logo
My_horosho_postaralis_2003_WORD

30. Структура симплексної таблиці. Базисні та вільні вектори. Оцінковий рядок симплексної таблиці.

У стовпці «Базис» записані змінні, що відповідають базисним векторам, а в стовпці «Сбаз» — коефіцієнти функціонала відповідних базисних векторів. У стовпці «План» — початковий опорний план , в цьому ж стовпці в результаті обчислень отримують оптимальний план. У стовпцях записані коефіцієн­ти розкладу кожного j-го вектора за базисом, які відповідають у пер­шій симплексній таблиці коефіцієнтам при змінних у системі (2.37). У (m + 1)-му рядку в стовпці «План» записують значення функціонала для початкового опорного плану , а в інших стовпцях — значення оцінок . Цей рядок симплексної таблиці називають оцінковим.

Після заповнення табл. 2.6 розраховують значення оцінок плану (останній рядок): . Потім згідно з умовою оптимальності плану задачі лінійного програмування, якщо всі (для задачі на максимум), то план є оптимальним. Допустимо, що одна з оцінок , тоді план не є оптимальним і необхідно здійснити перехід до наступного опорного плану, якому буде відповідати більше значення функціонала.

Використовуючи симплекс метод, вектори, що утворюють одиничну матрицю коефіцієнтів з системи обмежень, називають базисними, всі інші вільними, якщо з поданих векторів одиничну матрицю утворити неможливо, їх вводять штучно з потрібними коефіцієнтами, коефіцієнти вводять в систему обмежень, такі вектори називають штучними.