3. Глобальний та умовний екстремуми цільової функції. Необхідна умова існування екстремуму.

4. Математичний інструмент, який використовується для побудови економіко-математ. моделей.

5. Метод розв’язку задач цілочислового лінійного програмування.

6. Формула Тейлора. Матриця Гессе, її структура, та її використання для дослідження функцій на екстремум.

7. Системи нерівностей. Область допустимих розв’зків системи нерівностей.

8. Ознаки множинних розв’язків системи нерівностей, кутові точки.

9. Суть ідеї методу відтинання для задач цілочислового програмування.

10. Додатньо та від’ємно визначена матриця Гессе. Використання цих ознак матриці для дослідження функції на екстремум.

11. Загальний запис лінійної оптимізаційної моделі. Цільова функція та система обмежень.

12. Описати алгоритм розв’язання цілочислових задач лінійного програмування за методом Гоморі.

13. Метод приведеного градієнта (метод Якобі).

14. Допустимий план розв’язку задач лінійного програмування, опорний та оптимальний плани.

15. Дробово-лінійна модель, та її використання для визначення показників рентабельності економічних систем.

16. Матриця Якобі, матриця управління.

17. Векторно-математична форма запису задачі лінійного програмування.

18. Геометрична інтерпретація розвязку задач лінійного програмування на площині.

19. Градієнт функції

20. Основні властивості розв’язків задач лінійного програмування.

21. Геометрична інтерпретація лінійних оптимізаційних моделей на площині.

22. Описати алгоритм методу Гоморі розвязку задач цілочислового математичного програмування.

23. Симплексний метод розвязування задач лінійного програмування. Ідея методу.

24. Розвязування дробово-лінійної оптимізаційної задачі зведенням до задачі лінійного програмування.

25. Градієнтний метод. Ідея методу.

26. Описати алгоритм симплексного методу розв’язування задач лінійного програмування

27. Метод приведеного градієнта (метод Якобі). Введення залежних та незалежних змінних для компонент вектора Х = (х1, х2, …. Х4)

28. Базисні та вільні вектори. Базисні та вільні змінні.

29. Окантована матриця Гессе, та її використання при розв'язку нелінійних задач.

30. Структура симплексної таблиці. Базисні та вільні вектори. Оцінковий рядок симплексної таблиці.

31. Приведення задачі дробово-лінійного програмування до оптимізаційної задачі лінійного програмування.

32. Як отримати приведений градієнт?

33. Симплексний метод. Умова оптимальності задач лінійного програування.

34. Цілочислові оптимізаційні моделі. Класифікація моделей цілочислової оптимізації.

35. Метод множників Лагранжа. Поняття абсолютного та умовного екстремуму функції.

36. Симплексний метод. Вибір напрямного стовпчика і рядка при здійсненні ітерації.

37. Загальний запис нелінійної оптимізаційної моделі. Цільова функція та система обмежень.

38. Матриця Якобі J та матриця управління.С та їх використання в побудові приведеного градієнта функції

39. Метод штучного базису. Суть базису.

40. Окантована матриця Гессе та її побудова

41 Основні властивості розв’язків задач програмування

42 Геометрична інтепретація задачі нелінійного програмування на площині. Нелінійна цільова функція і лінійні обмеження

43. Метод множників Лагранжа

44.Метод штучного базису

45 Нелінійні оптимізаційні моделі. Загальний запис математичної моделі. Функція Лагранжа

46 Теорія двоїстості в лінійних оптимізаційних задачах. Математична модель прямої та двоїстої задач. Загальний запис моделей.

47.Нелінійні моделі. Визначення стац. Точок при викор. Методу множників Лагранжа

49 Геометрична інтепретація задачі нелінійного програмування на площині. Нелінійна цільова функція і нелінійні обмеження обмеження.

50 Симетричні та несиметричні двоїсті пари лінійного програмування

51.Дос-ння на екстремум типової ф-ції задачі нелінійного програмування, в стаціонарній точці використовуючи окантовану матрицю Гессе.

