2.6. Нелегке мистецтво програмування

Написання комп’ютерних програм вимагає особливої точності. Це справедливо для програмного забезпечення будь-якого рангу – від простої до складної програми, наприклад, для управління повітряним рухом у районі аеропорту.

Складання програм було б особливо складним, якби для цього використовувалися нулі та одиниці двійкового коду. На самому нижньому рівні це – єдиний доступний комп’ютеру спосіб спілкування. Проте програмісти створили спеціальні мови, які дозволяють конструювати набори машинних команд, не оперуючи рядками, що складаються з двійкових символів. Існує безліч мов високого рівня, які призначені для розв’язку певного класу завдань. Жодна з цих мов не може бути повністю визнана універсальною. Наприклад, мова для розробки наукових програм-додатків погано підходить для програми обробки текстової інформації. Хоча в принципі її можна було б пристосувати для нового завдання, але це зажадало б певних витрат та зусиль.

Таким чином, вибір відповідної мови високого рівня – це перший крок у процесі створення програмного забезпечення. Наступний крок полягає в описі як самої роботи, що покладається на комп’ютері, так і методів її виконання. Такий опис робиться у вигляді алгоритму, тобто складання покрокового плану дій. Алгоритм повинен бути бездоганний з логічної точки зору – інакше в результаті виконання програми або виходять неправильні результати, або програма зовсім не працюватиме.

Нарешті, програміст повинен проаналізувати які дані підлягають обробці, підібравши для них якнайкращі методи обробки. Якщо програма пов’язана з процесами, де вирішальну роль видіграє чинник часу, то найкращими методами вважаються ті, які забезпечують максимальну швидкість.