3.1.3. Мікропрограмний пристрій управління (пристрій управління з гнучкою логікою)
Завдання мікропрограмного пристрою управління (МППУ): отримати (сформувати) сукупність керуючих сигналів шляхом читання коду мікропрограми зі спеціальної (постійної) пам'яті.
Мікрокоманда (МК) включає операційне і адресне поля. Операційне поле кодує мікрооперації (МО), які виконуватимуться по даній МК, а адресне поле визначає адресу наступної команди. При мікропрограмуванні використовується примусовий порядок виконання команд. Окрім вказаних полів МК може містити поле ознаки розгалуження, поле останньої МК в мікропрограмі, поле тривалості реалізації МК.
Найпростіше мікрооперації в ОП кодувати за допомогою унітарного (одиничного) коду, коли з кожним окремим розрядом ОП зв'язана своя МО: 1 - наявність МО, 0 - відсутність МО.
Наприклад:
1 розряд Прийом коду Рг1.
2 розряд Прийом коду Рг2.
3 розряд Гасіння Рг
4 розряд Лівий зсув Рг
5 розряд Загальне скидання.
Перевагою такого кодування є можливість виконання декількох МО в одній МК, відсутність дешифраторів.
Недоліками є загальне число МО, що виконуються в процесорі (більше 100), таким чином необхідно стільки ж розрядів мати в ОП, тому що по одній МК ніколи не виконується (більше 5 МО). Тому більшість полів МО будуть нульові, що не є ефективним.
Звичайне двійкове кодування виявилося неприйнятним, тому застосовується комбіноване кодування. При комбінованому кодуванні всі МО розбиваються на декілька груп, в кожну групу включаються несумісні операції, які не виконуються одночасно. Усередині груп використовують звичайне двійкове кодування.
Переваги: можливість кодування в одній МК кількох МО.
Недоліки: необхідність використання дешифраторів кількох малорозрядних груп.
Структура мікропрограмного пристрою управління з постійною тривалістю виконання МК приведена на рис. 3.6.
Рис. 3.6. - Структура мікропрограмного пристрою управління
з постійною тривалістю виконання МК.
де:
СЗА - схема занесення адреси (мультиплексор).
Рг АМК - регістр адрес МК.
ДС МК - дешифратор МК.
М1 - матриця МО.
М2 - матриця адрес МК.
У кожному МППУ основний блок - блок спеціальної пам'яті. Такий блок в даній схемі складається з М1 и М2. Горизонтальні лінії відповідають МК, вертикальні лінії в М1 - окремим МО, в М2 - окремим розрядам адреси наступної МК. Щоб виконати конкретну операцію, має бути виконана власна МП: початкова адреса МП визначається інформацією з ОП регістра команд, через СЗА. Ця початкова адреса потрапляє в Рг АМК, за цією адресою ДС МК забезпечує читання першої МК відповідною МП, наступні адреси читання з М2 до тих пір, поки не з'явиться ознака останньої МК. МК закінчується читання адреси нової МК з РГК. Швидкість пристрою визначається частотою, яка прив'язується до часу виконання найдовшої МО (складання операндів у АЛУ). Недолік: мала швидкодія.
- Комп’ютерна схемотехніка. Архітектура комп’ютерів 2 зміст
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2. Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.2. Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 1. Представлення та обробка інформації
- Класифікація засобів обчислювальної техніки
- 1.2. Класифікація комп’ютерів
- 1.3. Структурна схема компю’терів, що використовують спільну шину
- 1.4. Системи числення
- 1.4.1. Базові параметри та класифікація систем числення
- 1.4.2.Загальні принципи побудови систем з послідовним обчисленням символів
- 1.4.3. Загальні принципи побудови систем числення з паралельним обчисленням символів
- 1.5. Кодування знакозмінної інформації. Коротка характеристика груп кодів, родинних прямому, зворотному, додатковому. Особливості застосування в комп'ютерах
- 1.6. Формати даних і команд сучасних комп’ютерів
- 1.7. Процесори
- 1.7.1. Склад і призначення пристроїв
- 1.7.2. Блок додавання чисел у формі з фіксованою крапкою
- 1.7.3. Особливості виконання складання чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.7.4. Реалізація процесора двійкового множення. Загальні положення
- 1.7.5. Реалізація множення в прямому коді
- I варіант.
