Інформація та інформаційні процеси Поняття інформації.

Інформація, як і матерія, належать до понять, яким не прийнято давати означення (їх трактують, пояснюють). Під інформацією будемо розуміти дані (відомості) про об'єкти чи явища світу, що нас оточує.

З інформацією ми стикаємося постійно: кожного дня отримуємо її, перетворюємо чи використовуємо. Люди у всі часи намагалися зібрати й зберегти для себе та нащадків корисну, нову, повну та достовірну інформацію. Достовірна інформація — це знання.

Лише у XX столітті інформація стала об'єктом наукових досліджень, а приблизно в 1970 р. сформувалась нова царина науки — інформатика. Термін інформатика французького походження. В англомовних країнах ця наука називається «наукою про комп'ютери» — computer science.

Інформатика вивчає закономірності та методи опрацювання інформації за допомогою ЕОМ. Процеси опрацювання інформації — подання, зберігання, пересилання, перетворення тощо — називаються інформаційними.

Як самостійна наука інформатика виникла на базі сформованої наприкінці 40-х років кібернетики — науки про керування і зв'язки в природі та суспільстві. Об'єктом дослідження в кібернетиці є інформація, що циркулює в різних системах: технічних (комп'ютери, засоби зв'язку), біологічних (мозок людини) та соціальних (шкільний колектив тощо). Під інформацією в кібернетиці розуміють сукупність даних у вигляді сигналів чи відомостей, які деяка система отримує від навколишнього середовища (це вхідна інформація), передає в навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігає (внутрішня інформація).

Фізичне середовище, в якому зафіксована інформація, називається носієм інформації. Прикладом природного носія інформації є нейрони мозку людини, а папір, перфострічка, перфокарта, магнітна стрічка чи диск є штучними носіями. Сучасна наука пропонує нові носії, що використовують електричні, магнітні, оптичні властивості різних матеріалів та окремих молекул. Важливо, щоб носій давав змогу швидко відтворювати (читати) зафіксовану інформацію.

Інформація передається від джерела інформації до споживача в закодованій формі: в звуковій, знаковій (символьній), графічній тощо.