14.2. Технологія проектування іс на основі використання електронних таблиць

Сфера застосування табличних процесорів в ІС визначається їхніми технічними можливостями. Виділяють два рівні застосування табличних процесорів в ІС:

розв'язування часткових відносно невеликих задач у вигляді ок­ремих електронних таблиць, які користувач накопичує на диску, фор­муючи власну бібліотеку;

створення закінчених АРМ, орієнтованих на визначену технологію обробки даних (розрахунок заробітної плати, аналіз господарської діяльності і т. п).

Задачі, що розв'язуються з допомогою табличних процесорів» можна згуртувати у кілька класів:

а) для розрахунків за встановленими форматами у регламентному режимі. У цьому випадку один раз визначається шаблон таблиці, а потім здійснюються розрахунки із змінюваними даними. Ця таблиця є копією стандартного бланка із заданими реквізи­тами рядків і стовпців для заповнення і здійснення бухгалтерських ра­хунків ї калькуляцій. Структура і розміри ЕТ точно задані, процедури, в основному, мають характер прямих розрахунків;

б) моделювання результатів прийняття рішень — за типом «що буде, якщо...». Задаються залежності результатів від вихідних даних за деякими формулами. За результатами багатьох розрахунків оби­рається оптимальний варіант. Ця таблиця використовується для обробки різних відомостей, кошторисів, планів, журналів з однотипними рядками-записами. Електронна таблиця може оброблятися як файл бази даних;

в) подання табличних даних у графічній формі. Ця таблиця використовується у задачах дослідження функцій при моделюванні динамічних процесів. Поле формул у таких таблицях суттєво перевищує поле вихідних даних;

г) використання табличного процесора як великого матричного калькулятора. Такий режим зручно використовувати, наприклад, для статистичного аналізу. Ця таблиця застосовується для обробки багатовимірних маси­вів даних, наприклад статистична обробка даних.

У цілому слід зазначити, що табличний процесор доцільно засто­совувати тоді, коли операції над таблицями носять, в основному, об­числювальний характер. У задачі, де вимагається складне сортування, вибірка даних через ключ, необхідно віддавати перевагу СУБД.

Основні переваги електронних таблиць проявляються у можли­вості підтримки з їх допомогою аналізу в різних економічних застосу­ваннях (фінанси, менеджмент, маркетинг, оптова роздрібна торгівля). Це робить електронні таблиці ефективним інструментом побудови си­стем підтримки прийняття рішень у складі ІС. Одна із задач, що розв'язуються користувачем у СППР, — це визначення залежності результатів обчислень від обраного сценарію (вихідних даних). Така задача називається ситуаційним аналізом.

Зазначені властивості електронних таблиць як інструментарію ІС накладають свої особливості і на порядок проектування задач, що розв'язуються з допомогою електронних таблиць. З іншого боку, широкі можливості з обміну інформацією між різними інструмен­тальними засобами ІС (базами даних, електронними таблицями, текстовим і графічним редакторами) вимагають враховувати їх у про­ектних рішеннях.

Розробка компонента ІС на основі електронної таблиці можна представити у вигляді такого технологічного процесу:

1. Аналіз задачі. Визначення необхідності й доцільності їх розв'язання на базі табличного процесора.

2. Розробка або коригування наявної форми документа (або документів) для задачі.

3. Розробка економіко-математичної моделі, за якою здійснюватимуться розрахунки або ситуаційний аналіз.

3.1. Визначення переліку показників (реквізитів), що являють собою вихідні дані для розрахунку.

3.2. Визначення формул розрахунку вихідних (результуючих) показників.

3.3. Визначення максималізованих і мінімалізованих показників, встановлення обмежень на змінні величини.

4. Вибір типів таблиць і розробка загальної структури кожної таблиці. Встановити структуру зв'язків між таблицями.

5. Визначення вимог до вхідного файла електронної таблиці для імпорту даних з бази даних. Ця проектна процедура реалізується при наявності інформації в базі даних ІС.

6. Проектування графічного висновку.

6.1. Визначити типи графіків.

6.2. Задати параметри для кожного графіка.

Зазначені процедури дозволяють виконати по суті справи, етап технічного проектування задачі. Робоче проектування здійснюється безпосередньо у середовищі обраного пакета табличного процесора. Проектування в середовищі пакета табличного процесора передбачає виконання таких операцій:

1. Створити шаблон таблиці: ввести заголовок таблиці, ввести позначення рядків, ввести позначення стовпців, ввести символи розграфки, зберегти шаблон на диску.

2. Відредагувати шаблон (у разі необхідності).

3. Ввести дані у клітинки.

4. Ввести у клітинки необхідні формули та здійснити розрахунки. .

5. Підготувати таблицю до друку.

6. Надрукувати таблицю з результатами графіка контрольного при­кладу.

7. Побудувати графіки, спорядивши кожний такими параметрами: набір значень аргументу, один або кілька наборів значень функцій, заголовок графіка, назва функції, пояснювальні написи по осі абсцис Х та осі ординат Y.

Графічні засоби подання інформації займають усе більше місце в структурі програмних продуктів сучасних ІС. Графіки дозволяють подавати табличні дані у наочнішій і зручнішій для сприйняття формі. Можна виділити такі основні напрямки використання графіків у зада­чах ІС:

- виявлення тенденцій розвитку будь-яких явищ (наприклад, ди­наміки зміни цін);

- ілюстрації залежності однієї величини від іншої (наприклад, со­бівартості від об'єму випуску);

- порівняння двох або більше величин (наприклад, характеристик продуктивності обладнання);

- ілюстрації питомої ваги складових у деякому явищі або предметі [наприклад, ваги, що мають різні фірми на ринку певного виду продукції).

Графічне подання інформації забезпечує цілісність сприйняття інформації про проблемну сферу, включаючи інтегративні механізми мислення користування, сприяє активізації вироблення альтернатив рішення проблеми в ОПР.

Електронні таблиці дозволяють будувати такі типи графіків:

1. Гістограми, або стовпцева діаграма (Bar Chart).

2. Етажерочний графік (діаграма) (Stacked-Bar Chart). Кількість cтовпців діаграми відповідає кількості зазначених значень підставних. Висота кожного стовпця дорівнює сумарній висоті стовпців, що відповідають окремим підставним.

3. Колова діаграма (Ріе Сhагt). Демонструє питому вагу складових будь-якої величини (наприклад, процентний розподіл прибутку підприємства).

4. Лінійний графік (Ііпе Graph). Значення підставних відображуються крапками. Ордината крапки пропорційна відповідному значенню підставної.

5. ХY-залежнiсть (Х-YGraph). Дозволяють побудувати графік залежності однієї змінної від іншої.

6. Етажерково-лінійний графік, або діаграма площ (Area Graph). Подібний до етажеркової діаграми. Відмінність — сумі і проміжним значенням змінних відповідають крапки, що з'єднуються лініями.

7. Графік біржового курсу, або графік розкиду значень (Ні - Lо). На графіку відображуються мінімальне та максимальне значення підставної.

Будуючи графік в ЕТ, необхідно задавати, як правило, такі його параметри: заголовок графіка (Маіп Неаdіпg), підзаголовок графіка(Sиb-Неаdіпg), надпис по осі Х (X - АхіsНеаdіпg), надпис по осіY(Y- АхіsНеаdіпg), значення аргументів(ТіmеLabels), назви функцій. значення функцій (Роіпd -Labels).