11.4. Розробка текстових і табличних документів

Створення АЕІС супроводжується розробкою відповідних доку­ментів, комплектність яких установлена ми розглядали у розділі 3.3. Залежно від змісту документи також можемо поділити на кілька видів (табл. 14.1).

Таблиця 14.1 Види документів ІС

Отже, стандарти вимагають підготовки величезної кількості текстових і графічних документів. Ці документи можемо розробляти по традиційній (ручна) технології або враховуючи велику трудомісткість цих робіт розробляти автоматизовано їх у САПР ІС.

Традиційна (ручна) технологія розробки проектних текстових до­кументів передбачає виконання операцій у такій послідовності.

1. Складання плану документа.

2. Підготовка чернеток документа в рукописі.

При цьому

2.1. Постійні частини документа з допомогою редактора беруть (або переклеюються) з аналогічних до­кументів або еталонів, що їх було оформлено раніше.

2.2. Результати розрахунків заносять у таблиці, форма яких стан­дартизована, раніше підготовлена і розмножена.

3. Оформлений з допомогою редактора (або рукописний) документ переглядається і коригується перевіряючою особою.

4. Передрук машинного (рукописного) документа здійснюється у необхідній кількісті примірників.

5. Виправлення помилок у машинописному доку­менті.

6. Складання і друкування змісту документа.

7. Перевірка оформленого машинописного документа відповідаль­ним виконавцем, керівником розробки й адміністрацією та внесення у разі необхідності правок.

8. Передрук окремих сторінок і розділів, зміна нумерації сторінок, переоформлення змісту документа.

Дана технологія розробки документів має недоліки і вони зумовлені:

1) неохайним оформлення рукописного документа, значна кількість виправлень і вставок, нерозбірливий почерк — усе це призводить до великої кількості помилок у машинописному тексті доку­мента;

2) помилки необхідно виправляти в усіх надрукованих примірни­ках;

3) якість оформлення документа значною мірою залежить від кваліфікації оператора;

4) якщо у документі в основному тексті трапляються фрази на іноземній мові, то друкувати одну і ту саму сторінку необхідно на двох машинках по черзі;

5) традиційна технологія вимагає значних затрат ручної праці на

а) рукописні та машинописні роботи;

6) пошук і підготовку шаблонів і прототипів;

в) перевірку і коригування документації; .

6) введення і використання листків змін у разі великої кількості виправлень, що вносяться, робить документ нерозбірливим і важким для читання.

Зберігання та обробку текстових документів традиційно забезпе­чують автоматизовані системи одного з таких класів:

СУБД;

інформаційно-пошукові системи;

документально-архівні системи.

СУБД за­безпечують зберігання, пошук і обробку згрупованих і по особливому зв'язаних даних. Доступ до даних організовується на основі ієрархіч­них мережевих або реляційних моделей даних.

ІПС забезпечують тривале зберігання документів; обробка здійс­нюється переважно на рівні груп документів. Пошук в ІПС вико­нується як за формальними атрибутами, так і за змістом (контекстний пошук). База даних в ІПС організовується як сукупність слабкозв'язаних файлів (файлів текстів, атрибутів).

Документально-архівні системи забезпечують оперативне введен­ня коригування і оновлення архівних документів; доступ - ієрархічний; операції виконуються переважно над одним документом.

Процеси підготовки та видачі всіх видів проектних документів у САПР ІС забезпечуються спеціальною підсистемою. Цю підсистему часто називають автоматизованою системою текстового документу­вання (АСТД).

АСТД призначена для автоматизації процесів ведення і виготов­лення проектної, конструкторської, організаційно-розпорядної та екс­плуатаційної документації.

Підсистема текстового документування має виконувати такі основні функції.

І. Зберігати в пам'яті ЕОМ структуру і текст еталона документа, його постійної і умовно постійної частин, прототипів і шаблонів,

2. Автоматично вносити зміни в текст документа, який розроб­ляється.

3. Забезпечувати розроблювачу можливість вносити зміни у план документа, задаючи, виключаючи, об'єднуючи окремі розділи доку­ментації, яку складають.

4. Використовувати один текст для видачі кількох документів, що відображують вихідну інформацію з різних боків.

5. Оформляти прийняті проектні рішення у вигляді таблиць зада­ної структури та форми.

