9.4. Методологія об’єктно-орієнтованогоаналізу та проектування

Необхідність аналізу наочної області до початку написання програми була усвідомлена давно при розробці масштабних проектів. Процес розробки баз даних істотно відрізняється від написання програмного коду для вирішення обчислювального завдання. Головна відмінність полягає у тому, що при проектуванні бази даних виникає необхідність у попередній розробці концептуальної схеми, яка відображала б загальні взаємозв’язки наочної області та особливості організації відповідної інформації. При цьому під наочною областю прийнято розуміти ту частину реального світу, яка має істотне значення або безпосереднє відношення до процесу функціонування програми. Іншими словами, предметна область включає тільки ті об’єкти та взаємозв’язки між ними, які необхідні для опису вимог та умов розв’язання деякої задачі.

Виділення початкових або базових компонентів наочної області, які необхідні для вирішення того чи іншого завдання, являє собою, у загальному випадку, нетривіальну проблему. Складність даної проблеми проявляється у неформальному характері процедур або правил, які можна застосовувати для цієї мети. Більш того, така робота повинна виконуватися спільно з фахівцями або експертами, які обізнані з предметною областю.

Поява методології ООАП зажадала, з одного боку, розробки різних засобів концептуалізації наочної області, а з іншого – відповідних фахівців, які володіли б цією методологією. На даному етапі з’являється відносно новий тип фахівця, який отримав назву аналітика або архітектора. Разом з фахівцями предметної області аналітик бере участь у побудові концептуальної схеми майбутньої програми, яка потім перетвориться програмістами у код. При цьому окремі компоненти обираються так, щоб при подальшій розробці їх було зручно представити у формі класів та об’єктів.

Розподіл процесу розробки складних програмних додатків (прикладних програм) на окремі етапи сприяло становленню концепції життєвого циклу програми. Під життєвим циклом (ЖЦ) програми розуміють сукупність взаємопов’язаних та спрямованих у часі етапів програми, починаючи від розробки вимог до неї і закінчуючи повною відмовою від її використання. Методологія ООАП тісно пов’язана з концепцією автоматизованої розробки програмного забезпечення (Computer Aided Software Engineering, CASE) та появою інструментів швидкої розробки додатків (Rapid Application Development, RAD).