1.4.2.Загальні принципи побудови систем з послідовним обчисленням символів
Побудова систем числення класу А, які прийнято називати позиційними ППС, починають з вибору допустимого для кожної позиції кількості символів , формування алфавіту А і обчислення кількісних мір , Які називаються в цьому випадку вагами розрядів, тобто знаходження базису . Таким чином, для позиційних систем числення первинними параметрами є базис (Набір всіх мір ), Допустиме для кожної позиції кількість символів та алфавіт А.
У системах числення, в яких і , для задоволення вимог забезпечення безперервності подання величин ваги наступних розрядів повинні вибиратися, виходячи з наступної умови:
.
Вибравши ваги, розраховують основи, що характеризують кожну позицію по формулі:
Приклад. 22 2 mod 5 22 1 mod 7 X = [x / p] p + a X = a mod p
Якщо всі кількісні міри, що входять в базис, рівні між собою, тобто , Отримуємо непозиційної систему числення МПС, яка виступає як окремий випадок позиційної системи. У цих системах числення всі осноави . Як приклад розглянемо непозиційну систему числення, звану унарна або одинична, в якій для запису числа застосовується лише один символ. У цій системі всі , , , , , , . До цього ж класу відносять і "римську" систему числення, в якій для позначення чисел 1, 5, 10, 50, 100, 500, 1000 використовуються великі літери I, V, X, ..., C, D, M. В "римської" системі при і при тобто .
Особливість позиційних систем полягає в тому, що в них базис обов'язково включає не всі рівні між собою кількісні міри (ваги). Систему числення, в якій вага кожного наступного розряду не менше, ніж ваги всіх попередніх розрядів, будемо називати впорядкованою. Очевидно, що в упорядкованих системах числення обов'язково всі основи .
Позиційна система числення, в якій основи всіх розрядів виявилися однаковими тобто для всіх називається однорідною.
В однорідній системі числення, що має , вага - розряду обчислюється за формулою .
У зв'язку з тим, що в однорідній системі використовується тільки одна основа, зручно таку систему називати за значенням її заснування. Наприклад, систему числення з основою - двійкова, з основою - трійкова і т.д. Якщо в позиційній системі числення ваги вибрані таким чином, що не всі основи виявилися однаковими, отримують систему числення яку прийнято називати неоднорідною. У неоднорідною системі числення вага -розряду пов'язаний з основами всіх попередніх розрядів наступним співвідношенням:
До неоднорідних систем числення, що мають цілочисельні основи, можна віднести систему виміру часу, систему числення, в якій в якості основи обраний набір взаємно простих чисел.
У позиційних системах як однорідних, так і неоднорідних, можуть використовуватися не тільки цілі, але дробові й ірраціональні основи. Так, наприклад, відомі, приклади використання однорідних систем числення з дробовими основами, рівними , де - може вибратися, рівним 2, 3 і т.д., ірраціональним основою для з основою , Що дорівнює числу "золотої" S-пропорції, визначається виразом , де - -е - Число Фібоначчі.
У так званої факторіальної системи числення, в якій ваги , всі основи являють собою також цілі числа, так як для всіх .
Можна навести велику кількість прикладів неоднорідних систем числення з ірраціональною основою. Наприклад, система числення, в якій ваги представляють собою ряд послідовних натуральних чисел, тобто , має основи, рівні
.
Система числення, в якій вага молодшого розряду , , а ваги інших розрядів - парні числа, має основу для .
Система числення, в якій ваги дорівнюють числам Фібоначчі, тобто
, Де
Тоді
Якщо вибрано , Ваги розрядів такої неоднорідної системи виявляються рівними 1, 2, 3, 5, 8, 13, і т.д., якщо вибрано , Ваги розрядів відповідно рівні 1, 1, 2, 3, 4, 6, 9, 13 і т.д.
Якщо базис позиційної системи числення знайдений, можна визначити в якій кількості присутня кожна з обраних мір , Починаючи з найбільшої з ваг В результаті першого поділу отримуємо частку і залишок :
, де .
Потім ділимо залишок на наступну вагу
, де 0 ≤ r n - 1 ≤ Q n + 1
або .
Далі залишок ділимо на і т.д. Процес поділу продовжуємо до тих пір, поки не буде знайдений останній залишок . В результаті такого поділу отримали представлення числа у вигляді послідовності символів , починаючи зі старшого символу . Неважко переконатися в тому, що виконуючи послідовний поділ вихідного числа утворюється в результаті поділу часток на основу , починаючи з основи можна визначити символи , починаючи з молодшого символу .
Зауважимо, що в кожному розряді кількість цілочисельних значень залежить від основи даного розряду. Якщо всі - цілі числа і кількість символів , така система числення є однозначною (не надлишковою), а при цьому її називають натуральною.
Якщо , при побудові системи числення необхідно обумовлювати, які конкретно символи вибрані для зображення чисел. Системи числення можуть мати не тільки всі додатні цифри, але і всі від'ємні. Система числення з непарною натуральною основою і цифрами називаються симетричними. Такі системи числення дозволяють представити будь-яке ціле число, як додатнє, так і від’ємне. Прикладом симетричної системи числення може служити трійкова система з цифрами [-1,0,1]. Якщо - цілі, а кількість символів вибрано більшою, ніж , тобто , система числення буде неоднозначною. У таких системах числення одна і та ж величина може бути представлена різними послідовностями символів. Наприклад, двійкова система числення з набором символів (-1,0,1). Для дрібних і ірраціональних значень допустима кількість символів вибирається з округленням у більшу сторону, тобто і так як при цьому завжди виявляється, що , Такі системи числення будуть завжди неоднозначними.