52.Приведення дробово-лінійної оп-ної задачі до задачі лінійного програмування.

53.Сиплекс табл. для задачі лінійного програм з штучним базисом

54.В яких випадках викор дроб-лін цільова ф-ція при розв’язуванні екон задач

55.Cформолювати вимогу до екон задач, які належать до класу задач цілочисельного прогр. та задач частково цілочислового прогр

56.Записати загальний запис моделі та записати економічний зміст коефіцієнтів моделі.

57.Описати алгоритм розвязання задач лінійного програмування симплексним методом.

58.Загальна структура симплексної таблиці при реалізації симплексного методу для задачі

59.Градієнтний метод.Основна властівість градієнта.Ідея методу.

60. Загальний запис лінійної оптимізаційної задачі.Приведення моделі до канонічного вигляду.Описати економічний зміст кофіцієнтів.

60. Загальний запис лінійної оптимізаційної моделі. Приведення моделі до канонічного вигляду.Описати економічний зміст коефіцієнтів bj,cj,aij

61. Графічний метод розв’язання цілочислових задач лінійного програмування.

62. Визначення мін(макс) для цільової функції

63. Визначення розв’язку *= ( ), λ*= , ,… для стаціонарної точки для нелінійної оптимізаційної задачі.

64 Записати математичну модель оцінки рентабельності виготовленої продукції

65. Аналіз коефіцієнтів цільової функції cj, dj.

66. Описати алгоритм розвязування задач лінійного програмування на площині.

67. Пряма та двоїста задачі лінійного програмування. Визначення Lmin для двоїстої задачі по результатам симплексної таблиці прямої задачі.

68 Базисні та вільні вектори,базисні та вільні невідомі. Як визначити число базисних векторів по заданій матриці ∆

69. Загальний запис математичної моделі дробово-лінійної задачі приведення її до задачі лінійного програмування.

70. Записати приведений градієнт по методу Якобі.

71.Чому дорівнюють .

72.Задачу в лінійному програмуванні в загальному вигляді привести до канонічного вигляду.Базисні і вільні зміні.Економічна інтерпретація коефіцієнтів моделі а,с,b.

73.Математичне програмування. Обєкт матем програмування. Визначення матем моделі.

74.Матем постановка оптимізаційних задач.Цільова ф-ція та система обмежень.

75.Записати економіко-матем модель в загальному вигляді.

76.Окантована матриця Гесе. Достатні умови для ідентифікації екстремальних точок.

77. Базисні та вільні вектори. Визначення базисних векторів по заданій матриці ∆.

78. Визначення вільних векторів через базисні.

79. Що описує система обмежень задачі лінійного програмування Загальний запис економіко-математичної моделі.

80. Симплексний метод розв’язування задач лінійного програмування. Використання методу Жордана-Гаусса для визначення елементів аij симплексної таблиці.

81. Структура окантованої матриці Н. Визначення матриць Р, Рт, Q. Використання матриці Н для дослідження стаціонарних точок.

82. Економіко-математична модель. Правила, які потрібно дотримуватись при побудові такої моделі. Поняття адекватності економіко-математичної моделі.

83. Симлексна таблиця для задачі лінійного прорамування. Оцінючий та оцінючий стовпчик

84. Метод відтинання. Метод Гоморі. Як отримати нерівність правильного відтинання

85. Записати загальний запис математичного програмування. Лінійні та нелінійні моделі.

86.  Cтруктура матриць А та Ат

87.Дробово- лінійне програмування. Система обмежень. Яку інформацію містять

88. Градієнтний метод Франка-Вульфа

89. Метод приведеного градієнта(метод Якобі).

90 Загальні форми запису лінійних оптимізаційних задач

91. Цілочислове програмування. В яких випадках воно використовується. Геометричний розв’язок цілочислових задач на пощині.

92.Дати визначення допустимого плану. Область існування планів,оптимальний план

93. Цілочислове програмування. Визначення оптимального плану для цілочислової моделі графічним методом на площині.

73.ПРОДОВЖЕННЯ