Стандартні модулі
Стандартні модулі Турбо Паскалю, такі як Dos, System, Overlay, Graph, Crt, Printer, містяться у файлі TURBO.TPL. Вони завантажуються в пам'ять разом з Турбо Паскалем і доступні для будь-якої програми. Бібліотечний системний файл TURBO.TPL зберігається в тому ж каталозі, що й TURBO.EXE. Він має спеціальну структуру і призначений для компактного зберігання та швидкого доступу до програм, які використовуються найчастіше.
Модуль SYSTEM містить усі стандартні та вбудовані процедури і функції Турбо Паскалю. Він приєднується до кожної програми автоматично. Для того, щоб використати цей модуль у програмі, не потрібно його ім'я оголошувати в реченні uses цієї програми.
Модуль DOS визначає процедури і функції Турбо Паскалю, пов'язані з визначенням і заданиям часу (GetTime, SetTime), ємності диска (DiskSize) тощо. Тут також визначено дві програми нижнього рівня - MSDOS і INTR, які дають змогу використовувати будь-який виклик MS DOS або системні переривання, а також деякі інші сталі і типи даних.
Модуль OVERLAY забезпечує підтримку оверлеїв.
Стандартний модуль CRT має набір спеціальних засобів для введення-виведення сталих, змінних, програм, які можна використати для роботи з екраном: робота з вікнами, керування курсором, керування кольором, звуком.
Процедури модуля CRT такі:
0) AssignCrt - призначає текстовий файл на екран;
1) СІгЕо - вилучає всі символи від біжучої позиції курсора до кінця рядка без пересування курсора;
2) ClrScr - очищає екран і розміщує курсор у верхньому лівому куті;
3) Delay- затримує на визначену кількість мілісекунд;
4) DelLine - вилучає рядок, на якому є курсор;
5) GotoXY- позиціює курсор (X- горизонтальна позиція, 7 - вертикальна);
6) HighVideo - задає високу інтенсивність символів;
7) InsLine - вставляє порожній рядок у позиції курсора;
8) LowVideo - задає низьку інтенсивність символів;
9) NormVideo - задає нормальну інтенсивність символів;
10) NoSound - вимикає внутрішній динамік;
11) Sound - запускає внутрішній динамік;
12) TextBackGround - задає колір тла.
13) TextColor - задає колір символів.
Модуль PRINTER дає змогу визначати драйвер пристрою за допомогою описаної в ньому змінної текстового файлу SLT, а також перевизначити стандартне виведення, використовуючи Write чи Writeln.
Стандартний модуль GRAPH - це набір швидкодійних, ефективних графічних підпрограм, які дають змогу використовувати графічні можливості персонального комп'ютера. Цей модуль реалізує незалежний від пристрою графічний драйвер, і що підтримує графічні адаптери CGA, EGA, Hercules та ін.
Використання модулів
Для того, щоб створити власний модуль і використати його в деякій програмі, треба модуль, написаний згідно із зазначеною вище структурою, розмістити у файл з розширенням .PAS і відтранслювати його. Результатом транслювання замість файлу з розширенням .ЕХЕ для звичайних програм (оскільки модуль не є виконавчою програмою) буде файл з розширенням .TPU (Turbo Pascal Unit). Ім'я файлу з розширенням .PAS, що містить початковий текст модуля, повинно збігатися з іменем модуля (Unit). Компіляція відбувається як для звичайної програми - за допомогою компілятора інтегрованого середовища ТРС-компілятора. У результаті утворюється TPU-файл, ім'я якого збігається з іменем модуля. Для використання це ім'я зазначають у програмі після uses в інтерфейсній частині модуля, якщо цей модуль буде використаний іншим модулем. Одержаний файл можна залишити як окремий або розмістити в TUPBO.TPL (Turbo Pascal Library) за допомогою програми TPUMOVER.EXE. Ім'я файлу .TPU буде збігатися з іменем цього ж модуля.
Є декілька аспектів використання модулів у Турбо Паскалі.
Один з них - організація великих програм. Окремі процедури і функції можна об'єднати в модулі, які далі використовує головна програма або інші модулі. Якщо після компіляції модулі зберігаються як окремі .TPU-файли, то Турбо Паскаль буде керувати проектуванням і компонуванням (linkage) програми.
Зокрема, під час перекомпіляції програми, яка використовує модулі, вбудований у Турбо Паскаль компілятор перевіряє дату створення файлів .PAS і .TPU та перекомпільовує тільки ті модулі, що були модифіковані після останньої компіляції програми.
Другий аспект використання модулів у великих програмах пов'язаний з обмеженням розміру кодових сегментів. Турбо Паскаль дає змогу зняти ці обмеження на максимальний розмір програми, розміщуючи кожен модуль в окремий сегмент.
