Операції уведення-виведення

Уведення-виведення - це операції-процедури, за допомо­гою яких читають і записують інформацію у файл:

Read - читання;

Write - записування.

Процедура read(f.,v) присвоює змінній v значення компонен­ти файла f, на яку вказує вікно, і пересуває вікно на наступну позицію файлу.

Параметрів процедури Read(f,v1,v2,...) може бути декілька. Компоненти файлу послідовно присвоюються цим змінним. Після читання кожного компонента вікно файлу зміщується на одну позицію.

Процедура Write(f,x) записує в файл f позицію, на яку вка­зує вікно, черговий компонент, що дорівнює значенню виразу х, а вікно зсувається на наступну позицію файлу. Зрозуміло, що тип виразу чи змінної х повинен збігатися з типом компо­нентів файлу f.

Пересування по файлу

З метою пересування по файлу використовують дві проце­дури Seek і Truncate та додатково три функції FileSize, FilePos і Eof.

Процедура Seek змінює положення вікна, поміщаючи його на елемент файлу з заданим номером. Звертання до процедури таке:

Seek(<ім'я_файлової_змінної>,<номер_елемента>)

Другий параметр - ціле число типу longint. Після виконання процедури Seek подальше читання чи записування можна ви­конувати з позиції, на яку перенесене вікно файлу.

Функція FileSize повертає кількість елементів файлу.

Функція FilePos повертає номер елемента, на якому розмі­щене вікно. Обидві функції мають один параметр - ім'я файло­вої змінної. Наприклад:

Seek(f, FilePos(f)+1) - пропуск одного елемента;

Seek(f, 0) - розміщення вікна на початку;

Seek(f, FileSize(f)) - розміщення вікна після останнього еле­мента для дописування файлу.

Функція Eof перевіряє кінець файлу. Оскільки кількість компонентів у файлі ніде не фіксується, то під час опрацювання файлів важливо мати змогу визначати, чи не вийшло вікно за межі файлу. Для цього в мові Паскаль використовують логічну функцію Eof. Значення цієї функції Eof(f) дорівнює true, якщо вікно вказує на кінець файлу, тобто на позицію, що є після останнього компонента файлу. В протилежному випадку зна­чення функції Eof(f) дорівнює false. Якщо значення функції Eof(f) дорівнює true, то звертання до процедури читання з цього фай­лу спричинить помилку.

Процедура Truncate(f) відтинає частину файлу, починаючи з позиції вікна файлу включно з нею.

Є ще такі спеціальні операції з файлами:

Erase - вилучити файл на диску;

Rename - перейменувати файл;

Chdir - задати поточний каталог;

Mkdir- створити новий підкаталог;

Rmdir - вилучити порожній підкаталог.

Текстові файли

У мові Паскаль окремо виділяють текстові файли, яким відповідає стандартне ім'я text. Наприклад:

type

T=text;

Тип text є стандартним і тому в програмі не описаний.

Текстовий файл - це послідовність літер, однак він не екві­валентний типу

type

T=file of char;

У текстовому файлі послідовність літер розділена на рядки. В кінці кожного рядка є символ "кінець рядка", внутрішнє відображення якого залежить від реалізації. Звичайно, "кінець рядка" - це комбінація коду "переведення каретки" (символ #13), за яким може бути код «переведення рядка» (символ #10). Символ # використовують для позначення символів, які не ма­ють графічного відображення. Наприклад, #10 - це символ з кодом 10. Для програмування переважно немає потреби знати коди символів "кінець рядка" і "кінець файлу" (#26). З симво­лом "кінець рядка" пов'язана логічна функція Eoln. Функція Eoln(t) набуває значення true, якщо вікно вказує на кінець рядка, і false - у протилежному випадку.

Для записування ознаки кінця рядка застосовують стан­дартну процедуру Writeln. З текстовими файлами використову­ють також процедуру Readln, результатом виконання якої є про­пуск усіх символів до кінця рядка, тобто перенесення вікна файлу з поточного символу на наступний після кінця рядка. Якщо ж після поточного символу нема символу "кінець рядка", то буде зафіксована помилка.

Операції читання і записування з текстовими файлами є чітко послідовними. Крім того, текстовий файл не можна од­ночасно використати для читання і записування. Для текстових файлів використовують ті ж процедури ініціалізації, відкри­вання і закривання, що й для звичайних файлів. Однак операція Reset відкриває текстовий файл тільки для послідовного чи­тання, a Rewrite - для його оновлення, тобто для записування в файл. Якщо треба змінити режим роботи, то потрібно знову відкрити файл, використовуючи відповідну процедуру.

Додатково для текстових файлів визначені такі процедури.

Append – відкриває файл для записування в його кінець (до­писування). Звертання:

Арреnd(<ім'я_файлової_змінної>).

Процедура не очищає файл, а тільки розміщує вікно файлу в його кінець, її зручно використовувати для додавання нових рядків у кінець вже створеного текстового файлу.

SetTextBuf – визначає буфер для обміну з текстовим файлом, її застосовують для прискорення обміну з файлом. Під час від­кривання файлу з файловою змінною пов'язується системний буфер розміром 128 байтів, через який і відбувається обмін. Цей буфер виділяється автоматично і доступ до нього неможли­вий. Процедура SetTextBuf дає змогу сформувати його не в сис­темній області, а в самій програмі й у разі потреби задати його ємність. Звертання таке:

SetTextBuf(var F: text; var Buf; Size: word).

Тут F – файлова змінна, файл не повинен бути відкритий; Buf – змінна для розміщення буфера (нетипований параметр); Size – ємність буфера, байт. Цей параметр не обов'язковий. Якщо його нема, то за замовчуванням ємність становить 128 байтів.

Для читання і записування використовують процедури Read, Readln і Write, Writeln. Оскільки текстовий файл містить символьну інформацію, то під час записування даних іншого типу чи читання змінних іншого типу ці дані й змінні іншого типу автоматично будуть перетворені в символьні і навпаки.

З метою перевірки кінця файлу застосовують функцію Eof, як і для нетекстових файлів.

До текстових файлів не використовують процедуру Seek, оскільки довжина рядків не визначена, зате користуються функ­ціями SeekEoLn і SeekEoF.

SeekEoLn - пошук кінця поточного рядка. Пропускає всі символи-розділювачі (прогалини і табуляції) в рядку і розміщує вікно у кінці рядка, якщо його знайдено, і вертає true. Якщо ж кінця рядка не знайдено, то вікно буде на першому значущому символі і вертає false.

SeekEoF - пошук кінця файлу. Пропускає всі символи-розді­лювачі, в тому числі символи "кінець рядка", і розміщує вікно файлу на кінці файлу, якщо його знайдено, повертаючи в програ­му true. Якщо ж кінець файлу не відшукано, то вікно розміститься на першому значущому символі і вертає у програму false.