5.5. Розподіл функцій обробки інформації між людиною і еом
Це питання тісно пов’язано з розв’язанням проблеми спілкування людини і ЕОМ, під яким можемо розуміти вільний обмін даними і знаннями прийнятою розмовною чи спеціалізованою мовою.
Це можливо тоді, коли в ЕОМ не лише буде вкладено алгоритм володіння розмовною мовою, а й можливість дивитися на світ очима людини, аби вона могла досягти рівня її інтелекту.
На цьому етапі можемо лише говорити про розподіл функцій збирання та обробки інформації між людиною і ЕОМ, під яким розуміємо засіб визначення задач і класів задач, що їх доцільно чи необхідно покласти на людину або на колектив людей, обчислювальну систему чи людино-машинну систему.
Ураховуючи досвід застосування систем, можна розглядати три класи задач.
До першого класу належать задачі, які принципово не можуть бути розв’язані людиною без використання ЕОМ через велику кількість обчислювальної роботи, необхідність обробки великих масивів інформації чи малий час, який виділяється на їх розв’язання. До них відносять задачі оптимізації та оперативного управління виробництвом і т.п.
До другого класу належать задачі, які не можуть бути розв’язані зараз на ЕОМ. Здебільшого це евристичні задачі, задачі, для розв’язання яких не створено формалізовані алгоритми, але людина їх розв’язує неформальним способом. Ці задачі розв’язують в умовах невизначеності вихідних даних, наприклад у разі прийняття рішення.
До третього класу відносять задачі, відносно яких неможливо зробити категоричного висновку щодо доцільності їх розв’язання людиною чи машиною. Це задачі ефективності, розрахункові, обліку, планування та ін. Рішення про те, використовувати людину чи ЕОМ, у цих випадках приймається окремо в кожній конкретній ситуації, виходячи, як правило, з економічної доцільності.
Необхідно визначити найбільш доцільний варіант поєднання чи взаємодії людини та обчислювальних систем.
Так, при розв’язанні задач першого і третього класів необхідно обгрунтовано продумати спілкування людини і ЕОМ, з’ясувати ступінь використання ЕОМ. При цьому можуть застосовуватися різні критерії: вартість розв’язування задач з урахуванням проблем введення – виведення та кратність розв’язування, якість розв’язування в двох випадках (швидкість, точність, форма подання результату), умови збирання та формування інформації.
Для того щоб правильно організувати розподіл функцій і налагодити спілкування людини з машиною, необхідно оцінити та проаналізувати основні позитивні й негативні якості людини і ЕОМ, які розглядаються як перетворювачі інформації.
Людина:
позитивне: великий обсяг, висока економічність і малі габарити мозку; паралельна обробка інформації; досконалі засоби введення – виведення інформації; здатність самонавчатися; необмежений обсяг зовнішньої пам’яті; найширше коло задач, які вона може розв’язувати; практично повна відсутність відчутних відмов окремих елементів мозку; здатність реалізувати евристичні алгоритми;
негативне: невисока швидкість роботи елементів мозку; втомлюваність людини; мала швидкість введення інформації для довготермінового зберігання в мозку; здатність відхилятися і забувати інформацію.
ЕОМ:
позитивне: велика швидкість; необмежена точність; велика швидкість введення інформації в пам’ять; дуже великий обсяг зовнішньої пам’яті; відсутність утоми; здатність працювати в умовах, непридатних для життєдіяльності людини; здатність об’єднуватися в мережі;
негативне: порівняно невеликий обсяг оперативної пам’яті; убога мережа взаємодії елементів пам’яті та практична відсутність асоціативної пам’яті; відсутність фільтрації на вході; безглуздий результат в разі відмови; порівняно вузький клас розв’язуваних задач; в основному послідовний вид обробки інформації.
Аналіз порівняльних переваг і недоліків людини і ЕОМ щодо обробки інформації показує, що багато основних недоліків людини є перевагами ЕОМ, і навпаки. Тому симбіоз людини і ЕОМ найбільш ефективний у цій якості й найкращим чином може реалізувати розв’язання всього комплексу задач.
