології розв'язування за­дач і виконання процедур опрацювання банківської інформації, зверне­мо увагу на особливості нумерації рахунків і методиці початку роботи (входові в систему).

Структура номера особового рахунка, що використовується про­грамно-технологічним комплексом ОДБ включає вісім позицій: перші чотири позиції виділені під номер балансового рахунка, другі чотири позиції — номер статті або індивідуальний номер клієнта в даному ба­лансовому рахунку.

282

/Z&

Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»

Перша позиція в номері балансового рахунку застосовується для позначення субрахунків в рамках балансового рахунку. Номер балансо­вого рахунку записується в позиціях 2, 3, 4.

Якщо в номері балансового рахунку на першій позиції знаходиться цифра 9, то система сприймає даний рахунок як позабалансовий. Отже, кількість балансових субрахунків не може перевищувати 8.

Аналітичний облік для балансового рахунку здійснюється за но­мером статті або номером клієнта.

Присвоювання номерів клієнтам (статтям) здійснюється таким чи­ном, що кожний клієнт банку (фізична чи юридична особа) повинний мати свій унікальний номер, за яким він реєструється для всіх викорис­товуваних ним у даному банку балансових рахунків.

Наприклад, якщо юридичній особі присвоюється індивідуальний номер 5189, тоді пайовий внесок даної особи в банку реєструється під номером 105189; розрахунковий рахунок, якщо ця особа є державним підприємством, — 3455189; позичковий рахунок в аналізованому при­кладі в клієнта буде — 3555189. При цьому з клієнтом може бути укла­дено декілька кредитних договорів, які відрізняються своїми характе­ристиками, розрахунки для кожного з яких можуть здійснюватися за відповідним позичковим субрахунком 13555189; 23555189; 33555189...; максимальна кількість субрахунків для одного клієнта — вісім, тобто останнім може бути субрахунок 83555189; отже, загальна кількість по­зичкових рахунків в одного клієнта — дев'ять. Аналогічна схема пе­редбачена для рахунків простроченої заборгованості: наприклад, при короткострокових позичках: 6205189, 16205189,26205189... 86205189; особовий рахунок внесків і депозитів клієнта реєструється під номером 7135189, а лімітована чекова книжка — 7225189 і т. д.

Використання індивідуального номера клієнта дозволяє одержа­ти повну інформацію з усіх особових рахунків клієнта в банку, істот­но спростити облік кредитної роботи банку, виключити використання «ключа» у структурі особового рахунка. Це дозволяє також максималь­но використати можливості автоматизованого опрацювання бухгалтерсь­кого обліку в комплексі програм АСУ БАНК.

283

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ИМШІ

При друкуванні інформації з особових рахунків (витяги, відомос­ті залишків і т. п.) у балансовому номері рахунку друкуються тільки значущі цифри.

Наприклад, номер особового рахунка пайового внеску клієнта 5189 друкується як 105189, а не 00105189. Номер статті (клієнта) в особовому рахунку друкується із вказівкою всіх цифр, або, у випадку якщо на позиціях 5, 6, 7 номера знаходиться 0, то замість нього може вказуватися прогалина.

Початок роботи зв'язаний з інсталяцією (завантаженням) системи і проводиться за допомогою ініціалізуючих програм. На екран видається заставка з проханням ввести пароль для входу в систему. Після введення користувачем індивідуального пароля одного з чотирьох рівнів доступу відповідно до прийнятої чотирьохрівневої системи класифікації корис­тувачів на екран виводиться «головне меню».

Далі користувач вибирає необхідний і доступний йому пункт меню для виконання вибраних режимів.