logo
My_horosho_postaralis_2003_WORD

24. Розвязування дробово-лінійної оптимізаційної задачі зведенням до задачі лінійного програмування.

Розв’язуючи економічні задачі, часто як критерії оптимальнос­ті беруть рівень рентабельності, продуктивність праці тощо. Ці показники математично виражаються дробово-лінійними функціями. Загальну економіко-математичну модель у цьому разі записують так: позначимо через прибуток від реалізації одиниці -го виду продукції, тоді загальний прибуток можна виразити формулою: ; якщо — витрати на виробницт­во одиниці -го виду продукції, то — загальні витрати на виробництво. У разі максимізації рівня рентабельності вироб­ництва цільова функція має вигляд:

за умов виконання обмежень щодо використання ресурсів: ;

.Позначимо і введемо заміну змінних . Тоді цільова функція матиме вигляд: .Отримали цільову функцію, що виражена лінійною залежністю.Оскільки , то звідси маємо: . Підставимо виражені через нові змінні значення в систему обмежень: Крім того, з початкової умови

.Умова стосовно невід’ємності змінних набуває виг­ляду:

Виконані перетворення приводять до такої моделі задачі:

Отримали звичайну задачу лінійного програмування, яку мож­на розв’язувати симплексним методом.

Допустимо, що оптимальний розв’язок останньої задачі існує і позначається:

.Оптимальні значення початкової задачі визначають за формулою: .