- Основи створення інформаційних систем
- Передмова
- Розділ 1. Основні поняття
- 1.1. Значення та напрямки розвитку інформаційних систем
- 1.2. Основні поняття дисципліни
- 1.3. Класифікація інформаційних систем
- Контрольні запитання
- Розділ 2. Системотехнічні аспекти теорії створення інформаційних систем
- 2.1. Організаційно-економічна модель економічного об’єкта
- 2.2. Мета, задачі та принципи створення інформаційних систем
- Гарантія
- Рис 2.3 Створення іс
- 2.3. Системний підхід до створення інформаційної системи
- 2.4. Декомпозиція інформаційних систем
- 2.5. Надійність та ефективність інформаційних систем
- Розділ 3. Процес створення інформаційної системи
- 3.1. Життєвий цикл інформаційної системи
- 3.2. Трудомісткість стадій створення інформаційної системи
- 3.3. Структура проектної документації
- 3.4. Учасники процесу створення інформаційної системи
- 3.5. Методи та засоби створення інформаційної системи
- 3.6. Технологія створення інформаційної системи
- Контрольні запитання
- Розділ 4. Технологія підготовки загальних рішень щодо створення інформаційної системи
- 4.1. Склад і зміст робіт на стадії «Формування вимог до інформаційної системи»
- 4.2. Склад і зміст робіт на стадії «Розробка концепції інформаційної системи»
- 4.3. Склад і зміст робіт на стадії «Технічне завдання»
- 4.4. Передпроектна документація
- 4.5. Методи і засоби організації збирання та обробки матеріалів обстеження об’єкта
- 4.6. Методи і засоби аналізу матеріалів обстеження
- 4.7. Розробка пропозицій щодо вдосконалення інформаційної системи
- Методика проведення обстеження інформаційної системи
- Контрольні запитання
- Розділ 5. Технологія техноробочого проектування інформаційних систем
- 5.1. Склад і зміст робіт на стадії «Технічний проект»
- 5.2. Склад і зміст робіт на стадії «Робоча документація»
- 5.3. Склад проектної документації на стадіях «Технічний проект» і «Робоча документація»
- Загальносистемні рішення
- 5.5. Розподіл функцій обробки інформації між людиною і еом
- 5.6. Розробка постановки задач
- 5.7. Основні поняття автоматизованого робочого місця
- Контрольні запитання
- Розділ 6. Основні принципи проектування інформаційного забезпечення
- 6.1. Поняття інформаційного забезпечення інформаційних систем
- 6.2. Організація інформаційної бази
- 6.3. Види інформаційних масивів
- 6.4. Методика проектування інформаційного забезпечення
- Контрольні запитання
- Розділ 7. Розробка класифікаторів техніко-економічної інформації
- 7.1. Основні поняття класифікації інформації
- 7.2. Кодування інформації
- 7.3. Класифікатори техніко-економічної інформації
- 7.4. Методика створення класифікаторів
- Контрольні запитання
- Розділ 8. Проектування вихідних і вхідних інформаційних повідомлень
- 8.1. Поняття системи документації
- 8.2. Класифікація форм і методів виведення інформації
- 8.3. Методика проектування форм вихідної інформації
- 8.4. Загальні вимоги до проектування форм первинних документів
- 8.5. Форми побудови зон первинних документів
- 8.6. Сполучення первинних і машинних документів
- 8.7. Методика проектування вхідних інформаційних повідомлень
- Контрольні запитання
- Розділ 9. Проектування зв’язку користувач – пеом
- 9.1. Складові зв’язку користувач – пеом
- Приклад двох діалогів
- 9.2. Процеси введення – виведення
- 9. 3. Діалог
- 9.4. Розміщення даних на екрані дисплея
- 9.5. Підтримка користувача
- Контрольні запитання
- Розділ 10. Впровадження, супроводження та модернiзацiя iс
- 10.1. Організація і планування робіт з уведення в дiю системи
- 10.2. Дослідна експлуатація і введення в дію інформаційних систем
- 10.3. Супроводження і модернізація інформаційних систем
- Контрольні запитання
- Розділ 11. Управління процесами проектування інформаційної системи
- 11.1. Рівні управління проектування інформаційної системи
- 11.2. Контур управління
- 11.3. Структура арм – організатора проектування іс
- 11.4. Розробка текстових і табличних документів
- Відображення логічної моделі документа на його геометричну модель називається алгоритмом формування текстових документів.
- Контрольні запитання
- Розділ 12. Типове проектування інформаційних систем
- 12.1. Загальна характеристика елементного підходу до створення інформаційної системи
- 12.2. Методи елементного проектування інформаційних систем
- 12.3. Суть компонентної технології створення інформаційних систем
- 12.4. Способи прив’язки пакета прикладних програм
- 12.5. Особливості методу об’єктного проектування
- 12.6. Характеристика асу «Сігма»
- Контрольні запитання
- Розділ 13. Автоматизація проектування інформаційних систем
- 13.1. Задачі й принципи автоматизації проектування інформаційних систем
- Особливості сапр іс
- 13.2. Характеристика сапр «марс»
- 13.3. Характеристика сапр «плюс»
- Контрольні запитання
- 14.1. Технологія проектування іс на основі баз даних
- 14.2. Технологія проектування іс на основі використання електронних таблиць
- 14.3. Технологія проектування ssаом
- 14.6 Технологія проектування іс на мережах еом
- 14.7. Об'єктно-орієнтоване проектування іс
- Документи План Оперативний облік Звіти
- Аналіз за рік Оперативний аналіз
- 14.7. Системи управління документацією в іс
- Контрольні запитання
- Навчальне видання
- Основи створення інформаційних систем
- 252057, М.Київ, проспект Перемоги, 54/1.