5.4. Конференція в Цюріху
Громадьськість програмістів Європи турбував диктат IBM та інших агресивних американських фірм на європейському ринку комп’ютерів. Заклопотаність щодо створення єдиної мови для наукового програмування прийняла міжнародний характер. Перше обговорення відбулося у Федеральному технічному університеті в Цюріху (Швейцарія) 27 травня 1959 р. Через тиждень зустріч перервалася, мова, що отримала назву Алгол-58, вже виникла. У Цюріху зібралися вісім найповажніших авторитетів: четверо з Європи та четверо зі США. На зустрічі був присутній творець Фортрану Джон Бекус.
Мова, яка була створена на конференції в Цюріху, багато у чому успадкувала від Фортрану, але в Алголі основні поняття Фортрану були зібрані у логічну витончену структуру. Проте через нестачу часу та компромісів були припущені помилки. Одна з них полягала у відсутності процедур введення та виведення даних. Після закінчення конференції частина делегатів виїхала з думкою, що мова ще далека від досконалості, інша частина – з надією, що Алгол знаходиться на шляху, щоб на довгі роки стати міжнародним стандартом.
Одним з таких оптимістів був Джон Бекус. Його доповідь на фірмі IBM була прийнята з ентузіазмом, і фірма пообіцяла розробити транслятор. Оскільки фірма IBM, світовий лідер з продажу комп’ютерів, всюди впроваджувала Фортран, було наївно сподіватися, що вона стане на бік конкуруючої мови. По мірі того як капіталовкладення у Фортран зростали, ентузіазм відносно Алголу згасав. Але це не зупинило Бекуса. Повернувшись до Цюріха, він зацікавився синтаксисом мови, тобто правильним розташуванням слів та знаків у мові. Бекус розробив строгу та точну систему визначення кожної структури мови логічним чином. Наприклад, визначаючи елемент “цифра”, він писав: <цифра>:= 0|1|2|...|9. Незабаром програмісти почали називати цей підхід щодо опису синтаксисуНормальною Формою Бекуса, абоБНФ. Подальше уточнення цієї роботи данським астрономомПітером Науром призвело до того, що такий підхід почали називати “форма Бекуса-Наура”.
Оскільки почалися проблеми з реалізацією мови, автори Алголу прийшли до висновку, що їх мова зразка 1958 р. – всього лише ескіз. У січні 1960 р. 13 представників країн Європи та США, включаючи 7 осіб з минулої цюріхської групи, зустрілися у Парижі, щоб “залатати дірки”, що залишилися у першому варіанті Алголу. Одним з новоприбулих був Наур, який запропонував варіант зміненого Алголу, що був описаний за допомогою БНФ. Група ухвалила рішення щодо мови одноголосно і покинула Париж у піднесеному настрої. Але ледве американські учасники конференції зійшли з трапа літака, на Алгол-60 обрушився вогонь критики. Виявилось, що у мову знову так і не включені засоби введення-виведення.
- Міністерство освіти і науки україни
- 9.12. Огляд WinDev 154
- 10. Історія операційних систем 169
- Список літератури 187
- Передмова
- 1. Передвісники комп’ютерної ери
- 1.1. Комп’ютерна програма–що це?
- 1.2. Доелектронна історія обчислювальної техніки
- Логарифмічна лінійка
- 1.3. Можливості двійкового коду
- 1.4. Розвиток двійкової системи
- 1.5. Винахід перших комп’ютерів
- Перша в історії працююча програмнокерована універсальна обчислювальна машина z-3 (1941 р.)
- 1.6. Гарвардська архітектура
- 1.7. Архітектура фон Неймана
- 1.8. Створення зрозумілих людині кодів
- 1.9. Крок на благо програмування
- 1.10. Можливості програмного управління
- 2. Нові мови програмування
- 2.1. Поневіряння пакетної обробки
- 2.2. Універсальна мова програмування
- 2.3. Усунення неоднозначності
- 2.4. Заклик до дотримання математичної строгості
- 2.5. Пошук та усунення помилок
- 2.6. Нелегке мистецтво програмування
- 2.7. Обчислювальна техніка та програмування в срср
- 3. Розквіт та хаос програмного забезпечення
- 3.1. Місце народження хакерів
- 3.2. Два чародії програмування
- 3.3. Перші промислові стандарти
- 3.4. Дружній інтерфейс
- 3.5. Прообраз сучасного «ноутбука»
- 4. Болісний шлях розвитку програмування
- 4.1. Плануюче обчислення
- 4.2. Внесок Великої Британії
- 4.3. Програмування англійською мовою
- 5. Три комерційні гіганти
- 5.1. Перша комерційна мова програмування
- 5.2. Обчислювальна техніка приходить у бізнес
- 5.3. Народження codasyl
- 5.4. Конференція в Цюріху
- 5.5. На шляху до сумісності комп’ютерів
- 5.6. Розбіжності Нового Світу
- 6. Десятиліття динамічного розвитку
- 6.1. Перші кроки непроцедурної мови
- 6.3. Алфавітне хрещення
- 6.4. Успіх та суперечки
- 6.5. Інженерний підхід
- 6.6. Структурний підхід
- 6.7. Поява мови “Ада”
- 7. Програмування приходить у наші домівки
- 7.1. Розквіт Бейсіка
- 7.2. Поява мови Модула-2
- 7.3. Музикальний француз
- 7.4.Довгожитель Lisp – інструмент функціонального програмування
- 7.5. Prolog – нездійснена мрія еом V покоління
- 7.6. Революція на ім’я Java
- 8. Історія і шляхи розвитку супер-еом
- 8.1. Усе починалося з менфреймов
- 8.2. Напрями розвитку обчислювальної техніки
- 8.3. Розвиток елементної бази. Закон Мура
- 8.4. Вдосконалення архітектури
- Звичайна послідовн обробка
- Конвеєрна обробка
- 9. Сучасний стан та перспективи розвитку програмування
- 9.1. Криза у програмуванні
- 9.2. Методологія процедурно-орієнтованогопрограмування
- 9.3. Методологія об’єктно-орієнтованогопрограмування
- 9.4. Методологія об’єктно-орієнтованогоаналізу та проектування
- 9.5. Технології програмування
- 9.6. Case –засоби
- 9.7. Методологія rad
- 9.11.1. Знайомство с LightSwitch
- 9.11.2. Архитектура LightSwitch
- 9.11.3. Створення проекту в Microsoft Visual Studio LightSwitch
- 9.11.4. Дванадцять основних переваг LightSwitch
- 9.12. Огляд WinDev
- 9.12.1. ПризначенняWinDev
- 9.12.2. Деякі характеристики wLanguage
- 9.13. Технологія model checking
- 9.14. NeoBook – программирование для непрограммистов
- 9.14.1. Введення для секретарок
- 9.14.3. Можливості та області застосування
- 9.15. Файлові системи найближчого майбутнього
- 9.15.1. Зетта-повінь настає
- 9.15.2. Файлова система zfs
- 9.15.3. Файлова системаBtrfs
- 9.15.4. Файлова системаHammer
- 10. Історія операційних систем
- 10.1. Послідовна обробка даних
- 10.2. Прості пакетні системи
- 10.3. Багатозадачні пакетні системи
- 10.4. Системи з режимом розподілу часу
- 10.5. Основні досягнення
- 10.6. Сучасні системи unix
- 10.7. Os/2. Битва двох гігантів
- Список літератури