2.6. Нелегке мистецтво програмування
Написання комп’ютерних програм вимагає особливої точності. Це справедливо для програмного забезпечення будь-якого рангу – від простої до складної програми, наприклад, для управління повітряним рухом у районі аеропорту.
Складання програм було б особливо складним, якби для цього використовувалися нулі та одиниці двійкового коду. На самому нижньому рівні це – єдиний доступний комп’ютеру спосіб спілкування. Проте програмісти створили спеціальні мови, які дозволяють конструювати набори машинних команд, не оперуючи рядками, що складаються з двійкових символів. Існує безліч мов високого рівня, які призначені для розв’язку певного класу завдань. Жодна з цих мов не може бути повністю визнана універсальною. Наприклад, мова для розробки наукових програм-додатків погано підходить для програми обробки текстової інформації. Хоча в принципі її можна було б пристосувати для нового завдання, але це зажадало б певних витрат та зусиль.
Таким чином, вибір відповідної мови високого рівня – це перший крок у процесі створення програмного забезпечення. Наступний крок полягає в описі як самої роботи, що покладається на комп’ютері, так і методів її виконання. Такий опис робиться у вигляді алгоритму, тобто складання покрокового плану дій. Алгоритм повинен бути бездоганний з логічної точки зору – інакше в результаті виконання програми або виходять неправильні результати, або програма зовсім не працюватиме.
Нарешті, програміст повинен проаналізувати які дані підлягають обробці, підібравши для них якнайкращі методи обробки. Якщо програма пов’язана з процесами, де вирішальну роль видіграє чинник часу, то найкращими методами вважаються ті, які забезпечують максимальну швидкість.
- Міністерство освіти і науки україни
- 9.12. Огляд WinDev 154
- 10. Історія операційних систем 169
- Список літератури 187
- Передмова
- 1. Передвісники комп’ютерної ери
- 1.1. Комп’ютерна програма–що це?
- 1.2. Доелектронна історія обчислювальної техніки
- Логарифмічна лінійка
- 1.3. Можливості двійкового коду
- 1.4. Розвиток двійкової системи
- 1.5. Винахід перших комп’ютерів
- Перша в історії працююча програмнокерована універсальна обчислювальна машина z-3 (1941 р.)
- 1.6. Гарвардська архітектура
- 1.7. Архітектура фон Неймана
- 1.8. Створення зрозумілих людині кодів
- 1.9. Крок на благо програмування
- 1.10. Можливості програмного управління
- 2. Нові мови програмування
- 2.1. Поневіряння пакетної обробки
- 2.2. Універсальна мова програмування
- 2.3. Усунення неоднозначності
- 2.4. Заклик до дотримання математичної строгості
- 2.5. Пошук та усунення помилок
- 2.6. Нелегке мистецтво програмування
- 2.7. Обчислювальна техніка та програмування в срср
- 3. Розквіт та хаос програмного забезпечення
- 3.1. Місце народження хакерів
- 3.2. Два чародії програмування
- 3.3. Перші промислові стандарти
- 3.4. Дружній інтерфейс
- 3.5. Прообраз сучасного «ноутбука»
- 4. Болісний шлях розвитку програмування
- 4.1. Плануюче обчислення
- 4.2. Внесок Великої Британії
- 4.3. Програмування англійською мовою
- 5. Три комерційні гіганти
- 5.1. Перша комерційна мова програмування
- 5.2. Обчислювальна техніка приходить у бізнес
- 5.3. Народження codasyl
- 5.4. Конференція в Цюріху
- 5.5. На шляху до сумісності комп’ютерів
- 5.6. Розбіжності Нового Світу
- 6. Десятиліття динамічного розвитку
- 6.1. Перші кроки непроцедурної мови
- 6.3. Алфавітне хрещення
- 6.4. Успіх та суперечки
- 6.5. Інженерний підхід
- 6.6. Структурний підхід
- 6.7. Поява мови “Ада”
- 7. Програмування приходить у наші домівки
- 7.1. Розквіт Бейсіка
- 7.2. Поява мови Модула-2
- 7.3. Музикальний француз
- 7.4.Довгожитель Lisp – інструмент функціонального програмування
- 7.5. Prolog – нездійснена мрія еом V покоління
- 7.6. Революція на ім’я Java
- 8. Історія і шляхи розвитку супер-еом
- 8.1. Усе починалося з менфреймов
- 8.2. Напрями розвитку обчислювальної техніки
- 8.3. Розвиток елементної бази. Закон Мура
- 8.4. Вдосконалення архітектури
- Звичайна послідовн обробка
- Конвеєрна обробка
- 9. Сучасний стан та перспективи розвитку програмування
- 9.1. Криза у програмуванні
- 9.2. Методологія процедурно-орієнтованогопрограмування
- 9.3. Методологія об’єктно-орієнтованогопрограмування
- 9.4. Методологія об’єктно-орієнтованогоаналізу та проектування
- 9.5. Технології програмування
- 9.6. Case –засоби
- 9.7. Методологія rad
- 9.11.1. Знайомство с LightSwitch
- 9.11.2. Архитектура LightSwitch
- 9.11.3. Створення проекту в Microsoft Visual Studio LightSwitch
- 9.11.4. Дванадцять основних переваг LightSwitch
- 9.12. Огляд WinDev
- 9.12.1. ПризначенняWinDev
- 9.12.2. Деякі характеристики wLanguage
- 9.13. Технологія model checking
- 9.14. NeoBook – программирование для непрограммистов
- 9.14.1. Введення для секретарок
- 9.14.3. Можливості та області застосування
- 9.15. Файлові системи найближчого майбутнього
- 9.15.1. Зетта-повінь настає
- 9.15.2. Файлова система zfs
- 9.15.3. Файлова системаBtrfs
- 9.15.4. Файлова системаHammer
- 10. Історія операційних систем
- 10.1. Послідовна обробка даних
- 10.2. Прості пакетні системи
- 10.3. Багатозадачні пакетні системи
- 10.4. Системи з режимом розподілу часу
- 10.5. Основні досягнення
- 10.6. Сучасні системи unix
- 10.7. Os/2. Битва двох гігантів
- Список літератури