3.1.2. Пу з жорсткою логікою
У ПУ з жорсткою логікою найчастіше використовуються МПА. Кожен кінцевий автомат описується алфавітом вхідних сигналів U = {u1,…,uk}, алфавітом станів A = {a1,..,al}, алфавітом вихідних станів V = {v1,..,vm} і функціями A (t+1) = [A(t), U(t)] і виходу V (t+1) = [A(t), U(t)].
Дані функції відповідають автомату Мілі. У автоматі Мура V(t+1)=[A(t)]. Автомат задається в табличній формі: таблиця переходів і таблиця виходів (рис. 3.2 та рис. 3.3).
Рис. 3.2. - Автомат Мілі. Рис. 3.3. - Автомат Мура.
Але його також можна представити в вигляді орієнтованого графу. Вершини - це стани. Дуги - це переходи під впливом керуючих сигналів. Будь-який кінцевий автомат будується на базі елементарних. Елементарні автомати - це прості типи тригерів. Наприклад, D - тригер - елементарний автомат (2 стани, 2 виходи, 1 вхід); RS - тригер (2 стани, 2 виходи, 2 входи).
У зв'язку з тим, що інтегральні мікросхеми - потенційні структури, зручніше застосовувати в разі використання такої елементної бази - автомати Мура, оскільки вони менш схильні до впливу “гонок”. Якщо використовувати при синтезі МПА автомати Мілі, то такі МПА матимуть менше станів, але в них треба використовувати складніші схеми отримання вихідних сигналів.
Синтез МПА складається з наступних кроків:
Вибір алгоритму.
Складання структурної схеми по ньому.
Складання повного переліку керуючих сигналів МПА (vj).
Складання схеми мікропрограми.
Розмітка отриманої мікропрограми за певним правилом, яка залежить від типу МПА.
Складання графа МПА.
Визначення числа станів, способу кодування по отриманому графові, визначення їх числа за типом тригерів.
Складання узагальненої таблиці переходів МПА.
Користуючись отриманою таблицею, записують логічні вирази, які описують правила перемикання тригерів автомата і логічні вирази вихідних сигналів автомата. Отримані вирази мінімізують.
Будують МПА Мура.
Наприклад, побудуємо автомат Мура, граф переходів якого показаний на рис. 3.4.
Рис. 3.4. - Синтез МПА на базі автомата Мура.
Нехай для побудови МПА використовуватимемо тригер D з динамічним управлінням. Можна використовувати лише ті тригери, які мають внутрішню затримку, оскільки наступний стан автомата залежить від попереднього. Тригер D з динамічним управлінням має затримку. Всі двотактні тригери мають також затримку. Кількість таких тригерів визначається по формулі n = log2k, де - k - кількість станів. Вибравши кількість тригерів, визначимо стани автомата при звичайному двійковому кодуванні (табл. 3.1).
Таблиця 3.1 – Стани автомата
Можливо також застосовувати способи ефективного кодування, при якому перехід в наступний стан пов'язаний з мінімальним числом перемикань тригерів. При звичайному двійковому кодуванні об’єднана таблиця переходів та виходів автомата має вигляд, який наведено у табл. 3.2.
Таблиця 3.2 – Способи двійкового кодування станів
Даний автомат знаходиться в початковому стані, він не виробляє ніяких керуючих сигналів vj до тих пір, поки не з'явиться зовнішній сигнал u1 (рис. 3.5.).
Рис. 3.5. – Приклад МПА.
Він є сигналом початку операції. При цьому буде вироблена вся послідовність вихідних сигналів v1,..,v6 і автомат знову повернеться в початковий стан, наступна послідовність буде вироблена після наступного зовнішнього сигналу. Швидкість МПА визначається сигналом С, тривалість якого залежить від тривалості найдовшої мікрооперації.