6. Використовувати фрагменти одного й того самого тексту при складанні різних документів, роблячи автоматичну вставку відрізків тексту.

7. Скорочувати кількість слів тексту, що готується, введенням Ідентифікаторів найменувань і фраз, які часто зустрічаються.

8. Робити машинне роздрукування документації.

9. Створювати та вести архіви текстової проектної і програмної до­кументації на магнітних носіях.

10. Форматувати вихідний документ (нумерацію сторінок, автоматичне укладання змісту і списку таблиць, виконання граматичних пра­вил переносу, виділення абзаців і нових розділів, автоматичне форму­вання рамки, штампів, заголовків).

АСТД повинна дозволяти розробляти:

а) стандартизовані документи (ТЗ і ТЕО, обгрунтування розрахунків), що підлягають випуску в короткі терміни;

б) документи тривалого циклу виготовлення (програмна й експлуатаційна документація), що підлягають деталізації і частим змінам.

Технологія автоматизованої розробки текстових документів реалізується у два етапи.

Перший етап - підготовчий. На цьому етапі готується і створюється архів на магнітних дисках еталонних, постійних і умовно постій­них частин розроблюваних документів, їх прототипів, бланків для запитів.

У підготовлених документах виділяються і позначаються місці змінних фрагментів, вставок і результатів розрахунків. У кінцевому підсумку формується структура готового документа. Після цього робиться налагодження створеної бібліотеки постійних, умовнго постійних частин документів.

Другий етап — робочий. На цьому етапі здійснюється випуск тек­стових і табличних документів на основі створених архівів.

Змінні фрагменти вводяться проектувальником з екрана терміна­ла. Проектувальник вносить у бібліотечні розділи зміни, «вирізає», пе­реписує або дописує окремі частини документів.

Відредаговані фрагменти документа заносяться до бібліотеки. Далі проектувальник збирає в один текст різні частини з різних бібліотек. Зібраний текст проглядається на екрані термінала. Після перевірки і уточнення відбувається роздрукування остаточного варіанта тексту.

Збільшення кількості документів, пов'язаних як з процесами обміну інформацією, так і проектування вимагає залучення засобів об­числювальної техніки для складання і обробки документів. Це, в свою чергу, вимагає побудови формальних структур документів на базі ви­користання різних моделей документів.

Один з підходів полягає у побудові об'єктної моделі документа. Документ подається як об'єкт, складений у вигляді ієрархії примітивніших об'єктів.

Такими об'єктами є символ, слово, пропозиція, лан­цюжок символів, абзац, позначений фрагмент тексту, розділ (підроз­діл, пункт), документ в цілому.

Сформулюємо визначення зазначених об'єктів — елементів доку­мента.

Символ — елементарна одиниця тексту. Це будь-яка буква, цифра або Інший знак, який: можна ввести з клавіатури термінала або магнітного носія.

Слово - послідовність символів, відокремлена пробілами з обох боків. Наприклад: 837.081 або сторона або 1\#472.

Речення - послідовність слів, що закінчується крапкою, за якою йде принаймні один пробіл.

Ланцюжок символів - спеціально виділена сукупність слів, яка на відміну від слова, може мати всередині пробіли.

Абзац - група рядків тексту (одна або група пропозицій). відокремлена зверху або знизу проміжними рядками чи спеціально по­значена.

Позначений фрагмент тексту - спеціальна виділена сукупність ланцюжків символів або пропозицій тексту.

Розділ - спеціально виділений набір пропозицій тексту, що відділений одним або кількома порожніми рядками, і має унікальний ідентифікатор.

Великі документи складаються з дрібніших структурних одиниць: розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, які, у свою чергу, поді­ляються на абзаци, текстові фрагменти, пропозиції, ланцюжки сим­волів, слова, символи.

Беручи за основу визначення елементів документа, сформулюємо визначення логічної і геометричної моделей.

Логічна модель текстового документа — це сіткова або ієрархічна модель, що визначає вхід дрібніших структурних оди­ниць документа до структур вищих рівнів ієрархії.

Геометрична модель текстового документа — це мо­дель, що визначає розміщення текстового матеріалу на терміналах і друкувальник пристроях:

розміщення тексту на сторінці і в рядку;

виділення абзаців, розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, виділення окремих слів і фрагментів;

оформлення таблиць.