4. Болісний шлях розвитку програмування
Влітку 1985 р. у водах Північної Атлантики на глибині 3 км. просувався підводний апарат “Арго”, який досліджував гористий рельєф океанського дна. А нагорі, на поверхні океану, у рубці дослідницького судна ВМС США “Кнорр” перед відеоекраном розташувалися члени франко-американскої наукової експедиції. Після 16 днів пошуку був виявлений океанський лайнер “Титанік”, який затонув у 1912 р. і поніс в океанські глибини більше 1500 чоловік з тих 2200, що знаходились на борту.
Пошуки залишків “Титаніка” на величезній океанській глибині символізували видатні досягнення комп’ютерної технології та гнучкість сучасних засобів програмування. Апарат “Арго” керувався декількома комп’ютерами, кожен з яких був запрограмований на своїй мові. Комп’ютер підводного апарату використовував компактну, але гнучку мову Форт(FORTH, не плутати з Фортраном), яка була розроблена спочатку для керування рухом телескопів. Комп’ютер на борту судна ”Кнорр” був запрограмований на могутній, але малозрозумілій мовіС. Телеметрична система на обох кінцях коаксіального кабелю, що зв’язував підводний та надводний чрвни, використовувала ще одну мову – мову асемблера.
Кожна мова має свою граматику та синтаксис. Мови програмування, що імітують природні мови та здатні на підставі одного речення будувати кілька команд комп’ютера, прийнято вважати мовами “високого рівня”. Але у порівнянні з природними мовами, вони, як правило, більш строгі та точніші.
Зараз налічується декілька сотень таких мов, якщо ж ураховувати всі їх варіанти, так звані діалекти, то можливо, і більше тисячі. Мови програмування призначені для найрізноманітніших цілей – від розв’язку складних математичних завдань до створення музичної партитури, машинної графіки та ігор. Проте, не існує жодної машинної мови, яка б у рівній мірі була придатна для всіх випадків. Вибір мови зазвичай визначається трьома чинниками: мова повинна бути зручною для програміста, придатною для даного комп’ютера і для вирішення поставленого завдання.
- Міністерство освіти і науки україни
- 9.12. Огляд WinDev 154
- 10. Історія операційних систем 169
- Список літератури 187
- Передмова
- 1. Передвісники комп’ютерної ери
- 1.1. Комп’ютерна програма–що це?
- 1.2. Доелектронна історія обчислювальної техніки
- Логарифмічна лінійка
- 1.3. Можливості двійкового коду
- 1.4. Розвиток двійкової системи
- 1.5. Винахід перших комп’ютерів
- Перша в історії працююча програмнокерована універсальна обчислювальна машина z-3 (1941 р.)
- 1.6. Гарвардська архітектура
- 1.7. Архітектура фон Неймана
- 1.8. Створення зрозумілих людині кодів
- 1.9. Крок на благо програмування
- 1.10. Можливості програмного управління
- 2. Нові мови програмування
- 2.1. Поневіряння пакетної обробки
- 2.2. Універсальна мова програмування
- 2.3. Усунення неоднозначності
- 2.4. Заклик до дотримання математичної строгості
- 2.5. Пошук та усунення помилок
- 2.6. Нелегке мистецтво програмування
- 2.7. Обчислювальна техніка та програмування в срср
- 3. Розквіт та хаос програмного забезпечення
- 3.1. Місце народження хакерів
- 3.2. Два чародії програмування
- 3.3. Перші промислові стандарти
- 3.4. Дружній інтерфейс
- 3.5. Прообраз сучасного «ноутбука»
- 4. Болісний шлях розвитку програмування
- 4.1. Плануюче обчислення
- 4.2. Внесок Великої Британії
- 4.3. Програмування англійською мовою
- 5. Три комерційні гіганти
- 5.1. Перша комерційна мова програмування
- 5.2. Обчислювальна техніка приходить у бізнес
- 5.3. Народження codasyl
- 5.4. Конференція в Цюріху
- 5.5. На шляху до сумісності комп’ютерів
- 5.6. Розбіжності Нового Світу
- 6. Десятиліття динамічного розвитку
- 6.1. Перші кроки непроцедурної мови
- 6.3. Алфавітне хрещення
- 6.4. Успіх та суперечки
- 6.5. Інженерний підхід
- 6.6. Структурний підхід
- 6.7. Поява мови “Ада”
- 7. Програмування приходить у наші домівки
- 7.1. Розквіт Бейсіка
- 7.2. Поява мови Модула-2
- 7.3. Музикальний француз
- 7.4.Довгожитель Lisp – інструмент функціонального програмування
- 7.5. Prolog – нездійснена мрія еом V покоління
- 7.6. Революція на ім’я Java
- 8. Історія і шляхи розвитку супер-еом
- 8.1. Усе починалося з менфреймов
- 8.2. Напрями розвитку обчислювальної техніки
- 8.3. Розвиток елементної бази. Закон Мура
- 8.4. Вдосконалення архітектури
- Звичайна послідовн обробка
- Конвеєрна обробка
- 9. Сучасний стан та перспективи розвитку програмування
- 9.1. Криза у програмуванні
- 9.2. Методологія процедурно-орієнтованогопрограмування
- 9.3. Методологія об’єктно-орієнтованогопрограмування
- 9.4. Методологія об’єктно-орієнтованогоаналізу та проектування
- 9.5. Технології програмування
- 9.6. Case –засоби
- 9.7. Методологія rad
- 9.11.1. Знайомство с LightSwitch
- 9.11.2. Архитектура LightSwitch
- 9.11.3. Створення проекту в Microsoft Visual Studio LightSwitch
- 9.11.4. Дванадцять основних переваг LightSwitch
- 9.12. Огляд WinDev
- 9.12.1. ПризначенняWinDev
- 9.12.2. Деякі характеристики wLanguage
- 9.13. Технологія model checking
- 9.14. NeoBook – программирование для непрограммистов
- 9.14.1. Введення для секретарок
- 9.14.3. Можливості та області застосування
- 9.15. Файлові системи найближчого майбутнього
- 9.15.1. Зетта-повінь настає
- 9.15.2. Файлова система zfs
- 9.15.3. Файлова системаBtrfs
- 9.15.4. Файлова системаHammer
- 10. Історія операційних систем
- 10.1. Послідовна обробка даних
- 10.2. Прості пакетні системи
- 10.3. Багатозадачні пакетні системи
- 10.4. Системи з режимом розподілу часу
- 10.5. Основні досягнення
- 10.6. Сучасні системи unix
- 10.7. Os/2. Битва двох гігантів
- Список літератури