- Комп’ютерна схемотехніка. Архітектура комп’ютерів 2 зміст
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2. Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.2. Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 1. Представлення та обробка інформації
- Класифікація засобів обчислювальної техніки
- 1.2. Класифікація комп’ютерів
- 1.3. Структурна схема компю’терів, що використовують спільну шину
- 1.4. Системи числення
- 1.4.1. Базові параметри та класифікація систем числення
- 1.4.2.Загальні принципи побудови систем з послідовним обчисленням символів
- 1.4.3. Загальні принципи побудови систем числення з паралельним обчисленням символів
- 1.5. Кодування знакозмінної інформації. Коротка характеристика груп кодів, родинних прямому, зворотному, додатковому. Особливості застосування в комп'ютерах
- 1.6. Формати даних і команд сучасних комп’ютерів
- 1.7. Процесори
- 1.7.1. Склад і призначення пристроїв
- 1.7.2. Блок додавання чисел у формі з фіксованою крапкою
- 1.7.3. Особливості виконання складання чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.7.4. Реалізація процесора двійкового множення. Загальні положення
- 1.7.5. Реалізація множення в прямому коді
- I варіант.
- II варіант.
- III варіант.
- IV варіант
- 1.7.6. Реалізація в процесорі операції множення в додатковому коді
- 1.7.7. Реалізація методів прискореного множення в процесорах
- 1.7.8. Схемні методи прискореного множення
- 1.7.9. Особливості виконання множення чисел з плаваючою крапкою
- 1.8. Реалізація двійкового ділення в процесорі
- 1.8.1. Реалізація ділення чисел з фіксованою крапкою в прямому коді
- 1.8.2. Особливості ділення чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.9. Добування квадратного кореня
- Частина 2. Пам'ять комп'ютерів
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2 Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.1 Внутрішня організація оп
- 2.2.2.Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.2.3. Статична пам'ять на езл-інтегральних схемах (іс)
- 2.2.4. Статична пам'ять на уніполярних транзисторах (на мон іс)
- 2.2.5. Динамічна пам’ять (дп) на моп транзисторах
- 2.2.6. Побудова пам’яті необхідної розмірності
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.3.1. Типи пп
- 2.3.2. Масочні пп (мпп)
- 2.3.3. Однократнопрограмована пам'ять
- 2.3.4. Репрограмована пам'ять
- 2.3.5. Flash-пам'ять
- 2.4. Зп с послідовним доступом(зппд)
- 2.4.1. Зппд на регістрах зсуву
- 2.4.2. Елемент зп з послідовним доступом на мон-транзисторах
- 2.4.3. Буферний зп типу "черга" (бп)
- 2.4.4. Пам'ять типу "список"/"стек"
- 2.5. Асоціативна пам'ять
- 2.6. Зовнішня пам'ять (зп)
- 2.6.1. Типи зп
- 2.6.2. Зовнішня магнітна пам'ять (змп)
- 2.6.3. Способи цифрового магнітного запису
- 2.7. Зовнішня пам'ять з прямим доступом(зпПрД)
- 2.7.1. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках(нгмд)
- 2.7.2. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках(нжмд)
- 2.7.3. Raid – дискові масиви
- 2.8. Зовнішні зп з послідовним доступом. Накопичувачі на магнітних стрічках(нмс). Стримери
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 2.9.1. Оптичні диски типу cd
- 2.9.2. Оптичні диски типу dvd
- 2.10. Контроль роботи пристроїв пам’яті
- 3.1. Пристрій управління
- 3.1.1 Склад пристрою управління
- 3.1.2. Пу з жорсткою логікою
- 3.1.3. Мікропрограмний пристрій управління (пристрій управління з гнучкою логікою)
- 3.1.4. Мікропрограмний пристрій управління зі змінною тривалістю реалізації мікрокоманд.
- 3.2. Системи переривань
- 3.2.1. Типи і основні характеристики системи переривань
- 3.3. Система управління вводом/виводом
- 3.4. Організація мультипрограмного режиму роботи в сучасних комп’ютерах
- 3.4.1. Форми обслуговування користувачів і види мультипрограмування (мпр)
- 3.4.2. Динамічний розподіл пам'яті
- 3.4.3. Система захисту пам’яті (сзп)
- 0 1 2 3 4 5 6 7
- 3.5. Системи автоматичного контролю
- 3.5.1. Види помилок і способи контролю
- 3.5.2. Контроль передачі кодів
- 3.5.3. Контроль роботи комбінаційних схем
- 3.5.4. Контроль виконання операцій в процесорах
- 3.5.5. Контроль роботи процесорів по модулю 3