0 1 2 3 4 5 6 7
-
0
0
1
1
0
1
0
0
Рис. 3.13 - Маска
У нашому прикладі додатковий дешифратор має 3 входи і 8 виходів (рис. 3.14).
Рис. 3.14 – Схеми СЗП з використанням маски.
Розподіляючи ОП для кожної призначеної для користувача програми, ОС встановлює власну маску згідно з рис. 3.15.
Рис.3.15 - Власна маска.
Як тільки така призначена для користувача програма стає активною, її маска заноситься в регістр. Якщо ми задали ділянки 2, 3 або 5 для якоїсь програми, то схема працює так: 3 старших розряди адреси поступає на дешифратор, якщо він їх розпізнає як 2, 3 або 5, то на виході елементу «І-АБО» буде високий потенціал.
СЗП з використанням ключів.
Найсучасніша СЗП. Якщо пам'ять має сторінкову організацію, то найефективніше організувати захист пам'яті по ключах. Ключ - k - розрядний двійковий код, який привласнюється як окремим сторінкам, так і окремим програмам. Поточна програма може звернутися лише до тих сторінок, ключ яких збігається з ключем цієї програми. Неспівпадання ключів викликає переривання.
З метою здобуття вищої гнучкості нульовий ключ вважається порівнянним зі всіма іншими ключами. Наприклад, будь-яка сторінка, що має нульовий ключ доступна для всіх програм; програма з нульовим ключем відкриває будь-яку сторінку. Зазвичай такий ключ привласнюється основним програмам ОС.
Для визначеності, ключ, що відноситься до програми, називатимемо ключем програми, а що відноситься до сторінки - ключем пам'яті. Як приклад розглянемо ключ, який використовується в великих комп’ютерах, згідно з рис. 3.16.
КЗП | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Рис. 3.16 - Ключ, який використовується в МФ.
Безпосереднє відношення до захисту пам'яті мали лише 4 молодші розряду. Сенс останніх розрядів: 4-ий називався розрядом читання (якщо в нім 0, захист виконувався лише при записі; 1 - і при читанні); 5-й - розрядом звернення (як тільки до якоїсь сторінки відбувалося звернення, він позначався одиницею); 6-й - розрядом запису (при зверненні з метою запису позначався одиницею). 5-й і 6-й розряди використовувалися для оптимізації зв'язку між внутрішньою і зовнішньою пам'яттю.
Хай повний об'єм пам'яті, що захищається, - 220 байт. Виділяючи 8 старших розрядів під номер сторінки можна буде захистити пам'ять, яка містить 256 сторінок. Кожна сторінка матиме 212 = 4096 байт. Основним блоком є пам'ять ключів захисту (ПКЗ). Окрім неї, включається СПК, 2 схеми порівняння, регістр номера сторінки, дешифратор номера сторінки, 2 регістри (рис. 3.17).
Рис. 3.17 - СЗП з використанням ключів.
Хай програма, ключ якої дорівнює 11, може розташовуватися на сторінках 0, 55 і 254 (рис. 3.25.).
Рис. 3.25. - Програма, ключ якої дорівнює 11.
Як тільки програма стає активною, її ключ заноситься в Рг2. Поточна адреса контролюється так: 8 старших розряди через СПК поступають на ДС НС, потім з ПКЗ зчитується інформація і записується в Рг1. Ланцюг СПК - РГНС - СхПр1 - СПК встановлена в схемі з метою зменшення кількості звернень до ПКЗ, які відбуватимуться лише при зверненні до нової сторінки.
