5.4. Конференція в Цюріху

Громадьськість програмістів Європи турбував диктат IBM та інших агресивних американських фірм на європейському ринку комп’ютерів. Заклопотаність щодо створення єдиної мови для наукового програмування прийняла міжнародний характер. Перше обговорення відбулося у Федеральному технічному університеті в Цюріху (Швейцарія) 27 травня 1959 р. Через тиждень зустріч перервалася, мова, що отримала назву Алгол-58, вже виникла. У Цюріху зібралися вісім найповажніших авторитетів: четверо з Європи та четверо зі США. На зустрічі був присутній творець Фортрану Джон Бекус.

Мова, яка була створена на конференції в Цюріху, багато у чому успадкувала від Фортрану, але в Алголі основні поняття Фортрану були зібрані у логічну витончену структуру. Проте через нестачу часу та компромісів були припущені помилки. Одна з них полягала у відсутності процедур введення та виведення даних. Після закінчення конференції частина делегатів виїхала з думкою, що мова ще далека від досконалості, інша частина – з надією, що Алгол знаходиться на шляху, щоб на довгі роки стати міжнародним стандартом.

Одним з таких оптимістів був Джон Бекус. Його доповідь на фірмі IBM була прийнята з ентузіазмом, і фірма пообіцяла розробити транслятор. Оскільки фірма IBM, світовий лідер з продажу комп’ютерів, всюди впроваджувала Фортран, було наївно сподіватися, що вона стане на бік конкуруючої мови. По мірі того як капіталовкладення у Фортран зростали, ентузіазм відносно Алголу згасав. Але це не зупинило Бекуса. Повернувшись до Цюріха, він зацікавився синтаксисом мови, тобто правильним розташуванням слів та знаків у мові. Бекус розробив строгу та точну систему визначення кожної структури мови логічним чином. Наприклад, визначаючи елемент “цифра”, він писав: <цифра>:= 0|1|2|...|9. Незабаром програмісти почали називати цей підхід щодо опису синтаксисуНормальною Формою Бекуса, абоБНФ. Подальше уточнення цієї роботи данським астрономомПітером Науром призвело до того, що такий підхід почали називати “форма Бекуса-Наура”.

Оскільки почалися проблеми з реалізацією мови, автори Алголу прийшли до висновку, що їх мова зразка 1958 р. – всього лише ескіз. У січні 1960 р. 13 представників країн Європи та США, включаючи 7 осіб з минулої цюріхської групи, зустрілися у Парижі, щоб “залатати дірки”, що залишилися у першому варіанті Алголу. Одним з новоприбулих був Наур, який запропонував варіант зміненого Алголу, що був описаний за допомогою БНФ. Група ухвалила рішення щодо мови одноголосно і покинула Париж у піднесеному настрої. Але ледве американські учасники конференції зійшли з трапа літака, на Алгол-60 обрушився вогонь критики. Виявилось, що у мову знову так і не включені засоби введення-виведення.