Перша в історії працююча програмнокерована універсальна обчислювальна машина z-3 (1941 р.)
Конрад Цузе згадував, що машинні команди можуть зберігатися в тій самій пам'яті, що і дані – передбачивши тим самим те, що пізніше стало відомо як архітектура фон Неймана і було вперше реалізовано тільки в 1949 р.
Після таких успіхів Цузе отримав офіційну підтримку німецького уряду на розробку нового комп’ютера для військових цілей – конструювання літаків та ракет. У 1941 році Цузе організував власну фірму Zuse Ingenieurburo und Apparatebau – першу у світі комерційну компанію, яка ставила на меті тільки розвиток комп’ютерних технологій. У цьому ж році (1941), на два роки випередивши Ейкена, Цузе перший серед винахідників комп’ютерів зумів побудувати третю діючу машину – Z3, яка була заснована на електромеханічних реле, яка працювала у двійковій системі числення, замість звичної нам десяткової системи числення. Z3 складалася з 600 реле рахункового пристрою та 2000 реле пристрою пам’яті. Числа можна було «записати» у пам’ять (64 слова по 22 біта) та «прочитати» звідти за допомогою електричних сигналів, які проходили через реле. Реле або пропускали сигнал, або не пропускали. Машина читала програму механічно крок за кроком (лінійно) і проводила від 15 до 20 обчислювальних операцій за секунду.
Тим самим, Z3 стала першим працюючим комп'ютером, який керувався програмою. У багатьох відношеннях Z3 була подібна сучасним машинам, в ній вперше була представлена низка нововведень, таких як арифметика з плаваючою крапкою. Заміна складної в реалізації десяткової системи на двійкову, зробила машини Цузе більш простими і, а значить, більш надійними.
Ще у 1937 році Конрадом Цузе для збільшення діапазону чисел, що подані в арифметиці двійкових чисел, а також для підвищення точності цього подання чисел було запропоновано подання чисел у плаваючій, нормалізованій формі – число x подається у вигляді: x = m × pk, де m – мантиса числа, k – цілий порядок числа, p-1 ≤ |m| < 1, p – основа системи числення.
К. Цузе також були запропоновані арифметичні операції над числами з плаваючою крапкою. Наприклад, нехай дано два числа: x = m×pk і y= n×pl і (k > l). Тоді можна перевірити, що результати виконання операцій будуть однакові:
x +y = (m + n× pl-k)× pk, x - y = (m - n× pl-k)×pk
x×y = (m× n) × pk+l, x / y= (m / n) × pk-l.
Для завдання складних алгоритмів обчислень Z3 дозволяла використовувати розроблений Конрадом Цузе так званий «набір інструкцій», що включав близько десяти основних та кілька десятків додаткових команд, і був справжнісінькою мовою програмування. У грудні 1941 року Z3 був введений в експлуатацію і одразу же взятий на озброєння виробниками військових літаків. Саме за допомогою Z3 обраховувалися аеродинамічні та балістичні характеристики перших німецьких ракет.
У цей же час Цузе приступив до спорудження Z4, в якій всі механічні частини повинні бути замінені на електронні лампи. Під час бомбардувань Берліна всі машини Цузе, окрім Z4, були знищені. Роботи над Z4 продовжувалися три роки, і до грудня 1944 року цей проект був практично завершений. Проте до цього моменту хід війни змінився далеко не на користь Німеччини.
Під час одного з нальотів радянської авіації на Берлін перший екземпляр ЕОМ Z3 був повністю зруйнований (вчені відновили його тільки в середині 60-х років), а коли у травні 1945 року до столиці Німеччини увійшла радянська армія, Цузе був вимушений тікати разом з вже зібраним комп’ютером Z4 на південь країни. У післявоєнні роки Цузе, не маючи ні засобів, ні можливості продовжувати роботу над комп’ютером, винайшов ефективний спосіб програмування комп’ютерів – систему числових та символьних позначок, яка була побудована на основі логіки. Лише у 1949 Цузе приступив до комерційного виробництва комп’ютерів на основі Z4.
Уникнувши, таким чином, плачевної долі свого «молодшого» побратима, Z4, що розроблялася для військових потреб гітлерівської Німеччини, у 1950 році зайняла своє місце в офісі одного з цюріхських банків, де протягом п’яти років проводила цілком мирні фінансові обрахунки та обробляла дивіденди на рахунках вкладників.
Британські та американські військові експерти уважно ознайомилися з розробками Цузе, і незабаром він був запрошений до співпраці американськими виробниками ЕОМ. Проте Цузе ввічливо відмовився від пропозиції працювати на своїх колишніх супротивників і відновив власну компанію Zuse Ingenieurburo und Apparatebau, яка під маркою Zuse KG налагодила випуск комерційних комп’ютерів. Цією фірмою були створені та широко використовувалися у 50-х роках в Німеччині ЕОМ Z5, Z11, Z22 і Z23. Але Zuse KG почала зазнавати фінансових труднощів і у 1962 році була продана компанії Brown Boveri and Co., а трохи пізніше увійшла до складу корпорації Siemens.
Конрад Цузе називав себе аполітичною людиною як під час війни, так і після неї. Справою всього свого життя він вважав розвиток комп’ютерних технологій у Німеччині і висловлювався з деякою гіркотою про те, що йому так і не вдалося здійснити свою мрію – створити переносний персональний комп’ютер для ділових людей, шкодуючи про те, що у цьому його зуміли випередити американські розробники. Конрад Цузе помер в Німеччині, в Хюхнфельде, у 1995 році, доживши до вісімдесяти п’яти років. З його смертю закінчилася ціла епоха у розвитку європейських інформаційних технологій.