Окремі частини програми об'єднують у модулі так. Передусім доцільно об'єднати всі глобальні визначення - сталі, типи даних, змінні - в окремі прості модулі. Це зручно у випадках, коли інші модулі програми використовують ці глобальні визначення. Такі визначення може використовувати будь-який модуль, якщо вони зроблені в головній програмі.
В іншому модулі можна зібрати всі процедури і функції, які використані в програмі, об'єднавши їх у логічні групи залежно від частоти застосування їх програмою.
Розглянемо, як програму, записану без використання модульної структури, зобразити у вигляді сукупності модулів. Для цього найперше треба всі глобальні визначення виділити в окремий модуль, наприклад MOD1, а з відповідних розділів програми їх вилучити. Далі потрібно скопіювати процедури і функції в окремий файл з іменем, наприклад MODUL, і також вилучити їх з програми; відкрити цей файл для редагування і набрати такі рядки перед процедурами і функціями:
unit MODUL;
interface
uses MOD1;
implementation
де MODUL- ім'я модуля, який містить процедури і функції програми (ім'я цього модуля повинно збігатися з іменем файлу, куди скопійовані процедури і функції), MOD1 - ім'я модуля з глобальними визначеннями. У кінці файлу треба набрати слово end. Між словами interface і implemetation повинні бути заголовки всіх процедур і функцій, скопійованих у файл. Якщо модуль MODUL використовує інші модулі, їхні імена зазначають у реченні uses після імені MOD1. Після цього потрібно скомпілювати створений файл і, повернувшись у головну програму, яка використовує одержаний модуль, додати його Ім'я в реченні uses. Одержана таким чином модульна структура програми дасть змогу з мінімальними затратами модифіковувати і пере-компільовувати програми.
- Інформація та інформаційні процеси Поняття інформації.
- Одиниці вимірювання інформації.
- Подання інформації та типи комп'ютерів.
- Способи пересилання інформації.
- Будова комп'ютера
- Пристрої введення-виведення інформації.
- Процесор
- Принципи функціонування комп'ютера Фізичні принципи
- Програмний принцип
- Поняття про середовища програмування
- Загальна характеристика мови паскаль
- Поняття інтегрованого середовища
- Команда New
- Команда Open
- Основи алгоритмізації Алгоритми та їх властивості
- Блок-схеми
- Загальна характеристика Паскаль-програми
- Структура Паскаль-програми
- Елементи мови Паскаль
- Прості типи даних
- Стандартні типи даних
- Дійсний тип
- Логічний тип
- Символьний тип
- Конструйовані типи
- Перелічуваний тип
- Оператори надання значень змінним Оператор присвоєння
- Уведення-виведення
- Порядок виконання операцій
- Складений оператор
- Стиль запису програми
- Структури керування
- Структура послідовного виконання
- Структура розгалуження
- Умовний оператор
- Оператор варіанта
- Оператор безумовного переходу
- Структура повторення
- Цикл з параметром
- Цикл з передумовою
- Цикл з післяумовою
- Ітераційні цикли
- Обчислення суми знакозмінного ряду із заданою точністю
- Процедури і функції
- Процедури з параметрами. Параметри-значення
- Одномірні масиви
- Поняття масиву. Одномірний масив та його опис в програмі
- Обчислення скалярного добутку двох векторів
- Знаходження найбільшого (найменшого) значень серед елементів масиву
- Обчислення суми та добутку елементів масиву
- Перетворення масиву по заданому закону
- Впорядкування одномірних масивів
- Впорядкування шляхом вибору
- Впорядкування обмінами
- Впорядкування вставками
- Зливання впорядкованих масивів
- Двомірні масиви Поняття двомірного масиву та його опис у програмі
- Ввід та вивід значень елементів двомірного масиву Ввід значень елементів двомірного масиву
- Вивід значень елементів двомірного масиву a[m,n]
- Рядковий тип (string)
- Комбіновані типи Організація комбінованих типів у Паскалі
- Оператор приєднання
- Множинні типи Організація множин
- Файлові типи Організація файлів
- Підготовчі та завершальні операції
- Операції уведення-виведення
- Стандартні файли input і output
- Модулі Модуль і його структура
- Стандартні модулі
- Наближене знаходження коренів рівнянь Дослідження рівняння. Відокремлення коренів
- Метод поділу проміжку пополам
- Метод хорд
- Метод дотичних
- Чисельне інтегрування
- Квадратурні формули прямокутників
- Загальні формули прямокутників
- Квадратурна формула трапецій
- Практичні оцінки точності квадратурних формул. Вибір кроку інтегрування
- Список літератури