1.3. Структурна схема компю’терів, що використовують спільну шину

У малих ОМ була реалізована структура, яка була названа спільною шиною (UNIBUS) (рис. 1.5). Особливість: всі пристрої, що входять до складу ОМ, підключені до єдиної магістралі. Цю магістраль кожний з пристроїв використовує в режимі поділу часу. Одне з пристроїв, що займає магістраль, яка є ініціатором обміну (ініціюючи сеанс зв'язку), називається ведучим (master), другий пристрій, з яким виконується обмін, називається веденим (slave). До системної шини підключені ЦП, модулі ОП, модулі постійної пам'яті і різні зовнішні пристрої. Будь-який з пристроїв може бути ведучим, крім ВП. Особливість такої ідеології полягає в тому, що зовнішні пристрої адресуються, подібно осередкам ОП. У цій структурі відсутні канали, а їх функції виконують автономні схеми, які є в кожному пристрої. У складі пристрою управління виділений спеціальний блок, який називається системним арбітром, який отримує запит, вибирає найбільш пріоритетний з них і забезпечує цьому пристрою доступ до магістралі. Така структурна схема була реалізована в першій мікропроцесорна системі. У сучасних комп'ютерах виділяється окремо HOST BUS (шина головного процесора), MEMORY BUS, локальна шина (PCI), ISA шина для пристроїв вводу/виводу. Між шинами є мости.

Рис. 1.5.