Міністерство освіти і науки україни

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. Богдана Хмельницького

Авраменко В.С.

к.ф.-м.н, доцент кафедри ІСМТ

ІСТОРІЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ ТА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Лекції

Черкаси 2015

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА 4

Вступ 6

1. Передвісники комп’ютерної ери 7

1.1. Комп’ютерна програма – що це? 7

1.2. Доелектронна історія обчислювальної техніки 9

1.3. Можливості двійкового коду 18

1.4. Розвиток двійкової системи 19

1.5. Винахід перших комп’ютерів 21

1.6. Гарвардська архітектура 25

1.7. Архітектура фон Неймана 27

1.8. Створення зрозумілих людині кодів 35

1.9. Крок на благо програмування 36

1.10. Можливості програмного управління 37

2. Нові мови програмування 41

2.1. Поневіряння пакетної обробки 42

2.2. Універсальна мова програмування 43

2.3. Усунення неоднозначності 45

2.4. Заклик до дотримання математичної строгості 46

2.5. Пошук та усунення помилок 47

2.6. Нелегке мистецтво програмування 47

2.7. Обчислювальна техніка та програмування в СРСР 48

3. Розквіт та хаос програмного забезпечення 59

3.1. Місце народження хакерів 62

3.2. Два чародії програмування 63

3.3. Перші промислові стандарти 64

3.4. Дружній інтерфейс 75

3.5. Прообраз сучасного «ноутбука» 79

4. Болісний шлях розвитку програмування 82

4.1. Плануюче обчислення 83

4.2. Внесок Великої Британії 84

4.3. Програмування англійською мовою 84

5. Три комерційні гіганти 86

5.1. Перша комерційна мова програмування 86

5.2. Обчислювальна техніка приходить у бізнес 87

5.3. Народження CODASYL 88

5.4. Конференція в Цюріху 90

5.5. На шляху до сумісності комп’ютерів 91

5.6. Розбіжності Нового Світу 93

6. Десятиліття динамічного розвитку 95

6.1. Перші кроки непроцедурної мови 96

6.3. Алфавітне хрещення 97

6.4. Успіх та суперечки 99

6.5. Інженерний підхід 100

6.6. Структурний підхід 100

6.7. Поява мови “Ада” 102

7. Програмування приходить у наші домівки 105

7.1. Розквіт Бейсіка 105

7.2. Поява мови Модула-2 106

7.3. Музикальний француз 107

7.4. Довгожитель Lisp – інструмент функціонального програмування 108

7.5. Prolog – нездійснена мрія ЕОМ V покоління 109

7.6. Революція на ім’я Java 112

8. Історія і шляхи розвитку супер-ЕОМ 118

8.1. Усе починалося з менфреймов 118

8.2. Напрями розвитку обчислювальної техніки 121

8.3. Розвиток елементної бази. Закон Мура 122

8.4. Вдосконалення архітектури 125

8.5. Toп-500 – рейтинг супер-ЕОМ 130

9. Сучасний стан та перспективи розвитку програмування 135

9.1. Криза у програмуванні 136

9.2. Методологія процедурно-орієнтованого програмування 136

9.3. Методологія об’єктно-орієнтованого програмування 137

9.4. Методологія об’єктно-орієнтованого аналізу та проектування 138

9.5. Технології програмування 139

9.6. CASE –засоби 141

9.7. Методологія RAD 142

9.8. Microsoft Visual Basic 144

9.9. Borland Delphi 145

9.10. Clarion 146

9.11. Microsoft Visual Studio LightSwitch 2012 149

9.11.1. Знайомство с LightSwitch 149

9.11.2. Архитектура LightSwitch 151

9.11.3. Створення проекту в Microsoft Visual Studio LightSwitch 151

9.11.4. Дванадцять основних переваг LightSwitch 152