Логічний тип

Логічні змінні можуть мати одне з двох значень: true (істин­не) або false (хибне). Як і maxint, ці значення належать до наперед визначених сталих, тобто їх не треба описувати. Ло­гічні змінні найчастіше використовують для керування послі­довністю виконання операторів програми.

Є три логічні операції, які, будучи застосовані до логічних операндів, приводять до результату типу boolean:

and - логічна кон'юнкція;

or - логічна диз'юнкція;

not - логічне заперечення.

У ТР є ще одна операція: xor - додавання за модулем 2. Наприклад, якщо описати

var

х, у, z: boolean;

то можна записувати вирази, які будуть мати логічні значення

х and у or z

not у and x

х and (у or z)

Послідовність виконання логічних операцій така: not, and, or. Для її зміни використовують дужки.

Правила виконання логічних операцій (х і у - логічні змін­ні) наведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Таблиця істинності логічних операцій

Логічний (булів) результат дають також операції порівнян­ня: <, <=, =, <>, >=, >, in. Операнди цих операцій можуть бути дійсного, цілого, а також логічного типу. Значення логічного типу можна порівнювати, оскільки прийнято, що false<true.

До операндів дійсного типу не варто застосовувати опера­цію "дорівнює", оскільки умова може не виконуватися внаслі­док неточного відображення дійсних чисел у пам'яті комп'юте­ра, а також помилок заокруглення під час обчислення виразів дійсного типу. Тому замість а=b ліпше записати abs(a-b)<E, де Е - деяке мале значення, що залежить від порядку значень а і b. Якщо їхній порядок невідомий, то Е є функцією одного з них, наприклад:

abs(a-b)<abs(a*1E-6) - порівняння з точністю до 0.000001.

Операції порівняння мають нижчий пріоритет виконання, ніж логічні операції, тому у разі потреби використовують дужки.

Функції eoln і eof дають бульові значення, їхніми парамет­рами можуть бути імена файлів. Якщо параметра нема, то за замовчуванням мають на увазі файл input (файл уведення).

Функція eoln дає true, якщо з файлу введення надійшов кінець рядка; в усіх інших випадках - false.

Функція eof дає true, якщо файл перебуває в стані "кінець файлу", тобто процес дійшов до кінця, в інших випадках - false. Спроба прочитати щось з файлу після того, як значення функції стало true, призведе до помилки. Тому перед читанням треба перевіряти кінець файлу:

if eof

then write('кінець файлу')

else read(sym);

Функція odd має цілочисловий аргумент; odd(i) дає true, якщо і непарне, і false, якщо і - парне.

Якщо x - змінна логічного типу, то оператор процедури write(x) виведе TRUE або FALSE, залежно від значення змінної.

Процедура read не може мати аргументів бульового типу.