Якщо для двох однорідних чисел з основою числення і справедливе співвідношення , тоді будемо називати такі числення спорідненими. Так, наприклад, спорідненими будуть двійкова система з чотирковою, вісімковою, шістнадцятковою, чотиркова з шістнадцятковою, а система числення з основами 2 та , основами і -2, з основами і 4, з основами -2 і -8 і т.п.
Для неоднорідних систем числення також існує поняття родинних систем при наступномній умові, якщо
для
Слід зазначити, що , де - - основа першої системи числення - - основа другої системи числення.
Якщо в якійсь системі числення її символи представляються за допомогою цифр іншої системи числення, то таку систему називають системою з кодованим поданням її цифр. Десяткова система числення, в якій кожна десяткова цифра видається тетрадою з двійкових цифр називається двійково-кодованою. Наприклад, так звана двійково-десяткова система числення 8421 являє собою неоднорідну систему числення, у якій використовуються основи і ваги:
і т.д.
і т.д.
Інша широко поширена двійково-десяткова система числення 2421 являє собою неоднорідну систему числення з основами 2, 2, 0, 5, 5, 2, 2, 0, 5, 5, і т.д. обидві ці системи числення є спорідненими, тому що, за прийнятим визначенням:
Таблиця 1.
- Комп’ютерна схемотехніка. Архітектура комп’ютерів 2 зміст
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2. Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.2. Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 1. Представлення та обробка інформації
- Класифікація засобів обчислювальної техніки
- 1.2. Класифікація комп’ютерів
- 1.3. Структурна схема компю’терів, що використовують спільну шину
- 1.4. Системи числення
- 1.4.1. Базові параметри та класифікація систем числення
- 1.4.2.Загальні принципи побудови систем з послідовним обчисленням символів
- 1.4.3. Загальні принципи побудови систем числення з паралельним обчисленням символів
- 1.5. Кодування знакозмінної інформації. Коротка характеристика груп кодів, родинних прямому, зворотному, додатковому. Особливості застосування в комп'ютерах
- 1.6. Формати даних і команд сучасних комп’ютерів
- 1.7. Процесори
- 1.7.1. Склад і призначення пристроїв
- 1.7.2. Блок додавання чисел у формі з фіксованою крапкою
- 1.7.3. Особливості виконання складання чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.7.4. Реалізація процесора двійкового множення. Загальні положення
- 1.7.5. Реалізація множення в прямому коді
- I варіант.
- II варіант.
- III варіант.
- IV варіант
- 1.7.6. Реалізація в процесорі операції множення в додатковому коді
- 1.7.7. Реалізація методів прискореного множення в процесорах
- 1.7.8. Схемні методи прискореного множення
- 1.7.9. Особливості виконання множення чисел з плаваючою крапкою
- 1.8. Реалізація двійкового ділення в процесорі
- 1.8.1. Реалізація ділення чисел з фіксованою крапкою в прямому коді
- 1.8.2. Особливості ділення чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.9. Добування квадратного кореня
- Частина 2. Пам'ять комп'ютерів
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2 Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.1 Внутрішня організація оп
- 2.2.2.Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.2.3. Статична пам'ять на езл-інтегральних схемах (іс)
- 2.2.4. Статична пам'ять на уніполярних транзисторах (на мон іс)
- 2.2.5. Динамічна пам’ять (дп) на моп транзисторах
- 2.2.6. Побудова пам’яті необхідної розмірності
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.3.1. Типи пп
- 2.3.2. Масочні пп (мпп)
- 2.3.3. Однократнопрограмована пам'ять
- 2.3.4. Репрограмована пам'ять
- 2.3.5. Flash-пам'ять
- 2.4. Зп с послідовним доступом(зппд)
- 2.4.1. Зппд на регістрах зсуву
- 2.4.2. Елемент зп з послідовним доступом на мон-транзисторах
- 2.4.3. Буферний зп типу "черга" (бп)
- 2.4.4. Пам'ять типу "список"/"стек"
- 2.5. Асоціативна пам'ять
- 2.6. Зовнішня пам'ять (зп)
- 2.6.1. Типи зп
- 2.6.2. Зовнішня магнітна пам'ять (змп)
- 2.6.3. Способи цифрового магнітного запису
- 2.7. Зовнішня пам'ять з прямим доступом(зпПрД)
- 2.7.1. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках(нгмд)
- 2.7.2. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках(нжмд)
- 2.7.3. Raid – дискові масиви
- 2.8. Зовнішні зп з послідовним доступом. Накопичувачі на магнітних стрічках(нмс). Стримери
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 2.9.1. Оптичні диски типу cd
- 2.9.2. Оптичні диски типу dvd
- 2.10. Контроль роботи пристроїв пам’яті
- 3.1. Пристрій управління
- 3.1.1 Склад пристрою управління
- 3.1.2. Пу з жорсткою логікою
- 3.1.3. Мікропрограмний пристрій управління (пристрій управління з гнучкою логікою)
- 3.1.4. Мікропрограмний пристрій управління зі змінною тривалістю реалізації мікрокоманд.
- 3.2. Системи переривань
- 3.2.1. Типи і основні характеристики системи переривань
- 3.3. Система управління вводом/виводом
- 3.4. Організація мультипрограмного режиму роботи в сучасних комп’ютерах
- 3.4.1. Форми обслуговування користувачів і види мультипрограмування (мпр)
- 3.4.2. Динамічний розподіл пам'яті
- 3.4.3. Система захисту пам’яті (сзп)
- 0 1 2 3 4 5 6 7
- 3.5. Системи автоматичного контролю
- 3.5.1. Види помилок і способи контролю
- 3.5.2. Контроль передачі кодів
- 3.5.3. Контроль роботи комбінаційних схем
- 3.5.4. Контроль виконання операцій в процесорах
- 3.5.5. Контроль роботи процесорів по модулю 3