- Комп’ютерна схемотехніка. Архітектура комп’ютерів 2 зміст
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2. Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.2. Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 1. Представлення та обробка інформації
- Класифікація засобів обчислювальної техніки
- 1.2. Класифікація комп’ютерів
- 1.3. Структурна схема компю’терів, що використовують спільну шину
- 1.4. Системи числення
- 1.4.1. Базові параметри та класифікація систем числення
- 1.4.2.Загальні принципи побудови систем з послідовним обчисленням символів
- 1.4.3. Загальні принципи побудови систем числення з паралельним обчисленням символів
- 1.5. Кодування знакозмінної інформації. Коротка характеристика груп кодів, родинних прямому, зворотному, додатковому. Особливості застосування в комп'ютерах
- 1.6. Формати даних і команд сучасних комп’ютерів
- 1.7. Процесори
- 1.7.1. Склад і призначення пристроїв
- 1.7.2. Блок додавання чисел у формі з фіксованою крапкою
- 1.7.3. Особливості виконання складання чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.7.4. Реалізація процесора двійкового множення. Загальні положення
- 1.7.5. Реалізація множення в прямому коді
- I варіант.
- II варіант.
- III варіант.
- IV варіант
- 1.7.6. Реалізація в процесорі операції множення в додатковому коді
- 1.7.7. Реалізація методів прискореного множення в процесорах
- 1.7.8. Схемні методи прискореного множення
- 1.7.9. Особливості виконання множення чисел з плаваючою крапкою
- 1.8. Реалізація двійкового ділення в процесорі
- 1.8.1. Реалізація ділення чисел з фіксованою крапкою в прямому коді
- 1.8.2. Особливості ділення чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.9. Добування квадратного кореня
- Частина 2. Пам'ять комп'ютерів
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2 Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.1 Внутрішня організація оп
- 2.2.2.Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.2.3. Статична пам'ять на езл-інтегральних схемах (іс)
- 2.2.4. Статична пам'ять на уніполярних транзисторах (на мон іс)
- 2.2.5. Динамічна пам’ять (дп) на моп транзисторах
- 2.2.6. Побудова пам’яті необхідної розмірності
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.3.1. Типи пп
- 2.3.2. Масочні пп (мпп)
- 2.3.3. Однократнопрограмована пам'ять
- 2.3.4. Репрограмована пам'ять
- 2.3.5. Flash-пам'ять
- 2.4. Зп с послідовним доступом(зппд)
- 2.4.1. Зппд на регістрах зсуву
- 2.4.2. Елемент зп з послідовним доступом на мон-транзисторах
- 2.4.3. Буферний зп типу "черга" (бп)
- 2.4.4. Пам'ять типу "список"/"стек"
- 2.5. Асоціативна пам'ять
- 2.6. Зовнішня пам'ять (зп)
- 2.6.1. Типи зп
- 2.6.2. Зовнішня магнітна пам'ять (змп)
- 2.6.3. Способи цифрового магнітного запису
- 2.7. Зовнішня пам'ять з прямим доступом(зпПрД)
- 2.7.1. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках(нгмд)
- 2.7.2. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках(нжмд)
- 2.7.3. Raid – дискові масиви
- 2.8. Зовнішні зп з послідовним доступом. Накопичувачі на магнітних стрічках(нмс). Стримери
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 2.9.1. Оптичні диски типу cd
- 2.9.2. Оптичні диски типу dvd
- 2.10. Контроль роботи пристроїв пам’яті
- 3.1. Пристрій управління
- 3.1.1 Склад пристрою управління
- 3.1.2. Пу з жорсткою логікою
- 3.1.3. Мікропрограмний пристрій управління (пристрій управління з гнучкою логікою)
- 3.1.4. Мікропрограмний пристрій управління зі змінною тривалістю реалізації мікрокоманд.
- 3.2. Системи переривань
- 3.2.1. Типи і основні характеристики системи переривань
- 3.3. Система управління вводом/виводом
- 3.4. Організація мультипрограмного режиму роботи в сучасних комп’ютерах
- 3.4.1. Форми обслуговування користувачів і види мультипрограмування (мпр)
- 3.4.2. Динамічний розподіл пам'яті
- 3.4.3. Система захисту пам’яті (сзп)
- 0 1 2 3 4 5 6 7
- 3.5. Системи автоматичного контролю
- 3.5.1. Види помилок і способи контролю
- 3.5.2. Контроль передачі кодів
- 3.5.3. Контроль роботи комбінаційних схем
- 3.5.4. Контроль виконання операцій в процесорах
- 3.5.5. Контроль роботи процесорів по модулю 3