Через війну роботи Цузе довгий час залишалися невідомими за межами Німеччини. Але по обидві боки Атлантики були і інші вчені, які, як і Цузе, зрозуміли ефективність двійкової системи числення та символьної логіки для проведення обчислень, проте перехід від десяткової системи до двійкової не одразу отримав визнання. Але очевидні переваги та перспективність автоматизованих обчислювальних систем, що «воювали» під час Другої світової на боці Німеччини, не могли залишитися непоміченими колишніми країнами-союзниками, що вже неабияк відстали від німців у цій сфері технологій. Проте в Радянському Союзі подальший розвиток ЕОМ був фактично зупинений з ідеологічних міркувань: уряд СРСР зарахував кібернетику у розряд псевдонаукової єресі, внаслідок чого еволюція комп’ютерів у даній окремо взятій країні на деякий час стала нездійсненною. І пальма першості в області високих технологій перейшла до американців.
По суті, ідеї Цузе, що були закладені у комп’ютерах Z1-Z4, є основними у комп’ютерних технологіях, які будуть пов’язані з ім’ям Джона фон Неймана.
- Міністерство освіти і науки україни
- 9.12. Огляд WinDev 154
- 10. Історія операційних систем 169
- Список літератури 187
- Передмова
- 1. Передвісники комп’ютерної ери
- 1.1. Комп’ютерна програма–що це?
- 1.2. Доелектронна історія обчислювальної техніки
- Логарифмічна лінійка
- 1.3. Можливості двійкового коду
- 1.4. Розвиток двійкової системи
- 1.5. Винахід перших комп’ютерів
- Перша в історії працююча програмнокерована універсальна обчислювальна машина z-3 (1941 р.)
- 1.6. Гарвардська архітектура
- 1.7. Архітектура фон Неймана
- 1.8. Створення зрозумілих людині кодів
- 1.9. Крок на благо програмування
- 1.10. Можливості програмного управління
- 2. Нові мови програмування
- 2.1. Поневіряння пакетної обробки
- 2.2. Універсальна мова програмування
- 2.3. Усунення неоднозначності
- 2.4. Заклик до дотримання математичної строгості
- 2.5. Пошук та усунення помилок
- 2.6. Нелегке мистецтво програмування
- 2.7. Обчислювальна техніка та програмування в срср
- 3. Розквіт та хаос програмного забезпечення
- 3.1. Місце народження хакерів
- 3.2. Два чародії програмування
- 3.3. Перші промислові стандарти
- 3.4. Дружній інтерфейс
- 3.5. Прообраз сучасного «ноутбука»
- 4. Болісний шлях розвитку програмування
- 4.1. Плануюче обчислення
- 4.2. Внесок Великої Британії
- 4.3. Програмування англійською мовою
- 5. Три комерційні гіганти
- 5.1. Перша комерційна мова програмування
- 5.2. Обчислювальна техніка приходить у бізнес
- 5.3. Народження codasyl
- 5.4. Конференція в Цюріху
- 5.5. На шляху до сумісності комп’ютерів
- 5.6. Розбіжності Нового Світу
- 6. Десятиліття динамічного розвитку
- 6.1. Перші кроки непроцедурної мови
- 6.3. Алфавітне хрещення
- 6.4. Успіх та суперечки
- 6.5. Інженерний підхід
- 6.6. Структурний підхід
- 6.7. Поява мови “Ада”
- 7. Програмування приходить у наші домівки
- 7.1. Розквіт Бейсіка
- 7.2. Поява мови Модула-2
- 7.3. Музикальний француз
- 7.4.Довгожитель Lisp – інструмент функціонального програмування
- 7.5. Prolog – нездійснена мрія еом V покоління
- 7.6. Революція на ім’я Java
- 8. Історія і шляхи розвитку супер-еом
- 8.1. Усе починалося з менфреймов
- 8.2. Напрями розвитку обчислювальної техніки
- 8.3. Розвиток елементної бази. Закон Мура
- 8.4. Вдосконалення архітектури
- Звичайна послідовн обробка
- Конвеєрна обробка
- 9. Сучасний стан та перспективи розвитку програмування
- 9.1. Криза у програмуванні
- 9.2. Методологія процедурно-орієнтованогопрограмування
- 9.3. Методологія об’єктно-орієнтованогопрограмування
- 9.4. Методологія об’єктно-орієнтованогоаналізу та проектування
- 9.5. Технології програмування
- 9.6. Case –засоби
- 9.7. Методологія rad
- 9.11.1. Знайомство с LightSwitch
- 9.11.2. Архитектура LightSwitch
- 9.11.3. Створення проекту в Microsoft Visual Studio LightSwitch
- 9.11.4. Дванадцять основних переваг LightSwitch
- 9.12. Огляд WinDev
- 9.12.1. ПризначенняWinDev
- 9.12.2. Деякі характеристики wLanguage
- 9.13. Технологія model checking
- 9.14. NeoBook – программирование для непрограммистов
- 9.14.1. Введення для секретарок
- 9.14.3. Можливості та області застосування
- 9.15. Файлові системи найближчого майбутнього
- 9.15.1. Зетта-повінь настає
- 9.15.2. Файлова система zfs
- 9.15.3. Файлова системаBtrfs
- 9.15.4. Файлова системаHammer
- 10. Історія операційних систем
- 10.1. Послідовна обробка даних
- 10.2. Прості пакетні системи
- 10.3. Багатозадачні пакетні системи
- 10.4. Системи з режимом розподілу часу
- 10.5. Основні досягнення
- 10.6. Сучасні системи unix
- 10.7. Os/2. Битва двох гігантів
- Список літератури