Перелічуваний тип

Стандартні типи змінних, як відомо, мають значення, що є елементами з підмножини цілих, дійсних чисел, логічних зна­чень (true або false) або множини символів обчислювальної сис­теми (наприклад ASCII). Проте часто доводиться стикатися з поняттями, які можуть набувати специфічних значень, що не є елементами названих підмножин. Наприклад, поняття місяць (року) об'єднує часткові випадки з іменами "січень", "лютий", "березень",..., "грудень"; день тижня - це Пн, Вт, Ср,...,Сб, Нд. Для кожного з цих понять часткові випадки можна закодувати, наприклад, дні тижня - від 1 до 7, місяці року - від 1 до 12 тощо. Однак працювати з такими кодами незручно, оскільки треба постійно пам'ятати їхню відповідність конкретному по­няттю. Наприклад, вираз b=9 не дає змоги зрозуміти, що по­рівнюється: ціле число, чи код місяця в році. Якщо це код мі­сяця, то значно зручніше було б записати умову

b=September

Для того, щоб такий і подібні записи можна було викорис­товувати, у Паскалі введено новий тип - перелічуваний. Це впорядкований набір ідентифікаторів, заданий шляхом їх пе­релічення. Тобто для визначення перелічуваного типу задають список значень, яких можуть набувати змінні цього типу. За­гальний вигляд задання перелічуваного типу такий:

type <ім'я типу>=(<перелік можливих значень>)

Наприклад, задано тип:

type

odynycia=(dujm, fut, metr, myla);

var

masstab: odynycia.

Таким чином змінній masstab приписують тип odynycia, тобто ця змінна може мати одне із значень dujm, fut, metr, mylia. Обидва описи можна об'єднати в один, описавши тип під час опису змінних:

var

masstab: (metr, fut, dujm, mylia).

Однак у цьому разі цей же тип не можна надати ще якійсь одній або групі змінних. Тому визначення типу ліпше відділяти від опису змінної. Крім того, в деяких випадках треба зазначати тільки ім'я типу, а не його задання. А тут не буде імені типу.

Імена, перелічені в дужках, називають сталими іменами. Ще один приклад описання типів такий:

type

color=(black, white, red, orange, green, blue);

var

x, y, z: color.

Значення змінної не може належати більш ніж до одного типу. Наприклад, запис

type

robden=(pn, vt, sr, ct, pt, sb);

vychden=(sb, nd);

є неправильним.

Категорично заборонено різним іменам типів надавати однакові описи.

Зазначимо, що булів тип є фактично стандартним перелі­чуваним типом, його можна описати так:

type

boolean=(false, true);

Єдина операція, яку можна виконувати над змінними пе­релічуваного типу - порівняння. Результат одержують булів. Зрозуміло, що обидві компоненти порівняння мають однаковий тип. Упорядкованість у перелічуваних типах визначена послі­довністю, в якій значення перелічені під час визначення типу. Запишемо умовно

type

T=(W1,W2 Wn);

тоді Wi<>Wj, якщо i<>j - ознака відмінності, Wi<Wj, якщо i<j, -ознака впорядкованості.

Для визначених типів вираз white<black буде false; true>false – true;

Упорядкованість змінних перелічуваного типу дає змогу виконувати з ними функції pred і succ:

succ(blue)=white.

Перший елемент списку не має попереднього, а останній – наступного значення, тобто pred(red) і succ(green) є невизначені.

Функція ord теж має аргументом змінну перелічуваного типу і видає ціле число, що є порядковим номером значення змінної у списку визначення. Причому перше значення у цьому списку має порядковий номер нуль, друге - 1 і т.д. Тобто

ord(pn)=0; ord(sr)=2; ord(black)=1.

Щодо процедур уведення і виведення, то, на жаль, вводити і виводити на зовнішні пристрої значення перелічуваних типів не дозволено.

Діапазонний тип

Часто в програмі трапляються змінні, для яких наперед відомо, з якого інтервалу вони можуть набувати значення. На­приклад, нехай d – поточна дата (число деякого місяця). Зрозу­міло, що d може набувати цілочислового значення з інтервалу [1, 31], тобто її можна віднести до типу integer. Однак може статися, що в програмі цій змінній буде присвоєне значення, що виходить за межі заданого інтервалу. Щоб контролювати ситуацію й уникати таких помилок, у мові Паскаль введено діапазонний тип, що передбачає визначення діапазону значень іншого попередньо заданого типу, який є базовим. Базовими можуть бути типи цілий, символьний і перелічуваний, однак не дійсний. Загальний вигляд описання діапазону такий:

<стала>..<стала>

Наведемо приклади:

type

index=1..20 {діапазон типу integer}

letter='a'..'z' {діапазон типу char}

тоді змінні опишемо так:

var

і, j: index;

sym: letter;

Як і для перелічуваного типу, опис змінних можна суміс­тити з описом типу:

var

i,j: 1..20;

sym: 'a'..'z';

Однак ліпше їх розділяти.

Усі операції, які виконують зі змінними базового типу, мож­на застосовувати до відповідного діапазону:

j+i*2

rd<dn

pred(sym)<>'d'

Функції базового типу можна виконувати з діапазоном. Значення функції необов'язково належатиме до діапазону. Наприклад: sqr(i) не можуть належати до діапазону index (якщо, звичайно, це значення не присвоєно змінній типу index, на­приклад j).

Застосування діапазонного типу дає змогу поліпшити на­очність програми, а також передає інформацію компіляторові для перевірки правильності програми, тобто перевірки діапа­зону значень змінних.