- II варіант.
- III варіант.
- IV варіант
- 1.7.6. Реалізація в процесорі операції множення в додатковому коді
- 1.7.7. Реалізація методів прискореного множення в процесорах
- 1.7.8. Схемні методи прискореного множення
- 1.7.9. Особливості виконання множення чисел з плаваючою крапкою
- 1.8. Реалізація двійкового ділення в процесорі
- 1.8.1. Реалізація ділення чисел з фіксованою крапкою в прямому коді
- 1.8.2. Особливості ділення чисел у формі з плаваючою крапкою
- 1.9. Добування квадратного кореня
- Частина 2. Пам'ять комп'ютерів
- 2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- 2.2 Оперативна пам’ять (оп)
- 2.2.1 Внутрішня організація оп
- 2.2.2.Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- 2.2.3. Статична пам'ять на езл-інтегральних схемах (іс)
- 2.2.4. Статична пам'ять на уніполярних транзисторах (на мон іс)
- 2.2.5. Динамічна пам’ять (дп) на моп транзисторах
- 2.2.6. Побудова пам’яті необхідної розмірності
- 2.3. Постійна пам'ять (пп)
- 2.3.1. Типи пп
- 2.3.2. Масочні пп (мпп)
- 2.3.3. Однократнопрограмована пам'ять
- 2.3.4. Репрограмована пам'ять
- 2.3.5. Flash-пам'ять
- 2.4. Зп с послідовним доступом(зппд)
- 2.4.1. Зппд на регістрах зсуву
- 2.4.2. Елемент зп з послідовним доступом на мон-транзисторах
- 2.4.3. Буферний зп типу "черга" (бп)
- 2.4.4. Пам'ять типу "список"/"стек"
- 2.5. Асоціативна пам'ять
- 2.6. Зовнішня пам'ять (зп)
- 2.6.1. Типи зп
- 2.6.2. Зовнішня магнітна пам'ять (змп)
- 2.6.3. Способи цифрового магнітного запису
- 2.7. Зовнішня пам'ять з прямим доступом(зпПрД)
- 2.7.1. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках(нгмд)
- 2.7.2. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках(нжмд)
- 2.7.3. Raid – дискові масиви
- 2.8. Зовнішні зп з послідовним доступом. Накопичувачі на магнітних стрічках(нмс). Стримери
- 2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- 2.9.1. Оптичні диски типу cd
- 2.9.2. Оптичні диски типу dvd
- 2.10. Контроль роботи пристроїв пам’яті
- 3.1. Пристрій управління
- 3.1.1 Склад пристрою управління
- 3.1.2. Пу з жорсткою логікою
- 3.1.3. Мікропрограмний пристрій управління (пристрій управління з гнучкою логікою)
- 3.1.4. Мікропрограмний пристрій управління зі змінною тривалістю реалізації мікрокоманд.
- 3.2. Системи переривань
- 3.2.1. Типи і основні характеристики системи переривань
- 3.3. Система управління вводом/виводом
- 3.4. Організація мультипрограмного режиму роботи в сучасних комп’ютерах
- 3.4.1. Форми обслуговування користувачів і види мультипрограмування (мпр)
- 3.4.2. Динамічний розподіл пам'яті
- 3.4.3. Система захисту пам’яті (сзп)
- 0 1 2 3 4 5 6 7
- 3.5. Системи автоматичного контролю
- 3.5.1. Види помилок і способи контролю
- 3.5.2. Контроль передачі кодів
- 3.5.3. Контроль роботи комбінаційних схем
- 3.5.4. Контроль виконання операцій в процесорах
- 3.5.5. Контроль роботи процесорів по модулю 3